Ухвала суду № 90192184, 02.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4698/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

02 липня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" про забезпечення позову у справі № 380/4698/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, Виконавчий комітет Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, Виконавчий комітет Львівської міської ради, у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області допущену при виконанні виконавчих листів в адміністративній справі № 813/509/18 про стягнення з Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" коштів на загальну суму 1 969 799,76 грн (у тому числі 1 870 873,07 грн збитків і 98 926,69 грн судових витрат);

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області відновити виконання цих виконавчих листів, встановити рахунки головного розпорядника коштів окремої бюджетної програми міського бюджету м. Львова для забезпечення виконання рішень судів, з яких належить списати присуджену суму збитків, і вжити дієві заходи для виконання зазначених виконавчих документів у повному обсязі;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області допущену при виконанні виконавчих листів в адміністративній справі № 813/509/18 про стягнення з Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Приватної фірми науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" коштів на загальну суму 892 613,48 грн. (у тому числі 849 919,66 грн збитків і 42 693,82 грн судових витрат);

- зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області відновити виконання цих виконавчих листів, встановити рахунки головного розпорядника коштів окремої бюджетної програми міського бюджету м. Львова для забезпечення виконання рішень судів, з яких належить списати присуджену суму збитків, і вжити дієві заходи для виконання зазначених виконавчих документів у повному обсязі.

01.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" та Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Державної казначейської служби України у Львівській області у порядку забезпечення заявленого у справі № 380/4698/20 позову проводити будь-які платежі з рахунків Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (крім які визначені абзацом 2 пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845).

Заяву про забезпечення позову мотивують тим, що позивачами оскаржується бездіяльність відповідача допущена при виконанні виконавчих листів в адміністративній справі № 813/509/18 про стягнення з Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь позивачів присуджених сум грошових коштів та зобов`язання його вчинити дії щодо поновлення безспірного стягнення та вжиття дієвих заходів щодо стягнення присуджених сум. Однак, відповідачем вчиняються будь-які інші платіжні доручення боржника, які згідно з п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, можуть виконуватись лише після безспірного списання за наявності коштів на рахунку. Зазначили, що бюджетні призначення для бюджетних установ мають певні ліміти, тому наявні підстави стверджувати, що за час вирішення заявленого у справі спору і набрання рішенням законної сили, всі бюджетні призначення боржника на поточний бюджетний період будуть використані ним за даних обставин на цілі, не пов`язані з безспірним стягненням присуджених позивачам сум. На переконання заявника, зазначені обставини свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення заявленого у справі позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі, або навіть унеможливити його виконання через використання боржником у поточному бюджетному періоді всіх бюджетних призначень на інші цілі. Позивачі стверджують, що відповідачем вчиняються дії щодо проведення платежів шляхом невиконання стягнення тих сум, які були присуджені на користь позивачів рішеннями суду, що свідчить про порушення вимог пункту 25 Порядку № 845. Наведенні обставини свідчать про те, що відповідачем порушується право позивачів на першочергове стягнення бюджетних призначень з боржника на підставі виконавчих документів суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Отже забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Клопотання про забезпечення позову заявлено у спорі щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача допущеної при виконанні виконавчих листів в адміністративній справі № 813/509/18 про стягнення з Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь позивачів присуджених сум грошових коштів та зобов`язання його вчинити дії щодо поновлення безспірного стягнення та вжиття дієвих заходів щодо стягнення присуджених сум.

Суд при вирішенні даного питання враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд встановив, що підставою для звернення заявників до суду з заявою про забезпечення позову, є проведення відповідачем будь-яких інших платежів, окрім тих, які були присуджені на користь позивачів за рішеннями суду, що порушує право позивачів на першочергове стягнення бюджетних призначень з боржника на підставі виконавчих документів.

Зважаючи на те, що бюджетні призначення для бюджетних установ мають певні ліміти, позивачі вважають, що за час вирішення заявленого у справі спору і набрання рішенням законної сили, усі бюджетні призначення боржника на поточний бюджетний період будуть використані ним на цілі, не пов`язані з безспірним стягненням присуджених позивачам сум.

На переконання заявників, зазначені обставини свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення заявленого у справі позову може істотно ускладнити виконання рішення суду у даній справі, або навіть унеможливити його виконання через використання боржником у поточному бюджетному періоді всіх бюджетних призначень на інші цілі.

Проте, судом не встановлено та позивачами не наведено істотних обставин, належним чином не обґрунтовано та не подано разом із заявою про забезпечення позову, доказів на підтвердження того, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди їхнім правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що підстави для забезпечення позову наведені позивачами у поданій суду заяві є необґрунтованими, відтак відсутні підстави для задоволення заяви позивачів про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", Приватної фірми науково-виробничого підприємства "Комтех-плюс" про забезпечення позову у справі № 380/4698/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Р.М. Брильовський