Рішення № 9017976, 01.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/19301.10.09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр"Леман-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг Сервіс"

про стягнення 839 816,97 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача – не з’явились

від відповідача –не з’явились

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр"Леман-Україна" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг Сервіс" (надалі –відповідач) про стягнення заборгованості 586988,18 грн., інфляційних втрат у сумі 70511,80 грн., трьох відсотків річних у сумі 10635,81 грн., пені у сумі 70439,20 грн. та штрафу у сумі 58698,81 грн., процентів за неправомірне користування коштами у сумі 42543,17 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір, за яким Позивач поставив товар, а Відповідач не здійснив своєчасно та в повному обсязі оплату в зв’язку з чим повинен сплати борг.

Ухвалою від 23.07.2009 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 18.08.2009.

Через неявку представників відповідачів, невиконання вимог ухвали господарського суду розгляд справи 18.08.09 був відкладений до 16.09.09 в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.09.09 представник позивача надав суд уточнення до позовної заяви у кому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 289428,30 грн., інфляційні втрати у сумі 142775,47 грн., три відсотки річних у сумі 10151,72 грн., пеню у сумі 64320,44 грн. та штраф у сумі 182758,17 грн. та просив задовольнити позов з урахуванням уточнень, з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.09 розгляд справи відкладено на 01.10.09 через неявку представника відповідача.

Відповідачі у судове засідання 01.10.09 втретє не з’явився, хоча належним чином були повідомлений про день та час розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не повідомили.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи на адреси вказану у позовній заяві та довідці держкомстату: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 5, корп. 37 .

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

25.03.08 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №23/03/08-ДПП, відповідно до пункту 1.1 якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідачу, а останній –прийняти та сплатити металопродукцію в асортименті, за цінами та у кількості, що вказуються у видаткових (чи залізничних) накладних та/чи рахунках-фактурах.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення суми основного боргу та неустойки за несплату поставленої продукції металу.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського Кодексу України та правові норми Цивільного та Господарського кодексів України, що визначають загальні умови виконання зобов'язань. Істотними умовами договору поставки є предмет, кількість, асортимент поставки, строки та порядок поставки, якість товарів, що поставляються, ціна товару, умови розрахунків.

На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 2793148,25 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи, та отримано відповідачем відповідно до довіреностей на отримання матеріальних цінностей, копії яких належним чином засвідчені також наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.5 договору №23/03/08-ДПП від 25.03.2008 року сторонами встановлене загальне правило, відповідно до якого оплата за товар проводиться на умовах 100% попередньої оплати. У той же час, частиною 2 пункту 3.5 як виключення передбачено право Позивача поставити товар без попередньої оплати його вартості. У такому випадку оплата поставленого Відповідачу1 товару проводиться упродовж 3-х днів з моменту поставки.

Відповідно пункту 2.5 договору №23/03/08-ДПП від 25.03.2008 року датою поставки вважається у випадку поставки автомобільним транспортом Позивача та у випадку отримання товару Відповідачем1 на складі Позивача –дата, відображена у видатковій накладній постачальника.

Право власності на товар переходить до Відповідача в момент передачі товару перевізнику чи покупцеві (пункт2.7 договору №23/03/08-ДПП від 25.03.2008).

Відповідно до пункту 1.2 договору ціна товару, його кількість, асортимент, сортамент та номенклатура визначаються рахунками-фактурами чи видатковими накладними (у випадку поставки залізницею –залізничними накладними).

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався лише частково та з порушенням строків на суму 2503719,95 грн., що підтверджується позивачем.

Таким чином, судом встановлюється, що загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором №23/03/08-ДПП від 25.03.2008року складає 289428,30 грн., яка виникла в результаті порушення договірного зобов’язання Відповідачем в частині своєчасного та у повному обсязі перерахування грошових коштів за поставлену на його адресу металопродукцію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр"Леман-Україна" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 3.5), проте відповідач-1, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 289428,30 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу з відповідача за договором №23/03/08-ДПП від 25.03.2008року визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 142775,47 грн., три відсотки річних у сумі 10151,72 грн., пеню у сумі 64320,44 грн. та штраф у сумі 182758,17 грн.

Умовами договору №23/03/08-ДПП від 25.03.2008 року встановлено відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару. Пунктом 5.2 договору передбачено нарахування пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобов’язання та сплату штрафу у розмірі 10% від суми прострочки.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 10151,72 грн. та втрати від інфляції в сумі 142775,47 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Перевіряючи підстави і розмір пені та штрафу розрахований позивачем господарський суд зазначає, що умовами договору №23/03/08-ДПП від 25.03.2008 встановлено відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару.

Ці позовні вимоги заявлені в межах скороченого строку спеціальної позовної давності.

Суд перевірив розрахунок позовних вимог Позивача в частині стягнення пені та штрафу і погоджується з наданим розрахунком.

Керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу та пені, які підлягають стягненню з відповідача оцінивши, що даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, наслідків порушення, дійшов висновку про можливість зменшення суму пені до 500,00 грн. та суму штрафу до 500,00 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 названого кодексу покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а в частині оплати вимоги про стягнення штрафу та пені у повному обсязі на відповідача через його неправильні дії.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інжінірінг Сервіс" (03035, м. Київ, вул.Сурікова, 5, корп. 37, код ЄДРПОУ 35571980) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр "Леман-Україна" (01601, м. Київ, вул.Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32665054) 289428 (двісті вісімдесят дев’ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 30 коп. основного боргу, 142775 (сто сорок дві тисячі сімсот сімдесят п’ять) грн. 47 коп. –збитків від інфляції, 10151 (десять тисяч сто п’ятдесят одна) грн. 72 коп. –3% річних, 500 (п’ятсот) грн. 00 коп. –пені, 500 (п’ятсот) грн. 00 коп. –штрафу, 6894 (шість тисяч вісімсот дев’яносто чотири) грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні інших позовних вимог до відповідача відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук