Рішення № 9019088, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/71202.12.09 За позовомДочірнього підприємства «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ»

ДоДочірнього підприємства «Регіон-Маркет»в особі Лозівської філії

Простягнення 3712,20 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях приймали участь:

від позивача:           Яндола Д.С. –дов. № 399/4 від 21.04.09 р.

                              Юрга К.В. –дов. № 399/4 від 21.04.09 р.                               

від відповідача:           Бондаренко О.В. –дов. № б/н від 26.03.09 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ»до Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»в особі Лозівської філії про стягнення 3712,20 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 82/15 від 22.02.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/712, розгляд справи призначено на 02.11.09 р.

У судовому засіданні 02.11.09 р. представник позивача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу зібрати всі необхідні документи у справі, проти чого представник відповідача заперечень не навів.

Враховуючи вищенаведене, судом було оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 37/712 до 11.11.09 р.

У судовому засіданні 11.11.09 р. представник позивача заявив суду клопотання про відкладення розгляду справи та надав суду документи на виконання ухвали суду від 09.10.09 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.09 р. заперечень проти відкладення розгляду справи № 37/712 не навів та надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У даному судовому засіданні було оголошено перерву до 02.12.09 р. та зобов’язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, акт якої надати суду.

У судовому засіданні 02.12.09 р. представник позивача надав суду акт звірки взаєморозрахунків та заяву про стягнення з відповідача 583,03 грн. заборгованості, у зв’язку з взаємозаліком вимог та поверненням товару.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ»(постачальник) та Дочірнім підприємством «Регіон-Маркет»в особі Лозівської філії (покупець) був укладений договір № 82/15 від 22.02.08 р. з додатковими угодами № 1 і № 2 до договору № 82/15 від 22.02.08 р., які є невід’ємною частиною даного договору, відповідно до умов яких постачальник зобов’язався в порядку та на умовах , визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, постачати товар, а покупець зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Постачання товару постачальником здійснюється з метою оптової/роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів «Фуршет».

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пункту 5.1. договору № 82/15 від 22.02.08 р., право власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі товару на складі покупця та підписання накладної.

Згідно з пунктом 7.4. вищезазначеного договору, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на бінківський рахунок постачальника через 30 (тридцять) днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару, якщо інше не передбачене договором.

Позивач у позовній заяві пояснив суду, що на виконання умов договору № 82/15 від 22.02.08 р., за видатковими накладними № ХА-08137 від 29.07.09 р., № ХА-08939 від 10.08.09 р., № ХА-09390 від 17.08.09 р. та № ХА-09839 від 25.08.09 р. передав відповідачу товар на загальну суму 4954,44 грн., а відповідач його прийняв, про що свідчать підписи та печатки Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»в особі Лозівської філії. Розрахунок за отриманий товар було здійснено відповідачем частково, у зв’язку з чим виникла заборгованість Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»в особі Лозівської філії перед Дочірнім підприємством «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ»у розмірі 3712,20 грн.

За таких обставин Дочірнє підприємство «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ»звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 3712,20 грн. боргу, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором № 82/15 від 22.02.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо товарів від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок провів не в повному обсязі.

У судовому засіданні 02.12.09 р. представник позивача надав суду акт звірки взаєморозрахунків та заяву про стягнення з відповідача 583,03 грн. заборгованості, у зв’язку з взаємозаліком вимог та поверненням товару, яка судом була прийнята.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, позов в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3129,17 грн. за неналежне виконання зобов’язань по оплаті товару за договором № 82/15 від 22.02.08 р. підлягає припиненню.

          Таким чином, позов Дочірнього підприємства «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ» підлягає задоволенню частково в сумі 583,03 грн.

          При подачі даного позову Дочірнім підприємством «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 497 від 25.09.09 р. в сумі 106,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менше 102,00 грн.

У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 102,00 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 4,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Регіон-Маркет»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, код ЄДРПОУ 33239892) на користь Дочірнього підприємства «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ»(61036, м. Харків, вул. Морозова, 7, код ЄДРПОУ 32951356) 583 (п’ятсот вісімдесят три) грн. 03 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 37 (тридцять сім) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3129,17 грн. боргу припинити.

4.           На підставі даного рішення повернути Дочірньому підприємству «УКРПРОДУКТ-ХАРКІВ» (61036, м. Харків, вул. Морозова, 7, код ЄДРПОУ 32951356) з Державного бюджету України державне мито в сумі 4 (чотири) грн. 00 коп., що перераховане платіжним дорученням № 497 від 25.09.09 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

5.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.