Рішення № 90191598, 01.07.2020, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/769/20

Провадження №2/654/540/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 року Голопристанський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Сіянко В. М.,

секретаря Петришак В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області в спрощеному позовному провадженні справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач 04.03.2020 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що відповідач відповідно до укладеного договору б/н від 13.03.2006 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, встановлені договором терміни повернення наданого кредиту та терміни сплати відсотків за кредит відповідачем не дотримуються та станом на 23.01.2020 має заборгованість в розмірі 12182,49 грн, яка складається з: 4445,76 грн заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн заборгованості за поточним тілом кредиту, 4445,76 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 0,00 грн заборгованість за простроченими відсотками; 1209,11 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, 5471,31 пеня, 0,00 комісія; 500,00 грн штраф (фіксована частина), 556,31 грн штраф (процентна складова).

Справу розглянуто згідно ч.3 ст.211 ЦПК України у відсутності представника позивача, який заявою просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, пояснив, що дійсно отримував кредит в «ПриватБанк», деякий час його сплачував, потім через сімейні обставини не міг погашати заборгованість.

Дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що 10.03.2006 ОСОБА_1 став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», ідентифікувавшись та ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримав кредитну картку.

Відповідачу було оформлено кредитну картку «Універсальна», відповідно до тарифів якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

За умовами та правилами надання банківських послуг клієнт дав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі: надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених цим договором.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем відповідач порушив умови договору, внаслідок чого утворилась значна заборгованість.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідач порушив умови договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати інших платежів передбачених його умовами, внаслідок чого, станом на 23.01.2020 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 12182,49 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що позивач, як кредитодавець, відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_1 , як позичальника, повернення частини кредиту, що залишилась та сплати належних йому процентів. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по договору, які складаються з: заборгованості по тілу кредиту 4445,76 грн та заборгованості по відсоткам 1209,11 грн.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рн/2013, вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

З огляду на вищенаведені норми права та позицію Конституційного Суду України, суд вважає, що розмір пені слід зменшити до суми заборгованості по тілу кредиту, тобто до 4445,76 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення на користь позивача штрафів за несвоєчасне виконання боржником своїх договірних зобов`язань, то суд вважає, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню.

В силу ст.549 ЦК України одним із різновидів неустойки є штраф. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 2.1.1.3.5 Умов і правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн.+5% від суми заборгованості.

Враховуючи, що в порядку ч.2 ст.549 ЦК України штраф обчислюється лише у відсотках, то суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов`язання за договором у розмірі 556,31 грн. (процентної складової) підлягають задоволенню.

Разом з цим, що стосується вимог про стягнення штрафу у розмірі 500 грн. (фіксованої частини), то дані вимоги суперечать положенням ч.2 ст. 549 ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, на користь АТ КБ «Приватбанк» також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору у розмірі 2102 гривні 00 коп.

Керуючись ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по кредитному договору б/н від 10 березня 2006 року станом на 23 січня 2020 року в сумі 10656,94 грн, а також суму судового збору в розмірі 2102,00 грн, а всього 12758 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) гривень 94 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. М. Сіянко