Рішення № 9018580, 29.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/2629.09.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за первісним позовом закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ»

до           закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін»

про           стягнення 36313,32 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Москалюк Т.В. –представник за довіреністю № 90 від 25.12.2008 року;

від відповідача: Мурашов П.А. –представник за довіреністю №б/н від 20.01.2009 року.

та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін»

до 1) закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»

про визнання договору добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008 від 23.01.2008 року недійсним

За участю представників сторін:

від позивача: Мурашов П.А. –представник за довіреністю №б/н від 20.01.2009 року;

від відповідача: 1)Москалюк Т.В. –представник за довіреністю № 90 від 25.12.2008 року;

2) не з’явився.

встановив :

Закрите акціонерне товариство Страховий дім «Європейський світ» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін»про стягнення 27027,93 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.05.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір № 0001/07 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії).

Згідно з п. 1.1 договору предметом цього договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Відповідно до п. 4.1 договору під відповідальністю перестраховика (перестраховою відповідальністю, перестраховим захистом) розуміється обов’язок перестраховика виплатити страхове відшкодування в частині, що обумовлена конкретним договором перестрахування, при настанні страхового випадку за оригінальним договором страхування.

Згідно Ковер-ноти № 024/08 ТР від 24.01.2008 року відповідачем на перестрахування був взятий автомобіль Мерседес Бенц, держ.номер ВЕ 8800 АН, при цьому відповідальність відповідача склала 70 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.1 Ковер-ноти № 024/08 ТР від 24.01.2008 року страховим випадком є: пошкодження, знищення ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

20.04.2008 року із застрахованим автомобілем Мерседес Бенц, держ.номер ВЕ 8800 АН відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого застрахованому автомобілю завдано технічних пошкоджень. Згідно звіту про оцінку автомобіля № 81/04/08 від 22.04.2008 року сума відновлювального ремонту складає 587 274,36 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008 від 23.01.2008 року позивач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 587 274,36 грн., при цьому відповідно до наказу 103-В від 01.07.2008 року сума у розмірі 33 235,59 грн. була зарахована як частина страхового платежу по договору страхування, а сума у розмірі 554 038,77 грн. була сплачена страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 02.07.2008 року.

07.07.2008 року позивачем, на виконання вимог договору, було підготовлено та надіслано лист-вимогу на сплату відшкодування з перестрахування, в якій останній просив сплатити частку перестраховика у відшкодуванні у розмірі 35067,91 грн. з прикладенням усіх необхідних для прийняття рішення документів.

У відповідь на лист щодо сплати коштів відповідачем, в порушення вимог п.7.2 договору та з метою затягування строків виплати частини відшкодування, надіслано листи вих. №968 від 25.07.2008 року, №1006 від 08.08.20008 року з проханням надати документи та пояснення, щодо обставин настання страхового випадку. Не зважаючи на порушення строків, позивачем була надана відповідь на листи.

На момент звернення до суду відповідач не виконав умови договору та не оплатив частку перестрахової відповідальності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2008 року порушено провадження у справі № 33/26, розгляд справи призначено на 10.02.2009 року.

У судовому засіданні 10.02.2009 року представник відповідача подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи та зобов’язання надати документи, а також через загальний відділ діловодства надав заяву про забезпечення усунення порушень процесуального закону.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.12.2008 року, проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не заперечував.

Судом оголошена перерва до 23.02.2009 року у зв’язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Запитом №06-37.1/405 від 10.02.2009 року Господарський суду м. Києва звернувся до Голови Голосіївського районного суду м. Києва з проханням в найкоротший термін надіслати на адресу суду копію матеріалів адміністративної справи щодо притягнення Іванишина С.В. до адміністративної відповідальності (ДТП 20.04.2008 року).

20.02.2009 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Голосіївського районного суду м. Києва надійшла копія справи про адміністративне правопорушення відносно Іванишина С.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.02.2009 року розгляд справи відкладено на 16.03.2009 року у зв’язку з неявкою представників сторін.

