ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 33/39328.09.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стожари»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
про розірвання договору банківського рахунку та стягнення 163 995,04 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Столяр В.І. – представник за довіреністю № 7 від 27.07.2009 року;
Маліцький Г.О. –представник за довіреністю № 8 від 27.07.2009 року;
від відповідача: не з’явився.
встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стожари»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про розірвання договору банківського рахунку № 2154-06 від 02.11.06 та стягнення 163 995,04 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 02.11.2006 року було укладено договір банківського рахунку № 2154-06, відповідно до умов якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 2600301802154 в національній валюті і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку позивача у відповідності з чинним законодавством України в т.ч. нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього договору.
Позивач платіжним дорученням № 30 від 17.03.09 доручив відповідачу списати з особового рахунку позивача і переказати на власний рахунок позивача в іншому банк кошти у сумі 151500,00 грн. Також 11.04.09 позивачем подано заяву про закриття банківського рахунку.
Проте як зазначає позивач, станом на 05.06.09 кошти в інший банк не перераховані, рахунок не закритий, тобто відповідач свої зобов’язання перед позивачем не виконав.
Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за договором банківського рахунку у розмірі 151524,02 грн., пеню в сумі 7970,56 грн., 3% річних в сумі 996,32 грн., інфляційні втрати в сумі 3504,14 грн., договір № 2154-06 розірвати.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/393 і призначено до розгляду на 28.07.2009 року.
У судове засідання 28.07.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 07869295 на юридичну адресу: 01133 м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26.
Представники позивача подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також заяву про продовження строку розгляду справи.
Суд задовольнив клопотання представників позивача про продовження строку розгляду справи.
Керуючись ст. 77 ГПК України, враховуючи факт нез’явлення в судове засідання представника відповідача суд відклав розгляд справи на 14.09.2009 року.
У судове засідання 14.09.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Представник позивача подав суду клопотання про уточнення позовних вимог.
Відповідно до ст. 77 ГПК України судом прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.09.09 у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю уточнення позовних вимог представником позивача.
У судове засідання 28.09.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Представники позивача подали заяву про уточнення позовних вимог, в якій просять зобов’язати відповідача перерахувати грошові кошти позивача у розмірі 151509,02 грн. з поточного рахунку № 2600301802154 на поточний рахунок № 26009123931 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»на підставі платіжного доручення № 30 від 17.03.09., договір банківського рахунку у національній валюті № 2154-06 від 02.11.06 укладений між позивачем та відповідачем розірвати, стягнути з відповідача пеню в сумі 1969,62 грн.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та перерахунком судом штрафних санкцій..
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стожари» (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено договір банківського рахунку № 2154-06.
Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Пунктом 1.1. договору від 02.11.2006 року передбачено, що відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 2600301802154 в національній валюті і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку позивача у відповідності з чинним законодавством України в т.ч. нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами цього договору.
Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до п.2.1.3 договору від 02.11.2006 року банк бере на себе зобов’язання своєчасно виконувати розпорядження клієнта на списання коштів з рахунку.
Згідно з п.2.1.5 договору банківського рахунку від 02.11.2006 року № 2154-06 банк зобов’язаний виконувати розрахункові документи позивача відповідно до черговості їх надходження та в межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням сум, що надходять протягом операційного дня (поточні надходження).
Платіжним дорученням № 30 від 17.03.09 позивач доручив відповідачу списати зі свого особового рахунку № 2600301802154 і переказати на власний рахунок позивача в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»кошти у сумі 151500,00 грн.
Крім того 13.04.2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунку юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи.
Відповідно до п.10.1 договору банківського рахунку від 02.11.2006 року № 2154-06 рахунок клієнта закривається банком за бажанням клієнта на підставі його заяви про закриття рахунку.
Листом від 24.04.09 № 23731 відповідач повідомив позивача про невиконання платіжного доручення позивача у зв’язку з призначенням у нього тимчасової адміністрації з 21.01.09 по 21.01.10 та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців –з 21.01.09 до 21.07.09.
Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.
Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.
Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
В матеріалах справи наявна довідка ТОВ «Укрпромбанк»від 28.07.09 № 29634, з якої вбачається, що станом на 28.07.2009 року на поточному рахунку позивача знаходиться залишок коштів в сумі 151 509,02 грн.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору банківського рахунку № 2154-06 від 02.11.06, позовні вимоги позивача щодо розірвання договору банківського рахунку № 2154-06 від 02.11.06 та зобов’язання відповідача перерахувати грошові кошти у розмірі 151509,02 грн. на поточний рахунок позивача № 26009123931 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 1969,62 грн. пені.
Статтями 610, ст. 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до 6.1 договору банківського рахунку № 2154-06 від 02.11.06 банк сплачує клієнту пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу (помилкового платежу або платежу без законних підстав) за кожний день прострочення починаючи від дня порушення до дня виконання зобов’язань (виправлення помилки), але в сумі, що не перевищує 1% суми платежу зокрема у разі порушення банком строків виконання доручення клієнта на переказ грошей.
Судом здійснено перерахунок суми пені, що підлягає стягненню: сума простроченого платежу –151509,02 грн., 1% - 1515,09 грн.
Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне перерахування коштів підлягає частковому задоволенню в розмірі 1515,09 грн.
При цьому, суд зауважує, що пеня нараховувалась з моменту закінчення терміну дії мораторію на задоволення вимог кредиторів банку.
Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір банківського рахунку № 2154-06 від 02.11.2006 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Стожари»(код ЄДРПОУ 31604430) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(код ЄДРПОУ 19357325).
3. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) перерахувати грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Стожари»(02140 м. Київ, просп. Григоренка, 39-В, оф.13, код ЄДРПОУ 31604430) у розмірі 151509 (сто п’ятдесят одна тисяча п’ятсот дев’ять) грн. 02 коп. з поточного рахунку № 2600301302154 у ТОВ «Укрпромбанк»на поточний рахунок № 26009123931 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стожари»(02140 м. Київ, просп. Григоренка, 39-В, оф.13, р/р 26009123931 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 31604430) пеню в сумі 1515 (одна тисяча п'ятнадцять) грн.. 09 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1615 (одна тисяча шістсот п’ятнадцять) грн. 24 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В іншій частині позову відмовити.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 16.12.2009 року.
Судове рішення № 9018516, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 33/393. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: