Рішення № 90191955, 30.06.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року № 320/6598/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати дії та відмову Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області у виплаті ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.33, ст.46 ЗУ № 1058-15 та ч.2 ст.56 ЗУ № 796-12 фактично нараховану пенсію по інвалідності за період з 1 жовтня 2017 по 14 липня 2019 у повному 100% розмірі пенсії за віком , яка недоотримана ним з вини УПФУ в сумі 5540,20 грн. неправомірними;

- стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.33, ч.2 ст.46 ЗУ № 1058-15 та ч.2 ст.56 ЗУ № 796-12 фактично нараховану пенсію по інвалідності за період з 1 жовтня 2017 по 14 липня 2019 у повному 100% розмірі пенсії за віком, яка недоотримана ним. з вини УПФУ в сумі 5540,20 грн.;

- визнати дії та відмову Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області у не здійснені ОСОБА_1 з 15 липня 2019 перерахунок і виплату пенсії за віком з урахуванням ст.ст.49, 50, 55, 56, 57 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислити його заробіток для нарахування пенсії на підставі довідки виданої Рокитнянським БМК « Стимул» від 04.07.2019 №69 про заробітну плату нараховану за 12 місяців роботи з 01.01.1993 по 31.12.1993 на території посиленого радіоекологічного контролю неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 15 липня 2019 перерахунок і виплату пенсії за віком з урахуванням ст.ст.49, 50, 55, 56, 57 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та обчислити його заробіток для нарахування пенсії відповідно ст.57 цього Закону (№796-12) на підставі довідки виданої Рокитнянським БМК « Стимул» від 04.07.2019 № 69 про заробітну плату нараховану за 12 місяців роботи з 01.01.1993 по 31.12.1993 на території посиленого радіоекологічного контролю;

- визнати дії та відмову Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області у здійснені ОСОБА_1 з 15 липня 2019 відповідно до ч.2 ст.56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплату до пенсії за понаднормовий стаж, який перевищує встановлений стаж для чоловіків 20 років на ( 35 -20) 15 років та збільшити розмір основної пенсії на 15 % від заробітку неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 15 липня 2019 відповідно до ст.56 Закону «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( № 796- 12) доплату до пенсії за понаднормовий стаж , який перевищує встановлений стаж для чоловіків 20 років на ( 35 -20) 15 років та збільшити розмір основної пенсії на 15 % від заробітку , але не вище 75 % заробітку.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він як непрацюючий інвалід 2 групи, якому в 1994 році була встановлена інвалідність у віці 41 рік, маючи на день призначення пенсії по інвалідності стаж 25 років 11 місяців, мав повне право після звільнення з роботи 30 червня 2011 році, отримувати з 1 липня 2011 року пенсію по інвалідності відповідно до ч.2 ст.33 Закону України №1058-15 у повному 100% розмірі пенсії за віком. Зазначає, що він має статус потерпілого 1 категорії та інвалідність 2 групи внаслідок аварії від Чорнобильської катастрофи тому слід здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.57 ЗУ №796-12 виходячи із заробітної одержаної за 12 місяців роботи в зоні посиленого радіологічного контролю. Враховуючи те, що страховий стаж позивача становить 35 років 4 місяці, а його понад нормований стаж відповідно до ч.2 ст.56 Закону № 796-12 дорівнює (35 років загальний стаж - 20 років мінімальний стаж ) 15 років, тому його розмір пенсії слід збільшити на 15% від заробітку, але не вище 75 % заробітку. Стверджує, що відповідач, відмовляючи позивачу в нарахуванні та виплаті пенсії, діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому дії відповідача та лист-відмова від 16.10.2019 року № 1212/К-01 про відсутність підстав виплатити пенсію за період з 1 жовтня 2017 по 14 липня 2019 в повному 100% розмірі та здійснити з 15 липня 2019 перерахунок пенсії згідно ст. 57 та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними, тому даний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем надано неправильне трактування нормативно-правової бази, порушено дискреційні повноваження органу державної влади та наявна невідповідність вимогам законодавства у сфері пенсійного забезпечення для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV, тобто виключається можливість розрахунку пенсії за новою довідкою про заробітну плату за законодавством, що діяло раніше.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що відзив відповідача є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що не відповідає нормам спеціального пенсійного законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 1953 р. н., є інвалідом 2 групи, постраждалим 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою і витягом спеціалізованої МСЕК Серія КИО -1 НОМЕР_1 149261 та посвідченням Серія НОМЕР_2 з вкладкою №139774.

