Ухвала суду № 90191576, 03.07.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 липня 2020 рокум. Ужгород№ 807/1451/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Гаврилка С.Є., суддів Калинич Я.М. та Луцовича М.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про здійснення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Державної податкової служби України та Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вастон" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської об`єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, яким, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20 листопада 2017 року, просить суд: "1. Прийняти дану заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду та здійснити розгляд справи № 807/1451/16 з урахуванням вимог, викладених у цій заяві; 2. Визнати протиправними дії Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області при невиконанні в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 12.09.2016 № 120920161; 3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України та Ужгородську ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області прийняти та зареєструвати датою (операційним днем) та часом, коли були направлені засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних : - податкову накладну № 7 від 03.08.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 10.08.2016 р.; - податкову накладну № 9 від 16.08.2016 р.; - податкову накладну № 10 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 11 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 12 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 13 від 23.08.2016 р.; - податкову накладну № 14 від 25.08.2016 р.; - податкову накладну № 15 від 26.08.2016 р.; - податкову накладну № 16 від 31.08.2016 р.: - податкову накладну № 1 від 01.09.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 06.09.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 07.09.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 12.09.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 13.09.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 21.09.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 23.09.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 26.09. 2016 р.; - податкову накладну № 9 від 28.09.2016 р.; - податкову накладну №10 від 28.09.2016 р.; - податкову накладну № 11 від 30.09.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 05.10.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 12.10.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 19.10.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 9 від 31.10 2016 р.; - податкову накладну № 10 від 31.10.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 10.11.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 23.11.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 23.11.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 30.11. 2016 р.; - податкову накладну № 1 від 01.12.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 06.12.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 14.12.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 31.12.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 25.01.2017 р.; - податкову накладну № 2 від 31.01.2017 р.; - податкову накладну № 3 від 28.02.2017 р., які у встановлені на таке строки доставлені до Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області; 4.Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України та Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області при відмові у своєчасній реєстрації та/або не реєстрації податкових накладних : - податкову накладну № 7 від 03.08.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 10.08.2016 р.; - податкову накладну № 9 від 16.08.2016 р.; - податкову накладну № 10 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 11 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 12 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 13 від 23.08.2016 р.; - податкову накладну № 14 від 25.08.2016 р.; - податкову накладну № 15 від 26.08.2016 р.; - податкову накладну № 16 від 31.08.2016 р.: - податкову накладну № 1 від 01.09.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 06.09.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 07.09.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 12.09.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 13.09.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 21.09.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 23.09.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 26.09. 2016 р.; - податкову накладну № 9 від 28.09.2016 р.; - податкову накладну №10 від 28.09.2016 р.; - податкову накладну № 11 від 30.09.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 05.10.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 12.10.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 19.10.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 9 від 31.10 2016 р.; - податкову накладну № 10 від 31.10.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 10.11.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 23.11.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 23.11.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 30.11. 2016 р.; - податкову накладну № 1 від 01.12.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 06.12.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 14.12.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 31.12.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 25.01.2017 р.; - податкову накладну № 2 від 31.01.2017 р.; - податкову накладну № 3 від 28.02.2017 р.; 5.Стягнути з Державної фіскальної служби України та Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" ( код ЄДРПОУ 25392930) судові витрати".

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Державної фіскальної служби України та Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Зобов`язано Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати датою (операційним днем) та часом, коли були направлені засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, наступні податкові накладні: - податкову накладну № 7 від 03.08.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 10.08.2016 р.; - податкову накладну № 9 від 16.08.2016 р.; - податкову накладну № 10 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 11 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 12 від 18.08.2016 р.; - податкову накладну № 13 від 23.08.2016 р.; - податкову накладну № 14 від 25.08.2016 р.; - податкову накладну № 15 від 26.08.2016 р.; - податкову накладну № 16 від 31.08.2016 р.: - податкову накладну № 1 від 01.09.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 06.09.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 07.09.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 12.09.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 13.09.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 21.09.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 23.09.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 26.09. 2016 р.; - податкову накладну № 9 від 28.09.2016 р.; - податкову накладну №10 від 28.09.2016 р.; - податкову накладну № 11 від 30.09.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 05.10.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 12.10.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 19.10.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 26.10.2016 р.; - податкову накладну № 9 від 31.10 2016 р.; - податкову накладну № 10 від 31.10.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 10.11.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 23.11.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 23.11.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 30.11. 2016 р.; - податкову накладну № 1 від 01.12.2016 р.; - податкову накладну № 2 від 06.12.2016 р.; - податкову накладну № 3 від 14.12.2016 р.; - податкову накладну № 4 від 31.12.2016 р.; - податкову накладну № 5 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 6 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 7 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 8 від 20.12.2016 р.; - податкову накладну № 1 від 25.01.2017 р.; - податкову накладну № 2 від 31.01.2017 р.; - податкову накладну № 3 від 28.02.2017 р.. У задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" судові витрати у розмірі 1378 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року апеляційну скаргу Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 807/1451/16 повернуто скаржнику (а.с.а.с. 80, 81).