У судовому засіданні 16.03.2009 року представник відповідача подав пояснення по справі, судом задоволена заява сторін про продовження строку розгляду справи та оголошена перерва до 30.03.2009 року для дослідження та оцінки доказів по справі.

У судовому засіданні 30.03.2009 року оголошено перерву до 06.04.2009 року для вирішення питання стосовно зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні 06.04.2009 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 35067,91 грн., суму пені в розмірі 2542,44 грн., три відсотки річних у розмірі 417,95 грн. та судові витрати.

Представник відповідача через загальний відділ діловодства подав уточнений зустрічний позов.

Судом оголошено перерву до 25.05.2009 року.

Також, до Господарського суду м. Києва з зустрічним позовом звернулося закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Естрін»з позовом до закритого акціонерного товариства Страховий дім «Європейський світ»та товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»про визнання договору добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008 від 23.01.2008 року недійсним.

Свої позовні вимоги позивач, за зустрічним позовом, обґрунтовує тим, договір добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008 від 23.01.2008 року між закритим акціонерним товариством Страховий дім «Європейський світ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»укладений з порушенням норм закону.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву та її розгляд призначено на 25.05.2009 року.

У судових засіданнях 25.05.2009 року, 22.06.2009 року 07.09.2009 року представником позивача за зустрічним позовом подавались пояснення, представником відповідача 1 - заперечення, розгляд справи відкладався.

У судове засідання 29.09.2009 року представник відповідача 2 за зустрічним позовом не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити з урахуванням заяви про уточнення, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Також, підтримав подане з позовною заявою клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд накласти арешт на кошти, що знаходяться на рахунках закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін».

Представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову та забезпечення позову заперечував, просив суд зустрічний позов задовольнити.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. N 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд, вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а позовні вимоги за зустрічним позовом вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

18.05.2007 року між закритим акціонерним товариством Страховий дім «Європейський світ», яке є правонаступником закритого акціонерного товариства Страхова компанія «Синдек»та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Естрін»було укладено договір №0001/07 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії).

Згідно з п.1.1 договору №0001/07 від 18.05.2007 року предметом цього договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні ретроцесії.

Відповідно до ч. 1 статті 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Згідно з ч.1 статті 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Пунктом 1.2 договору №0001/07 від 18.05.2007 року передбачено, що на підставі цього договору сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.

Відповідно до п.1.3 договору №0001/07 від 18.05.2007 року передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах (за Правилами страхування) страховика, що уклав договір страхування.

Згідно з п.1.5 договору №0001/07 від 18.05.2007 року, Ковер-нот –документ, що містить умови перестрахування конкретного ризику і, в разі його підписання сторонами, складає окремий договір факультативного перестрахування такого ризику. При цьому, кожний окремий Ковер-нот є невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору №0001/07 від 18.05.2007 року передбачено, що пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у виді конкретного договору перестрахування (ковер-ноту, сліпу, оферти), підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв’язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування.

24.01.2008 року між закритим акціонерним товариством Страховим домом «Європейський світ»(страховик) та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Естрін»(перестраховик) укладено Ковер-нот № 024/08ТР, предметом страхування якого є транспортний засіб Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН.

Згідно з п.9 Ковер-ноти № 024/08ТР від 24.01.2008 року період страхування з 24.01.2008 року по 23.01.2009 року.

Пунктом 11 Ковер-ноти № 024/08ТР від 24.01.2008 року передбачено, що загальна відповідальність перестраховика становить 70000,00 грн. або 6,25%.

23.01.2008 року між закритим акціонерним товариством Страховим домом «Європейський світ»(страховик) та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»(страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0152/001/11/008, відповідно до якого було застраховано транспортний засіб – Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН.

Позивач за зустрічним позовом на підставі ч.1 ст.207 ГК України, ч.1 ст. 215, ч.1,2,3 ст.203 ЦК України просить визнати договір добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008 від 23.01.2008 року недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 998 ЦК України та статті 29 Закону України «Про страхування»договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:

1) його укладено після настання страхового випадку;

2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину визначено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтями 202, 203, 207 ЦК України дано визначення правочину і встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При укладенні договору добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008 від 23.01.2008 року страхувальником - TOB «ЮК «Лігал Едвайс»в підтвердження правомірності використання транспортного засобу було надано договір оренди від 31.10.2007 року посвідченого нотаріально, як того вимагає положення статті 799 ЦК України, відповідно до якого ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс»має право використовувати орендований автомобіль для службових поїздок на території України. Отже, договір оренди дає право TOB «ЮК «Лігал Едвайс»використовувати застрахований автомобіль для службових потреб при здійсненні діяльності останнього.

В поясненнях до зустрічної позовної заяви ЗАТ CK «Естрін»посилається на статтю 11 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україні, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», згідно з якою зазначається, що у випадку тимчасового ввезення транспортного засобу під письмове зобов'язання про зворотне вивезення, такі транспортні засоби не можуть бути передані у володіння або користування іншим особам. Проте, даний Закон не .містить вказівки на ту обставину, що у випадку порушення цієї норми Закону та передачі автомобіля в користування третім особам, така передача (договір оренди) є нікчемним чи недійсним.

Відповідно до ч.1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, TOB «ЮК «Лігал Едвайс»правомірно використовувало орендований транспортний засіб на підставі договору оренди, який відповідає вимогам статті 799 ЦК України та не був визнаний недійсним.

У своїх пояснення позивач за зустрічним позовом посилається на статтю 203 ЦК України та вказує, що Горя А.І. не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення договору оренди. Однак, із зазначеним твердженням суд не може погодитись виходячи з наступного.

Відповідно до статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Всупереч вимогам ч.1 статті 33 ГПК України позивачем за зустрічним позовом не наведено жодних доказів щодо обмеження обсягу цивільної дієздатності Горя А.І.

Таким чином, Горя А.І. як власник автомобіля Мерседес, що підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном серія РРТ № 810423, має право володіти, користуватись та розпоряджатись останнім.

Крім того, при укладенні договору оренди від 31.10.2007 року нотаріусом було встановлено, «особу громадян, які підписали договір, встановлено їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатність ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс», повноваження його представника, а також належність транспортного засобу, що орендується, Горя А.І..

Ще однією підставою недійсності договору №0152/001/11/008 від 23.01.2008 року позивач за зустрічним позовом зазначає те, що ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс»не мало права укладами договір страхування відповідно до статті 802 ЦК України.

Так, ч.1 статті 802 ЦК України встановлено, що страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

Проте, обов'язок здійснювати страхування транспортного засобу може за домовленістю сторін бути покладена і на наймача (ч.2 статті 771 ЦК України).

В матеріалах справи наявний лист Горі А.І. від 20.01.2008 року відповідно до якого остатній зазначив, що не заперечує проти того, щоб договір страхування був укладений безпосередньо ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс»та вигодонабувачем був зазначений Танаджи Г.Г.

Також, суд не погоджується з твердженням позивача за зустрічним позовом щодо невиконання істотних умов договору страхування, а саме щодо сплати страхового платежу.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача 1 за зустрічним позовом страхові платежі страхувальником по договору страхування сплачувались вчасно, крім того, оскільки договором страхування було розподілено сплату страхових платежів помісячно, то при виплаті страхового відшкодування зі страхувальника було утримано та здійснено залік несплачених частин страхових платежів в повному розмірі в сумі 33235, 59 грн., що підтверджується наказом ЗАТ «СД «Європейський світ»№103-В від 01.07.2008 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що договір добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008 від 23.01.2008 року, який укладений між ЗАТ «СД «Європейський світ»та ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс»відповідає вимогам вищенаведених правових норм, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

З довідки МВС України Головне Управління в м. Києві Управління державної автомобільної інспекції № 205 від 23.05.2008 року вбачається, що 20.04.2008 року о 05 год. 10 хв. в м. Києві в Голосіївському парку відбувся наїзд на дерево, внаслідок чого застрахованому автомобілю Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН було завдано технічних пошкоджень.

