Рішення № 9017863, 15.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 р. Справа № 16/149

Господарський суд Івано-Франківської області в складі судді Калашник В.О.

при секретарі судового засідання Гурик І.П.

розглянувши матеріали справи

за позовом: ТзОВ "3 Бетони".

вул. Б.Хмельницького,109, м.Калуш, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: ТзОВ "МСУ-Карпати".

вул. Б.Хмельницького, 13, м.Долина,Долинський район, Івано-Франківська область,77500

про стягнення заборгованості за договором поставки №58/08-ПБ від 12.12.2008р., в сумі 1117178,47 грн.

за участі представників:

Від позивача: Романюк А.Б. - представник, (довіреність №15 від 20.10.2009р.),

Від відповідача: Фартушок І.І. - представник, (довіреність №16 від 23.11.2009р.),

Встановив:

Між Позивачем, ТзОВ "3 Бетони" та Відповідачем, ТзОВ "МСУ-Карпати", 12.12.2008р., був укладений договір поставки за №58/08-ПБ, за умовами якого Позивач зобов"язувався виготовляти та поставляти Відповідачу залізобетонні елементи мосту місцевого значення ,а Відповідач зобов"язувався приймати продукцію та проводити оплату на умовах , визначених цим договором.

Ціна товару, згідно договору та специфікації складає 900808,02грн.

Відповідно до п.3.3 Договору , Відповідач зобов"язаний був перерахувати Позивачу аванс, на придбання сировини та матеріалів для виготовлення товару-100% від зазначеної в специфікації суми до 15.12.2008р.

На виконання договірних зобов"язань , Позивачем виготовлено та передано Відповідачу продукцію на загальну суму 900808,02грн. , що підтверджується видатковою накладною №64 від 26.12.2008року, підписаною представниками сторін.

Однак, Відповідач не провів оплату за одержану продукцію , у строки визначені договором , а тому утворилась заборгованість в сумі 900808,02грн.

Відповідно до п.5.2 Договору , Покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату поставленого товару у розміру подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми ,що діяла протягом терміну затримання оплати за кожний день прострочення.

На підставі наведеної договірної умови, Відповідачу нарахована пеня в сумі 101285,37грн.

Крім цього, Відповідно до положень ст.625 ЦК України , за неналежне виконання грошових зобов"язань, Відповідачу нараховано та заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 97093,59 грн. та 17991,48грн. - 3% річних від простроченої суми.

Таким чином , загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем складає 1117178,47грн., що і є ціною позову.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав , викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.

Відповідач відзив на позов не подав , проте суму заборгованості визнав повністю.

В судовому засіданні представник Відповідача пояснив, що товариством проводились відновлювальні будівельні роботи на об"єктах, що постраждали в наслідок повені ,яка мала місце в західних областях України влітку 2008року.

В зв"язку з цим , між сторонами був укладений договір поставки №58/08-ПБ від 12.12.2008року, предметом якого є виготовлення та поставка Позивачем залізобетонних елементів мосту , на автомобільній дорозі місцевого значення.

Зазначені відновлювальні роботи проводились на підставі урядової програми з бюджетними джерелами фінансування.

Однак , коштів з державного бюджету Відповідач не отримав , що призвело до утворення заборгованості в розрахунках з Позивачем.

Враховуючи викладені обставини , а також приймаючи до уваги відсутність вини Відповідача у проведенні розрахунків , представник відповідача просить суд зменшити розмір неустойки, нарахованої відповідно до п.5.2 Договору.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази , суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи ,а тому їх слід задоволити із слідуючих підстав:

Статею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами у справі , 12.12.2008 року був укладений договір поставки №58/08-ПБ відповідно до якого у сторін виникли відповідні зобов"язання , зокрема , Позивач зобов"язувався виготовити та поставити Відповідачу залізобетонну продукцію , а Відповідач зобов"язувався прийняти її та провести оплату до 15.12.2008р.

Однак , Відповідачем умови договору та вимоги наведеної норми закону порушені , оплата за поставлену продукцію ним не проведена , що призвело до утворення заборгованості в сумі 900808,02грн.

