Рішення № 9018583, 08.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/19008.10.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»

до           відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

про           стягнення 26669,29 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Гуменюк О.З. –представник за довіреністю № б/н від 01.04.08;

від відповідача: Гординська О.М. –представник за довіреністю №1321-1/14 від 23.06.09.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про стягнення 26669,29 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.04.2007 року на 303 км. + 300 м а/м Харків - Сімферополь сталась дорожньо-ранспортна пригода за участю Ткаченко Дмитра Леонідовича, який керував транспортним засобом марки «ЗАЗ-Daewoo Т 13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР та Тоцького Анвара Хасанбетовича, який керував транспортним засобом марки «Кіа Cerato», державний реєстраційний номер АР 7975 АР.

Відповідно до Постанови № 2350721 від 15.01.2008 року про закриття кримінальної справи у зв'язку зі смертю обвинуваченого - Тоцького Анвара Хасамбетовича, винним у ДТП, яке сталося 14.04.2007 року, було визнано Тоцького А.Х.

Згідно Договору № Ф4/06/020/МНА від 13.08.2007 року добровільного страхування транспортних засобів (далі - Договір) автомобіль марки «ЗАЗ-Daewoo Т 13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР, який належить Ткаченко Дмитру Леонідовичу, було застраховано в ЗАТ СК «Кий Авіа Гарант».

Згідно до довідки № б/н від 14.04.2007 року автомобіль марки «ЗАЗ-Daewoo Т 13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР отримав механічні пошкодження.

Вартість матеріального збитку, пошкодженого в результаті ДТП автомобіля становить 40651,38 грн., що підтверджується актом № 729 від 28.04.2007 року дослідження спеціаліста-товарознавця.

На підставі заяви вх. № 955 від 06.08.2007 року позивачем виплачено Ткаченку Д.Л., страхове відшкодування у розмірі 30597,33 грн.

Згідно полісу № ВА/7920294 від 26.01.2007 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність Тоцького А.Х. була застрахована у ЗАТ «УСК «Дженералі Гарант», у зв’язку з чим останньому позивачем була направлена претензію вих. № 141/1 від 07.02.2008 року на суму 24990,00 грн.

У зв’язку з невиплатою відповідачем коштів позивачу, останній звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.03.2009 року порушено провадження у справі №33/190, розгляд справи призначено на 14.04.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.04.2009 року продовжено строк розгляду справи, відкладено розгляд справи №33/190 на 02.06.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Ухвалами Господарського суду м. Києва від 02.06.2009 року, 06.07.2009 року та 21.09.2009 року розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судовому засіданні 08.10.2009 року представники сторін подали документи на виконання вимог ухвали суду від 21.09.2009 року.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що 15.09.2009 року на розрахунковий рахунок позивача від відповідача надійшла грошова сума в розмірі 19990,00 грн. та надав уточнення відносно штрафних санкцій. Просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 2112,96 грн., індекс інфляції в розмірі 859,63 грн., три проценти річних в розмірі 264, 12 грн. та витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також, зазначив, що 25.06.2009 року закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант» було змінено назву на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»відповідно до вимог ЗУ «Про акціонерну товариства», що підтверджується Свідоцтвом № 457572 від 25.06.2009 року про державну реєстрацію юридичної особи, змінено розрахунковий рахунок позивача та фактичну адресу.

Представник відповідача подав докази часткової оплати заявленої до стягнення суми боргу, проти нарахування штрафних санкцій заперечував.

Судом замінено найменування позивача з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу у зв’язку з відсутністю предмету спору та задовольняє вимоги в частині штрафних санкцій з урахування заяви про уточнення позовних вимог.

Як вбачається з довідки Відділу ДАІ для обслуговування доріг державного значення при МВС України в Запорізькій області від 13.07.2007 року, 14.04.2007 року на 303 км. + 300 м а/м Харків –Сімферополь водій Тоцький А.Х. керуючи автомобілем КІА Серато д.н. АР 7975 АР виїхав на зустрічну смугу, скоїв зіткнення з ВАЗ 2101 д.н. 05897 НЕ під керуванням Філоненко Р.Д. після чого скоїв зіткнення, з автомобілем Деу Сенс АР 3536 АР під керуванням Ткаченко Д.Л, що рухався в зустрічному напрямку.