22.04.2008 року у присутності представників СК «Партнер», СК «AMG group», СК «Гарантія», ЗАТ «СД «Європейський світ», СК «Естрін», СК «Мегаполіс», ВАТ «СК «Країна», СК «Кий авіа гарант», СК «Глобус»та СК «Професійний захист»відбувся огляд пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до звіту № 81/04/08 від 22.04.2008 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Mercedes-Benz S 550 Long 4 Matic держномер ЕВ 8800 АН, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування величини втрати товарної вартості, складає 586874,36 грн., в т.ч. ПДВ –97812,39 грн.

Даний звіт складений товариством з обмеженою відповідальністю «Сател Груп», який діє відповідно до сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №6592/08 від 28.07.2008 року та свідоцтва № 4418 про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 15.02.2006 року, видані Фондом державного майна України.

01.07.2008 року Головою правління закритого акціонерного товариства Страхового дому «Європейський світ»видано наказ №103-В, яким прийнято рішення про нарахування страхового відшкодування по страховій події –ДТП, яка сталась 20.04.2008 року з ТЗ Merscedes-benz реєстраційний № ВЕ 8800 АН у розмірі 587274, 36 грн. Однак, оскільки у товариства з обмеженою відповідальності «Юридична компанія «Лігал Едвайс»існувала заборгованість по страховим платежам, то страхове відшкодування було нараховано шляхом здійснення заліку несплачених частин страхових платежів в сумі 33235, 59 грн. Тобто, підлягала виплаті сума в розмірі 554038,77 грн.

02.07.2008 року позивач виплатив товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»страхове відшкодування в розмірі 554038,77 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №12 від 02.07.2008 року.

Відповідно до ч.1 статті 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно з п. 3.3.1 договору №0001/07 від 18.05.2007 року перестраховик зобов’язується перерахувати перестрахувальнику (або за його заявою –страхувальнику (вигодонабувачу) страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений цим договором, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахування.

Пунктом 3.3.2 договору №0001/07 від 18.05.2007 року передбачено, що перестраховик зобов’язується брати пропорційну участь або відповідно з прийнятими на себе зобов’язаннями по конкретних договорах непропорційного перестрахування в оплаті усіх витрат, понесених перестрахувальником (страховиком) в результаті розслідування і визначення розміру збитку (включаючи витрати на судові витрати), крім витрат на заробітну плату співробітників перестрахувальника (страховика).

Листом № 949/08 від 07.07.2008 року (вих. № 109/08 від 03.07.2008 року) позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою на сплату відшкодування в розмірі 35067,91 грн. з перестрахування та надіслав пакет документів, який передбачений договором.

Даний лист був отриманий відповідачем 10.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №06336671.

Відповідно до п.7.1 договору №0001/07 від 18.05.2007 року при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за доручення перестрахувальника страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплекту документів, а також документів, передбачених цим пунктом, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування:

- страхового акту (його копії) (іншого документа, передбаченого Правилами страхування страховика);

- офіційного висновку (довідки, акту т.і.) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад, довідка ДАІ про ДТП);

-          калькуляції збитку або копії рахунку (кошторису) на відбудовні роботи від підприємств, що мають відповідну ліцензію;

-          розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком;

-          копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку, що підтверджують факт оплати страхового відшкодування або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником страхового відшкодування по конкретному договору страхування;

- копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником витрат, які були понесені в результаті розслідування і визначення розміру збитку, крім витрат на заробітну плату й управлінські витрати перестрахувальника (якщо в конкретному договорі перестрахування не передбачено застереження про «касовий збиток»);

- розрахунок частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком, проводиться з урахуванням пп. 3.4.2 -3.4.4, 4.5 цього договору.

