Рішення № 9017860, 24.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2009 р. Справа № 6/150

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Строїч П.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до відповідача ДП "Орісіл-Калуш" ТзОВ "Орісіл" територія Промислова,а/с 79, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77305

про стягнення заборгованості в сумі 566987грн14коп.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник ОСОБА_2, (довіреність № 1337 від 30.11.2009 р.)

Від відповідача: представник Галуга В.Б., (довіреність № 1 від 02.01.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ: подано позов про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором-дорученням на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях в сумі 566987грн14коп.з яких 255945грн33коп.-основна заборгованість, 187374грн74коп.-пеня та 123667грн07коп.- відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Заявою від 03.12.09р. позивач зменшив позовні вимоги в звязку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, а саме: просить суд стягнути заборгованість в сумі 163442грн54коп, пеню в сумі 84591грн15коп та відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 55829грн88коп.

Представник позивача позовні вимоги з врахуванням зменшення позовних вимог підтримав. В обґрунтування заявлених вимог посилається на порушення відповідачем умов договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях в частині оплати за надані послуги.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, відповідач вказав, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 315 ГК України строк для предявлення позову такого характеру застосовується шестимісячний строк давності. Просить суд в позові відмовити.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи судом, на виконання вимог суду, відповідач надіслав позивачу акт звірки взаємних розрахунків на суму 1243769грн. Проте, акт звірки позивач не підписав не погоджуючись із запропонованою відповідачем сумою. Листом від 14.12.09, позивач повідомив, що відповідно заявок ДП "Орісіл-Калуш" ТзОВ "Орісіл" вартість послуг визначено в євро згідно курсу НБУ на день оплати. Таким чином, заявлені позовні вимоги підтримав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив, що 01 серпня 2007 року між сторонами укладено договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, даний договір обумовлює порядок взаємовідносин при організації та виконанні перевезень вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні та розрахунки за ці перевезення між експедитором (позивач) та замовником (відповідач). Замовник доручає, а експедитор зобовязується за винагороду організувати в інтересах замовника транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, наданих ним для перевезення автомобільним транспортом згідно заявки, що є невідємною частиною даного договору.

Пунктом 1.5. Договору передбачено, що конкретні обсяги вантажів, строки та граничні норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляються заявкою (додаток до даного договору), яка подається замовником експедитору у письмовій формі.

У відповідності до п. 3.2. Договору, оплата замовником здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок експедитора на протязі 10 банківських днів з моменту отримання ним оригіналів документів, якщо інше не вказане у заявці.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, відповідачем подано позивачу заявки від 11.04.08р., 15.04.08р., 29.04.08р., 16.05.08р., 13.06.08р., 27.06.08р., 18.08.08р., 21.08.08р. У вказаних заявках сторонами обумовлена вартість замовлень у іноземній валюті євро по курсу НБУ на день оплати.

Частиною 2 ст. 189 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Таким чином, розрахунок між сторонами повинен проводитись в національній валюті України, еквівалентній сумі грошового зобовязання обумовленого сторонами у Євро, по курсу НБУ на день оплати.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

В силу дії ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Нормами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобовязання по оплаті наданих послуг. Зокрема, оплата відповідачем послуг відбулась із пропущенням терміну, вказаному в договорі і по курсу НБУ встановленому не на день оплати, а на той день коли були предявлені рахунки і коли зобовязання мало бути виконане. На той момент офіційний курс гривні відносно євро був нижчим, а тому такі дії є порушенням умов договору, оскільки за умовами договору оплата за надані послуги повинна бути здійсненна у національній валюті по курсу НБУ на день фактичного розрахунку.

У звязку із такою курсовою різницею між днем предявлення рахунків і днем фактичної оплати, та у звязку із простроченням термінів оплати послуг відповідачем, виникла заборгованість у розмірі 163442грн 54 коп.( з огляду на заяву про зменшення позовних вимог).

Твердження відповідача про пропущення строку позовної давності не може бути прийнято судом з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Зі змісту ч. 3 ст. 264 ЦК України вбачається, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Факт часткової проплати відповідачем коштів згідно договору в травні та жовтні 2009р. підтверджений поясненнями представників обох сторін, а відтак, немає підстав вважати пропущеним строк позовної давності по даному позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 163442,54 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до норми ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 1 ст. 230 ГК України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за прострочення розрахунку замовник оплачує експедитору пеню в розмірі 0,1 % від неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати, а також відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано пеню в сумі 84591грн15коп та відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 55829грн88коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів суду правомірності своїх заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.193,ч.1,3 ст.264, 509,526,530,610 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.189, ст.230, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, ст. ст.33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ДП "Орісіл-Калуш" ТзОВ "Орісіл", територія Промислова, а/с 79, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область( р/р 2600001006394 у Другій Львівській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 385372, код ЄДРПОУ 31695418) на користь підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1 ( р/р НОМЕР_2 у ВАТ "Фольксбанк", МФО НОМЕР_3, ідент. код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 163442грн54коп, пеню в сумі 84591грн15коп , відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 55829грн88коп. та 5669грн87коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн00коп. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грица Ю.І.

рішення підписане 24.12.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______

24.12.09