Відповідно до даних, які містяться в Комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 807/1451/16 набрало законної сили 11 червня 2019 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року було замінено сторону виконавчого провадження в адміністративній справі № 807/1451/16, а саме: Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України.

24 червня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку статті 382 КАС України, відповідно до якої остатній просив суд: "1. Прийняти дане клопотання до розгляду та задовольнити його з обставин викладених в ньому; 2. Здійснити судовий контроль за виконанням Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 807/1451/16 від 24.10.2018 р.; 3. Накласти на керівника Державної податкової служби України штраф, передбачений ч. 2 ст. 382 КАС України, у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням відповідачем 2 (заміненим в межах ВПМ 60109791 Відповідачем 2/новим Боржником - Державною податковою службою України,) Рішення № 807/1451/16 від 24.10.2018 р.; 4. Зобов`язати Державну податкову службу України надати Закарпатському окружному адміністративному суду звіт про виконання Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 807/1451/16 від 24.10.2018 р.; 5. Про дату та час розгляду позову просимо повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "Вастон" за адресою листування: 03056, Київ-56, а/с 20; 6. Проводити розгляд даного клопотання виключно в режимі відеоконференції, проведення якої доручити одному із судів, в яких буде вільний час для з`єднання з Закарпатським окружним адміністративним судом, а саме: Господарський суд м. Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44В); Північний апеляційний господарський суд (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1); Господарський суд Київської області (МСП 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, 16/108); Солом`янський районний суд м. Києва (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1); Святошинський районний суд м. Києва (03148, м.Київ, вул. Якуба Коласа,27-А); Київський апеляційний суд (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2а); Окружний адміністративний суд м. Києва (01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корп.1)." (а.с.а.с. 168-171).

Відповідно до статті 382 частин 1 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Так, статтею 382 КАС України не встановлено у якому саме порядку здійснюється розгляд заяви про встановлення судового контролю та подачі звіту про виконання судового рішення, тому суд дійшов висновку про доцільність розгляду такої заяви в порядку письмового провадження.

У відповідності до статті 195 частин 1 та 2 КАС України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання учасника адміністративного процесу.

Окрім того, розгляд даної заяви в порядку письмового провадження виключає можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Оцінюючи наявність підстав щодо можливості для задоволення вказаної заяви суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні такої з огляду на таке.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі п.п. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 14 частини 2 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Нормою КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Правові норми, закріплені у статті 382 частині 1 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, статті 245 частини 6 КАС України, згідно з якими сум може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду. Разом з тим, у відповідності до статті 246 частини 6 пункту 1 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення.

При цьому, зазначені процесуальні дії є правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, застосування інституту судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічні висновки містить додаткова постанова Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а.

Суд зауважує, що у разі ухилення відповідача від виконання у встановлений судом строк зобов`язання, покладеного на нього рішенням суду, це рішення підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому Законом України "Про виконавче провадження".

Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Разом з тим, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення фактично є правом суду, а не обов`язком і, в свою чергу, має застосовуватися у виключних випадках, зокрема, коли судове рішення тривалий час умисно (без поважних причин) взагалі ніяким чином не виконується.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримала виконавчий лист на примусове виконання рішення суду 11 червня 2019 року (а.с. 177).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20 вересня 2019 року було відкрито виконавче провадження № 60109791 з виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду № 807/1451/16 від 24 жовтня 2018 року (а.с.а.с. 178, 179).

03 січня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийнято Постанову про зміну сторони виконавчого провадження № 60109791 з ДФС України, код ЄДРПОУ 39292197 на Державну податкову службу України, код ЄДРПОУ 43005393 (а.с.а.с. 180, 181).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20 лютого 2020 року було накладено штраф на боржника - Державну податкову службу за невиконання рішення без поважних причин (а.с.а.с. 182-184).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14 квітня 2020 року було повторно накладено штраф на Державну податкову службу за невиконання рішення без поважних причин (а.с.а.с. 185-187).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, який визначений Законом України "Про виконавче провадження".

Судом не встановлено та представником позивача не подано доказів, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача щодо зобов`язання відповідача надати Закарпатському окружному адміністративному суду звіт про виконання.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на його право звернутися до суду з вимогами про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду в порядку статті 383 КАС України.

За приписами статті 382 частин 2 - 4 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Тобто, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу можливе лише за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

Оскільки у цій справі суд не зобов`язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, тому відсутні підстави як для розгляду питання про накладення штрафу в судовому засіданні, так і для накладення штрафу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 248, 382 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" про надання звіту щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року та накладення штрафу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вастон" до Державної податкової служби України та Ужгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Головуючий суддя Судді: С.Є. Гаврилко Я.М. Калинич М.М. Луцович