Відповідач листом вих. №918 від 16.06.2008 року, який фактично був отриманий позивачем факсом 16.07.2008 року повідомив останнього про те, що ЗАТ «СК «Естрін»змушене призупинити розгляд справи та просив усунути недоліки, що існують в матеріалах справи.

Листом вих. № 1035/08 від 17.07.2008 року просив відповідача відновити розгляд справи та надав пояснення по недоліках, зазначених в листі №918 від 16.06.2008 року.

Листом вих. №968 від 15.07.2008 року відповідач просив позивача надати пояснення та документи (належні докази сплати суми страхового відшкодування та докази зарахування грошових коштів на рахунок отримувача страхового відшкодування, копію обґрунтованого пояснення від ТОВ «Сател-Груп»з приводу того на якій підставі було визначено номерний знак автомобіля у звіті №81/04/08 від 22.04.2008 року, документ, в якому визначено справжнє найменування страхувальника).

Відповідно до п.7.2 договору №0001/07 від 18.05.2007 року перестраховик вправі вимагати від перестрахувальника інші документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та правильність визначення суми збитку. Відповідна вимога повинна бути заявлена протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надання перестрахувальником переліку документів, обумовленого в п.7.1 цього договору. Перелік додатково запитуваних документів не може бути ширше переліку документів, передбаченого Правилами страхування страховика.

Листом вих. № 1078/08 від 28.07.2008 року позивач надав пояснення та додаткові документи (роз’яснення від ТОВ «Сател Груп»з приводу невідповідності номерного знаку у звіті №81/04/08 від 22.04.2008 року, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, лист ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс», копію банківської виписки, лист Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медичних катастроф).

У відповідь на лист від 28.07.2008 року відповідач направив позивачу лист вих. №1006 від 08.08.2008 року про надання відомостей та документів.

Листом вих. № 1266/08 від 21.08.2008 року позивач просив відповідача сплатити частку страхового відшкодування в сумі 35067,91 грн. протягом п’яти днів з дати отримання даного листа.

Таким чином, судом встановлено, що усі необхідні документи були надані позивачем відповідачу 10.07.2008 року.

Суд вважає посилання відповідача на те, що в момент ДТП автомобіль не використовувався товариством з обмеженою відповідальністю «ЮК «Лігал-Едвайс»безпідставним, оскільки спростовується наступним.

31.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»та Горею А.І. було укладено договір оренди транспортного засобу, а саме: автомобіля Мерседес Бенц S 550 д.н. ВЕ 8800 АН, який належить останньому на підставі тимчасового реєстраційного талону серії РРТ № 810423, виданого 21.06.2007 року та дійсного до 20.06.2008 року.

Відповідно до п.2.1 договору оренди транспортного засобу від 31.10.2007 року автомобіль, що орендується буде використовуватись орендарем для службових потреб.

Відповідно до наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»№ 06/1-к від 01.10.2007 року Івашина С.В. прийняли на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»на посаду водія з 01 листопада 2007 року за основним місцем роботи.

З подорожнього листа серії АБГ № 298812 від 19.04.2008 року відображено, що режим роботи водія ненормований.

З наявного в матеріалах справи листа товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Володимирський»вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс», відповідно до договору здійснювало юридичне супроводження Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Володимирський».

Крім того, згідно пояснень директора товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс»Савостьянової О.В., які містяться в матеріалах справи, вбачається, що в день скоєння ДТП водій Івашин С.В. працював в ночі, оскільки збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Володимирський», які відбулися 19.04.2008 року та на яких була присутня директор Савостьянова С.В. закінчилися лише о 3:00 ночі, після чого водій Івашин С.В. відвіз директора Савостьянову С.В. та юриста додому.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Інструкції «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування»№ 74 від 1.02.1998 року подорожній лист службового автомобіля оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк подорожній лист видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу.

Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 року № 7, ненормований робочий день –це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, на час настання ДТП у Івашина С.В. не закінчився робочий день і діяв подорожній лист оформлений 19.04.2008 року.

Щодо посилання відповідача на неправильність оформлення подорожного листа, то як зазначив позивач, згідно положень статуту ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс»не є підприємством, яке надає службові легкові автомобілі для транспортного обслуговування юридичних осіб на комерційній основі чи використовує їх у службових поїздках за власними потребами.

Тому, положення п. 1.1 Інструкції про порядок застосування подорожного листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою Наказом Державного комітету статистики України від 17.02.1998 року № 74 у випадку до роботи та оформлення подорожніх листів ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс»не є обов'язковими для виконання останнім.

Крім того, відповідно до листа вих. № 18/07/08 від 18.07.2008 року ТОВ «ЮК «Лігал Едвайс»зазначає, що подорожній лист, відповідно до Інструкції про порядок застосування подорожного листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи службового легкового автомобіля типової форми № 3 застосовувався для обліку та списання витраченого пального на загальний пробіг автомобіля, а також для дозволу водію керувати легковим автомобілем.

Щодо перебування водія Івашин С.В. за кермом ТЗ Мерседес Венц у нетверезому стані, то зазначений факт спростовується наступними доказами.

Відповідно до п.1.1 Інструкція «Про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів»затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства юстиції України від 24.02.1995 №114/38/15-36-18 встановлення у правопорушника стану сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції працівниками міліції з використанням індикаторних трубок «контроль тверезості»або інших спеціальних технічних засобів та (або) працівниками медичних закладів.

Разом з тим, матеріали справи містять довідку ГУ в м. Києві УДАІ №205 від 23.05.2008 року, з якої вбачається водій перебував у стані –«тверезий».

Пунктом 3.1 Інструкції передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння особи проводиться будь-якої пори доби в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів лікарями-психіатрами - наркологами або у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях лікарями-психіатрами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей, фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку з використанням методик та приладів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України, за списком, затвердженим головним лікарем центральної міської (районної) лікарні.

Працівниками швидкої медичної допомоги, які прибули на місце ДТП було зафіксовано в картці виїзду швидкої медичної допомоги №295, що «алкоголь водій вживав».

Однак, даний факт спростовується листом вих. №597 від 05.05.2008 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де зазначено, що «у пацієнта Івашина С.В. 20.04.2008 в 05 год. 40 хв. взято кров, яку доставлено в токсикологічну лабораторію з метою обстеження «на спирти»20.04.2008 о 08 год. В доставленому зразку крові Івашина С.В. етиловий алкоголь не виявлено.

Матеріали справи також містять лист №872 від 11.06.2008 у в якому зазначено, що у відповідності до Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», прийнятого Верховною Радою України №63/95-ВР від 15.02.1995, наказу МОЗ України від 27.07.1998 №226 «Уніфіковані стандарти наркологічної допомоги населенню в лікувально-профілактичних закладах України», наказу по станції від 07.07.2005 №85 «Про надання медичної допомоги пацієнтам з травмами або захворюваннями в поєднанні з гострою інтоксикацією внаслідок зловживання алкоголю та інших психоактивних речовин»бригади швидкої медичної допомоги не проводять діагностику гострої алкогольної інтоксикації.

Лікар бригади швидкої допомоги має право запідозрити гостру інтоксикації внаслідок зловживання алкоголю на основі даних, отриманих від пацієнта, родичів чи оточуючих та даних, отриманих при об’єктивному огляді пацієнта відповідно до вимог «Міжнародної класифікації хвороб та споріднених проблем огляду».

