Ухвала суду № 90192206, 03.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5093/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.П. Хома, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494), в якому просить:

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача в частині виплати позивачу допомоги на оздоровлення у червні 2016 року та червні 2017 року передбаченої п. 1 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без врахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;

- стягнути із відповідача на користь позивача недоплачену допомогу на оздоровлення у червні 2016 року та у червні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 в розмірі 6311,52 грн;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2013 - 2019 роки.

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки передбаченої п. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2013 -2019 роки.

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - невиплату компенсації за невикористану додаткову відпустку передбачену п. 4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 за 2013 - 2019 роки із розрахунку 429,4 грн. в день з 24.08.2019 по день фактичного розрахунку;

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплату при звільненні позивачу компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, а також не за цінами встановленими розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився»;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з відрахуванням раніше проведених виплат грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів обмундирування визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.01.2019 № 21 «Продоведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації та утримання за речове майно, строк носіння якого не закінчився».

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102 грн.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як видно з позовної заяви, позивачем заявлено дві групи взаємопов`язаних позовних вимог (пункти третій, четвертий та пункти восьмий та дев`ятий прохальної частини позовної заяви) та одну самостійну позовну вимогу (пункт сьомий прохальної частини позовної заяви).

Таким чином, сума судового збору, що підлягає до сплати за подання даної позовної заяви, становить 2 522 грн 40 к. (840, 80 + 840, 80 + 840, 80 = 2 522, 40).

Позивачем на підтвердження сплати судового збору долучено квитанцію від 29.03.2002 № 29993 на суму 840 грн 80 к.

Довідкою начальника відділу Львівського окружного адміністративного суду Драли І.І. від 01.07.2020 повідомлено, що при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання даного позову, комп`ютерною програмою «ДСС» надано інформацію про те, що номер платіжного документа вже внесений до бази даних у справі № 380/4167/20.

Ухвалою від 02.06.2020 у справі № 380/4167/20 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами та повернуто ОСОБА_1 з бюджету сплачений судовий збір згідно квитанції № 29993 від 29.03.2020 року в розмірі 840,80 грн.

Отже, квитанція від 29.03.2020 №29993 не може бути належним доказом сплати судового збору, оскільки такий документ є доказом сплати судового збору у іншій адміністративній справі.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини другої цієї ж статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Заявлені позивачем вимоги стосуються питання нарахування та виплати: допомоги на оздоровлення у червні 2016 року та червні 2017 року, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2013 – 2019 роки, середнього грошового забезпечення за невикористані дні додаткової відпустки за 2013 – 2019 роки та грошову компенсацію за належне, але не отримане речове майно протягом проходження військової служби.

Згідно з витягу з наказу начальника 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 20.08.2019 №226-ос ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас.

Відповідно до витягу з наказу начальника 93 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 23.08.2019 №229-ос ОСОБА_1 виключений зі списку особового складу та всіх видів забезпечення військової частини 1494 - 25.08.2019.

Позовну заяву ОСОБА_1 відправлено поштою на адресу суду 22.06.2020, тобто з пропущенням встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення з позовною заявою до адміністративного суду, мотивуючи це запровадженням карану, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), посилаючись при цьому на пункт третій Прикінцевих положень КАС України, щодо процесуальних строків.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» карантинні заходи запровадженні в Україні з 12.03.2020.

Оскільки позовні вимоги стосуються періоду з 2013-2019 роки, запровадження карантину у березні 2020 року не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Будь-яких інших причин, поважність яких може бути оцінена судом, позивач не вказує.

Також позивачем не поданого жодного доказу на підтвердження того коли він дізнався про порушення своїх прав.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З метою вирішення питання щодо строку звернення до суду, позивачу слід надати відповідні докази, а у разі пропущення строку звернення до суду надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з посиланням на інші підстави для поновлення строку.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мостиського прикордонного загону (військова частина 1494) про зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 2 522 грн 40 к. за наступними реквізитами: отримувач коштів УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету 22030101: призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- доказів, що підтверджують дату коли позивач дізнався про порушення своїх прав або заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя О.П. Хома