Перебував на обліку з 31 жовтня 1994 в Рокитнянському УПФУ, яке в 2017 році реорганізоване в Білоцерківське об`єднане УПФУ та отримував пенсію по інвалідності. Після чергової реорганізації, яка відбулася відповідно до постанови КМ України від 22.08.2018 №628 та у зв`язку приєднанням Білоцерківського об`єднаного УПФУ 21 серпня 2019 до Головного управління ПФУ Київської області, перебуваю на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.

05 липня 2019 року позивач звернувся до Рокитнянського відділення із заявою про проведення перерахунку пенсії до якої додав документи, які підтверджують його страховий стаж 35 років 4 місяці, а також надав для обчислення пенсії за віком нову довідку про заробітну плату видану Рокитнянським БМК « Стимул» від 04.07.2019 №69 за 12 місяців роботи з 01.01.1993 по 31.12.1993 на території посиленого радіоекологічного контролю.

В цей же день 05 липня 2019 року позивач звернувся із письмовою заявою до начальника Білоцерківського об`єднаного УПФУ Будко К.В. Крім цього 08 липня 2019 направив аналогічну заяву по пошті рекомендованим листом з повідомленням начальнику Головного управлінні Пенсійного Фонду України у Київській області Фатхутдінову В.Г..

10 липня 2019 позивач отримав відповідь Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України за вихід. №10/103-21 в якому зазначене рішення про відмову №2 від 10.07.2019 підписане не начальником Білоцерківського ОУ ПФУ - Будко К.В., а начальником відділу Рокитнянського відділення Т. Шевчук, заступником начальника М. Лісняк і головним спеціалістом Т.Бабенко. В цьому Рішенні зазначено, що Білоцерківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області розглянуто заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про перерахунок пенсії із застосуванням заробітної плати згідно довідки Рокитнянського будівельно-монтажного кооперативу «Стимул» № 69 від 04.07.2019 за період роботи з 01.01.1993 по 31.12.1993 та прийнято рішення відмовити у зазначеному перерахунку.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Щодо вимоги позивача про визнання дій та відмови у виплаті відповідно до ч. 2 ст. 33, ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-ІУ та ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ фактично нараховану пенсію по інвалідності за період з 01.10.2017 по 14.07.2019 у повному 100% розмірі пенсії за віком, яка недоотримана з вини Управління та стягнення відповідної суми, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Після набрання Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" чинності - з 01.10.2017, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Тобто у даному випадку мова йде про автоматичний перерахунок пенсій на більш вигідних умовах.

До 01.10.2017 позивач отримував пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно ст. 54 Закону № 796-ХП. З 01.10.2017 Позивача переведено на пенсію по інвалідності згідно норм Закону № 1058- IV (згідно ч. 1 ст. 33 - для інвалідів II групи інвалідності - у розмірі 90% пенсії за віком). Таким чином після відповідного переведення з одного виду пенсії на інший, розмір пенсії Позивача збільшився з 1867,76 грн. до 2479,40 грн..

З 01.10.2017 визначальні показники для обчислення розміру пенсії Позивача становили: - Загальний стаж - 25 р. 11 міс. 15 днів; - Додатковий стаж (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058- IV) - 18 р. 2 міс. 9 днів; - Коефіцієнт стажу - 0,44083; - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії (за період з 01.11.1993 по 31.10.1994) - 5049,42 грн..

Таким чином, розмір пенсії за віком розраховується як добуток коефіцієнтів стажу та заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії і становить 2225,94 грн.

Доплата за понаднормативний стаж (понад 25 років стажу) - становить 19% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 Закону № 1058-IV -275,88 грн..

Основний розмір пенсії становить суму розміру пенсії за віком та доплати за понаднормативний стаж, з урахуванням ч. 1 ст. 33 Закону № 1058- ІУ, становить 2251,64 грн..

Також позивачу здійснюється виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно ст. 49 Закону № 796-ХІІ - 227,76 грн..

Позивач згідно викладеної у позові інформації вказує, що Управління, попередньо знаючи, що станом на 01.10.2017 ОСОБА_1 набув додаткового страхового стажу, не перерахувало йому пенсію з урахуванням нових відомостей та всупереч його волі продовжило виплачувати пенсію згідно ч. 1 ст. 33 Закону № 1058-ІУ.

Всупереч викладеному суд зазначає, що згідно ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Таким чином, позивач з 01.10.2017 мав право на отримання пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком, мав право на пенсію за віком, але Управління не мало змогу перерахувати позивачу пенсію з урахуванням набутого страхового стажу без написання ним відповідної заяви.

Крім того, якщо здійснювати розрахунок пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком згідно вихідних даних (за матеріалами пенсійної справи) щодо стажу (25 р. 11 міс. 15 днів) і заробітку (5049,42 грн.) позивача, основний розмір пенсії становитиме — 1308,64 грн., що з урахуванням доплати до розміру прожиткового мінімуму згідно ст. 28 Закону № 1058- ІV (1452 грн.) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно ст. 49 Закону № 796-ХІІ становитиме 1679,76 грн..