Відповідно до п.5.2 Договору , Покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату поставленого товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, що діяла протягом терміну затримки оплати за кожен день прострочення.

Враховуючи наведену договірну умову, Позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення пеня в сумі 101285,37грн.

Статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов"язання , зокрема, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладену норму закону , Позивачем нараховано та підставно заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 97093,59грн. та 3% річних від простроченої суми ,що складає 17991,48грн.

Таким чином ,загальна сума боргу , яка підлягає стягненню з Відповідача , складає 1117178,47грн.

Однак, суд розглянувши усне клопотання Відповідача з приводу зменшення штрафних санкцій вважає за доцільне його задоволити приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ст.230 ГК України , штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 233 ГК Укрїни передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідач вважає , що порушення зобов"язання відбулось не з його вини ,оскільки ним не були отримані кошти для проведення розрахунків з державного бюджету.

Стягнення штрафних санкцій негативно вплине на виконання грошових зобов"язань за обов"язковими платежами до бюджету, виплату заробітної плати та призведе до поглиблення кризи розрахунків з іншими постачальниками.

Враховуючи викладені обставини, Відповідач просить суд , відповідно до ст.83 ГПК України зменшити суму штрафних санкцій заявлених Позивачем до стягнення.

Заслухавши думку з цього приводу представника Позивача , який не заперечив стосовно задоволення клопотання Відповідача , суд вважає за доцільне зменшити суму штрафних санкцій на 2/3 її частини.

Таким чином , задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованість в сумі 1049654,88грн. ,з яких: 900808,02грн. - сума основного боргу ; 33761,79грн. - пеня; 97093,59грн.- інфляційні витрати; 17991,48грн. - 3% річних від простроченої суми.

В задоволенні решти суми позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України ,судові витрати підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Позивачем подана заява про повернення помилково сплаченого державного мита.

Платіжним дорученням №1132 від 26.08.2009р., Позивачем проведено перерахування коштів в сумі 11171,79грн. на рахунок ГУДК України в Івано-Франківській області, як державне мито за розгляд позовної заяви господарським судом.

Однак , в платіжному дорученні було помилково вказано призначення платежу ,як оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду господарських справ , хоча всі платіжні реквізити були вказані для зарахування державного мита.

З метою виправлення допущеної помилки , Позивачем проведена сплата державного мита в сумі 11171,79грн. на підставі платіжного доручення №1211 від 09.09.2009року.

В зв"язку з цим , зайво сплачене державне мито на підставі платіжного доручення №1132 від 26.08.2009р. в сумі 11171,79грн., Позивач просить повернути з державного бюджету.

Розглянувши подану заяву , дослідивши викладені в ній обставини ,суд дійшов висновку про необхідність повернення Позивачу коштів з державного бюджету ,сплачених на підставі платіжного доручення №1132 від 26.08.2009р. в сумі 11171,79 грн.

На підставі викладеного , відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.526, 551, 625 ЦК України , ст.230, 233 ГК України , керуючись ст.33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю "МСУ-Карпати" (вул. Б.Хмельницького, 13, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 36092398) на користь Позивача, товариство з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" ( вул. Б.Хмельницького,109, м.Калуш, Івано-Франківська область, код 32014894) заборгованість , що виникла з договору поставки №58/08-ПБ від 12.12.2008р. , в сумі 1049654,88грн.., з яких: 900808,02грн. - сума основного боргу; 33761,79 грн. - пеня; 17991,48грн. - 3% річних від простроченої суми; 97093,59грн. - інфляційні витрати , а також 11171,79 грн. - державного мита і 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Повернути Позивачу, товариство з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" ( вул. Б.Хмельницького,109, м.Калуш, Івано-Франківська область, код 32014894) з державного бюджету зайво сплачене на підставі платіжного доручення №1132 від 26.08.2009р., державне мито в сумі 11171,79 грн. , про що видати йому відповідну довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Калашник В. О.

                                                            рішення підписане 23.12.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Попович В. В.