Відповідно до Постанови № 2350721 від 15.01.2008 року про закриття кримінальної справи у зв'язку зі смертю обвинуваченого - Тоцького Анвара Хасамбетовича, винним у ДТП, яке сталося 14.04.2007 року, було визнано Тоцького А.Х.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ЗАЗ-Daeewo Т13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР.

Пошкоджений автомобіль був застрахований Ткаченком Дмитром Леонідовичем у закритому акціонерному товаристві «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів №Ф4/06/020/МНА від 06.12.2006 року.

Відповідно до п.1.1 договору №Ф4/06/020/МНА від 06.12.2006 року, застрахованим транспортним засобом є «ЗАЗ-Daeewo Т13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР.

Згідно умов договору №Ф4/06/020/МНА від 06.12.2006 року вигодонабувачем є відкрите акціонерне товариство «Родовід банк».

Відповідно до акту № 729 дослідження спеціаліста-товарознавця від 28.04.2007 року вартість відновлювального ремонту, завданого власнику автомобіля «ЗАЗ-Daeewo Т13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР становить 40651,38 грн.

Вартість працездатних складових автомобіля автомобіля «ЗАЗ-Daeewo Т13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР після його пошкодження при ДТП складає 7144,17 грн.

Як вбачається з страхового акта №113/Ф4/06/020/МНА від 13.08.2007 року позивач визнав випадок страховим та вирішив виплатити вигодонабувачу страхове відшкодування в розмірі 30597,33 грн.

Позивач виплатив вигодонабувачу страхове відшкодування в розмірі 30597,33 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №2235 від 22.08.2007 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 30597,33 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, транспортний засіб –Cerato», державний реєстраційний номер АР 7975 АР, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «ЗАЗ-Daeewo Т13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР, належав Тоцькому А.Х.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Cerato», державний реєстраційний номер АР 7975 АР та який перебував у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Тому, відповідальною особою за збиток, заподіяний автомобілю «ЗАЗ-Daeewo Т13110», державний реєстраційний номер АР 3536 АР, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП є Троцький А.Х.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між відкритим акціонерним товариством Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»та Тоцьким А.Х. було укладено договір (поліс) № ВА/7920294 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженерелі Гарант»взяло на себе зобов’язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу IA Cerato», державний реєстраційний номер АР 7975 АР –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Тоцького А.Х. Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза –510,00 грн.

Листом вих. №141/1 від 07.02.2008 року позивач звернувся до відповідача з проханням відшкодувати збитки в розмірі 24990,00 грн. До вказаного листа були додані усі необхідні документи для здійснення такої виплати.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Листом вих. № 440 від 24.07.2008 року Запорізька філія «Поліс»ВАТ УСК «Дженералі Гарант»гарантувала виплату страхового відшкодування в розмірі 24990,00 грн. до 15.10.2008 року згідно графіку.

01.09.2008 року відповідачем було оплачено частину страхового відшкодування в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №911 від 01.09.2008 року.

Претензією вих. №840 від 16.10.2008 року позивач просив відповідача у найшвидші строки перерахувати борг в розмірі 19990,00 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №3096 від 15.09.2009 року відповідачем було перераховане позивачу страхове відшкодування в розмірі 19990,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 19990,00 грн. спростовано, оскільки відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2112,96 грн.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 2112,96 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 859,63 грн. та трьох процентів річних в розмірі 264,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.3 статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем було зменшено розмір штрафних санкцій, а відповідачем прострочено оплату страхового відшкодування і сплачено заборгованість 15.09.2009 року, тобто після порушення провадження у справі, тому витрати по сплаті державного мита в сумі 232,27 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 49, ч.3 ст. 55, п.1-1 ч.1 ст.80, ч.2 ст.80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині основної суми заборгованості.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, рах. № 26505020012804, № 26500000112804 в АТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 16467237) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант»(юридична адреса: 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, будинок 1, поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Житомирська, буд. 7, п/р 26507010063166 в ВАТ ВТБ Банк, м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 30383799) пеню в розмірі 2112 (дві тисячі сто дванадцять) грн. 96 коп., індекс інфляції в розмірі 859 (вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 63 коп., три проценти річних в розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 232 (двісті тридцять дві) грн. 27 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 17.12.2009 року.