Рішення № 9019202, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/44826.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ніке Компанія» ДоДочірнього підприємства «Хліб експорт»ДАК «Хліб України»

Простягнення 40357,17 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаКостенко О.В. Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 40357,17 грн., з яких 38157,58 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1912,69 грн. пені та 286,90 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №2002/1-КП від 20.02.09р., відповідно до якого Позивач здійснив поставку ячменю фуражного у кількості 34,340 тон та передав у власність Відповідача, а Відповідач прийняв товар.

За отриманий товар Відповідач не розрахувався, в зв’язку з чим повинен сплати борг в розмірі 36743,94 грн. з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних від простроченої суми та пені.

Ухвалою від 14.10.09р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 05.11.09р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Ухвалою від 05.11.09р. розгляд справи був відкладений на 26.11.09р. у зв’язку з неявкою Відповідача та неподанням сторонами всіх витребуваних судом доказів.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судові засідання своїх представників не направляв, доказів на підтвердження поважних причин зазначених обставин суду не подав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

За цих обставин, згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

          20.02.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №2002-1-КП, відповідно до якого Позивач зобов’язався надати та відпустити, а Відповідач прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, вигляд, кількість, якість і вартість якої визначаються відповідно до положень цього Договору.

Відповідно до п.3.1. договору ціна товару за договором складає 1070,00 грн. за тонну на умовах поставки. Згідно п.3.2. договору загальна вартість товару в рамках договору складає 321000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору весь товар має бути поставлений Продавцем за вказаною адресою: м. Одеса, вул. Хлібна Гавань, 4 у строк до 27 лютого 2009 року.

Згідно з п.6.1 договору оплата товару, що поставляється автомобільним транспортом здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3-х банківських днів згідно виставленого рахунку з дати реєстрації автотранспорту на ОПЕ та прийняття товару.

Відповідно до п.8.2. договору в разі нездійснення оплати товару, Відповідач оплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше 1% від вартості неоплаченого товару.

Згідно з п.10.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по цьому договору.

25.02.09р. на виконання умов вказаного договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар у кількості 34,340 тон, що підтверджується видатковою накладною.

Відповідач не оплатив даний товар. Отже, заборгованість Відповідача перед Позивачем щодо сплати за поставлений ячмінь фуражний складає 36743,94 грн.

22.04.09р. Позивач звернувся з претензією до Відповідача про сплату боргу з урахуванням пені у сумі 38095,94 грн., проте Відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

          Спір виник з причини того, що Відповідач не розрахувався вчасно та в повному обсязі з Позивачем за поставлений товар.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №2002/1-КП від 20.02.09р., відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити ячмінь фуражний у власність Відповідачу, а Відповідач зобов’язався прийняти та сплатити Позивачу вартість товару на умовах даного договору. Як встановлено судом відповідно до п.6.1 договору оплата товару, що поставляється автомобільним транспортом здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача протягом 3-х банківських днів згідно виставленого рахунку з дати реєстрації автотранспорту на ОПЕ та прийняття товару.

Як встановлено судом, Позивач поставив Відповідачу ячмінь фуражний на суму 36743,94 грн., проте Відповідач не оплатив поставлений товар. Таким чином, у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в сумі 36743,94 грн., що підтверджується матеріалами справи. На підтвердження іншого Відповідачем не надано суду будь-яких документів.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 36743,94 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 38157,58 грн. та 3% річних у розмірі 286,90 грн.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено судом, відповідно до п.8.2. договору купівлі-продажу №2002/1-КП в разі нездійснення оплати товару, Покупець оплачує Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше 1% від суми непоставленого товару.

За вказаних обставин суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню частково у розмірі 367,43 грн. з підстав неврахування обумовленого сторонами максимального розміру пені.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, суду не надав.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства ДАК «Хліб Україна»«Хліб Експорт»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1; код 32111062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніке Компанія»(65007, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.93, кв. 10; код 19059094) основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 38157 (тридцять вісім тисяч сто п’ятдесят сім) грн. 58 коп., пеню в розмірі 367 (триста шістдесят сім) грн. 43 коп., 3% річних в розмірі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 90 коп., державне мито в сумі 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 11 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 300 (триста) грн. 53 коп.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 21.12.2009р.