Підтвердження діагнозу гострої алкогольної інтоксикації згідно зазначених вище нормативно-правових документів проводиться виключно лікарем-наркологом.

Відтак, зазначені докази спростовують припущення працівників швидкої медичної допомоги про перебування Івашина С.В. в стані алкогольного сп’яніння.

Щодо тверджень відповідача про те, що згідно договору страхування застраховано інший автомобіль, ніж передбачений за договором оренди, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з договору оренди від 31.10.2007 року в оренду передано автомобіль марки MERCEDES-BENZ S 500, випуску 2007 року, кузов № WDDNG86XX7A142029, державний реєстраційний номер ВЕ 8800 АН.

Проте, відповідно до тимчасового реєстраційного талону від 21.06.2007 року Горя А.І. є власником автомобіля марки MERCEDES-BENZ S 550, рік випуску 2007 року, кузов № WDDNG86XX7A142029, державний реєстраційний номер ВЕ 8800 АН.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №0152/001/11/008 від 23.01.2008 року застрахованим транспортним засобом є MERCEDES-BENZ S 550, кузов № WDDNG86XX7A142029, державний реєстраційний номер ВЕ 8800 АН рік випуску 2007 року.

Таким чином, судом встановлено, що при укладенні договору оренди було допущено помилку в марці автомобіля, а саме замість «MERCEDES-BENZ S 550»вказано «MERCEDES-BENZ S 500».

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.3.3.6 договору №0001/07 від 18.05.2007 року перестраховик зобов’язується слідувати всім рішенням перестрахувальника, які можуть бути ним прийняті виходячи з умов оригінального договору страхування, Правил страхування та умов цього договору, за винятком збільшення розміру відповідальності перестраховика.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 35067,91 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.6 договору №0001/07 від 18.05.2007 року передбачено, що перестрахувальник залишає за собою право нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідач повинен був виплати свою частку страхового відшкодування, відповідно до п. 7.1 договору, протягом 15 банківських днів після одержання від позивача комплекту документів. Враховуючи те, що відповідач, як було встановлено судом, отримав документи 10.07.2008 року, тому він повинен був здійснити своє зобов’язання за договором у строк до 31.07.2008 року включно. У зв’язку з цим, пеня повинна нараховуватися починаючи з 01.08.2008 року.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені з 01.08.08-23.12.08 в розмірі 2542,44 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача щодо стягнення трьох процентів річних за період з 01.08.08-23.12.08 в розмірі 417,95 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 статті 46 ГПК України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Оскільки, ціна позову за первісним позовом становить 38028,30 грн., тому сума державного мита –380,28 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита в сумі 380,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, а витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за зустрічним позовом –на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ч.5 ст. 49, ст.ст. 66, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Естрін»(юридична адреса: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 56, кім. 546, поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13, оф.126-а; п/р 26502103211001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, п/р 265023074801 в ТОВ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980, п/р 26500105119101 в ТОВ КБ «КФС «Експобанк», МФО 322294, код ЄДРПОУ 33446966) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства Страхового дому «Європейський світ»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47; п/р 26506011000158 в відділенні № 1 ВАТ «БТА Банк», МФО 321723, код ЄДРПОУ 25285050) основний борг в розмірі 35 067 (тридцять п’ять тисяч шістдесят сім) грн. 91 коп., пеню в розмірі 2 542 (дві тисячі п’ятсот сорок дві) грн. 44 коп., три проценти річних у розмірі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 95 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 380 (триста вісімдесят) грн. 28 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства Страхового дому «Європейський світ»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47; п/р 26506011000158 в відділенні № 1 ВАТ «БТА Банк», МФО 321723, код ЄДРПОУ 25285050) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, в доход Державного бюджету України (р/р 31110095700011 Банк: ГУДКУ м. Києва, Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності: 095) витрати по сплаті державного мита в сумі 17 (сімнадцять) грн. 15 коп.

4. Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 17.12.2009 року.