Щодо визнання протиправною відмови та зобов`язання здійснити позивачеві з 15.07.2019 перерахунок і виплату пенси за віком з урахуванням ст. 49, 50, 55, 56, 57 Закону № 796-ХІІ та обчислити його заробіток для нарахування пенсії відповідно до ст. 57 Закону № 796-ХІІ на підставі довідки, виданої Рокитнянським БМК «Стимул» від 04.07.2019 № 69 про заробітну плату, нараховану за 12 місяців роботи з 01.01.1993 по 31.12.1993 на території посиленого радіоекологічного контролю суд зазначає наступне.

Нормативно-правове обґрунтування позиції Управління щодо даної позовної вимоги, викладене у відповіді на звернення позивача від 16.10.2019 № 1212/К-01.

До звернення із заявою про перерахунок пенсії у липні 2019 року, позивач отримував пенсію по інвалідності, середній заробіток для якої було розраховано згідно законодавства, яке діяло раніше.

Заробіток було розраховано згідно положень ст. 57 Закону № 796-ХІІ - за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може братися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності Законом № 1058-ІV, здійснюється за нормами Закону № 1058-ІУ на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Згідно п. 4-3. Перехідних положень Закону № 1058-ІV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Таким чином, при зверненні позивача за перерахунком пенсії у липні 2019 року, Закон передбачав можливість врахувати заробітну плату (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-ІУ, тобто для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Виходячи із наведеного, Закон виключає можливість застосування нової довідки про заробітну плату за 12 місяців.

Так як за матеріалами пенсійної справи індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії становив 1,34136 (за 12 місяців з 01.11.1993 по 31.10.1994), а при обчисленні пенсії згідно частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV, з урахуванням наданої позивачем при зверненні довідки про заробітну плату за 1976-1982 рр., індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії становив 1,54873, було застосовано найбільш вигідний варіант обчислення пенсії.

Щодо посилання позивача на положення ст. 57 Закону № 796-ХІІ, якою визначено, що у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення, варто зазначити, що відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

У відповіді на звернення позивача від 16.10.2019 № 1212/К-01 надано розрахунок пенсії у випадку застосування положень ст. 56, 57 Закону № 796- ХІІ, ст. 27 Закону № 1058-ІУ, який свідчить про недоцільність застосування даних норм до розрахунку пенсії позивача.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV, тобто виключається можливість розрахунку пенсії за новою довідкою про заробітну плату за законодавством, що діяло раніше.

Щодо зобов`язання з 15.07.2019 здійснити перерахунок пенсії згідно положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України і, серед іншого, складається з Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до вимог статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 3 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону. При цьому, відповідно до частини 1 вказаної статті, до названих категорій відноситься категорія 1, до якої належить і позивач.

Суд зазначає, що наведена норма закону визначає особливе спільне врегулювання питання призначення та виплати пенсій особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, а тому застосовується і до позивача.

Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби).

Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з наявними в матеріалах справи даними, з загального страхового стажу позивача – 25 років 11 місяців 15 днів та додатковий стаж – 18 років 2 місяців 9 днів.

Порівнюючи положення частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд вважає, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищення до пенсії за понад встановлений мінімальний стаж роботи, має пільговий характер власне щодо тривалості трудового стажу та величини, з якої проводиться розрахунок.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №565/1326/17.

Крім цього, на основі аналізу пенсійного законодавства суд дійшов до висновку, що починаючи з 01 січня 2004 року призначення та перерахунок трудових пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, лише на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без врахування положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є неможливим; і навпаки, застосування окремих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою до використання до цієї категорії осіб при обрахунку пенсії Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

При наявності у пенсіонерів, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС права на тотожні пенсійні виплати застосуванню підлягають положення спеціального характеру, в цьому випадку Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, суд приходить до висновку, що пенсія позивача має нараховуватися та обчислюватися згідно з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням пільг, передбачених частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Отже в даній частині позов підлягає задоволенню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії та відмову Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області у здійснені ОСОБА_1 з 15 липня 2019 відповідно до ч.2 ст.56 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплату до пенсії за понаднормовий стаж, який перевищує встановлений стаж для чоловіків 20 років на ( 35 -20) 15 років та збільшити розмір основної пенсії на 15 % від заробітку неправомірними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 15 липня 2019 відповідно до ст.56 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( № 796- 12) доплату до пенсії за понаднормовий стаж , який перевищує встановлений стаж для чоловіків 20 років на ( 35 -20) 15 років та збільшити розмір основної пенсії на 15 % від заробітку , але не вище 75 % заробітку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.