Рішення № 90177950, 01.07.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/615/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.,

за участю секретаря Теліціної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом доАТ «Українська залізниця» простягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якому зазначила, що до 17 липня 2017 року перебувала у трудових відносинах із відповідачем по справі. З березня 2017 року відповідач припинив виплачувати заробітну плату. На день звільнення відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата в розмірі 31248 гривень 57 копійок.

Позивач просить:

-стягнути з АТ «Українська залізниця» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період часу з березня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 24994 гривні 57 копійок (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів).

В судове засідання позивачка не з`явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

Представник АТ «Українськазалізниця» в судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення був належним чином повідомлений, відзив на позовну заяву не подав, зважаючи на що та беручи до уваги відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах із відповідачем по справі, працювала енергодиспетчером енергодиспетчерської групи 1 групи виробничого підрозділу «Дебальцевська дистанція електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-10).

17 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнена із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується копією наявної в матеріалах справи трудової книжки позивачки (а.с.8-10).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 938 змінено тип та найменування відповідача по справі на акціонерне товариство «Українська залізниця».

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно дост.1Закону України«Про оплатупраці»,ст.94Кодексу законівпро працюУкраїни заробітнаплата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною першою статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачка ОСОБА_1 надала довідку (а.с.4), за підписом, як в ній зазначено, начальника ОСОБА_2 , із змісту якої вбачається, що сума нарахованої позивачці заробітної плати за березень 2017 року становить 7529грн 52коп; за квітень 2017 року - 8821грн 15коп, за травень 2017 року 00грн 00коп, за червень 2017 року 00грн 00коп, за липень 2017 року - 14897грн 90коп, а всього 31248грн 57коп. Сума до виплати за цей період часу становить 24994 грн 57 коп. Відсутнє документальне підтвердження про виплату заробітної плати з березня 2017 року по липень 2017 року із структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до пункту 11 параграфу1 "Загальні вимоги до створення управлінських документів" розділу II "Документування управлінської інформації"Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5, оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування мають відповідати Національному стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55.

Згідно пунктів 1, 2 параграфу 3 "Печатки" зазначених Правил право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом. На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

В установах дозволяється також застосовувати печатки структурних підрозділів (служби діловодства, бухгалтерії, кадрової служби тощо), печатки для окремих категорій документів (для копій, перепусток, конвертів тощо), а також металеві печатки - для опечатування приміщень, шаф, сейфів.

Проте, надана позивачкою на підтвердження заявлених позовних вимог довідка про розмір заборгованості по заробітній платі наведеним вище вимогам Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 не відповідає, оскільки виготовлена не на бланку, не містить дати її видачі, реєстраційного номеру, не засвідчена печаткою, зважаючи на що не є належним, достовірним та достатнім доказом та не береться судом до уваги.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 . Реєстру застрахованих осіб, сформованих станом на 21 лютого 2020 року, страхувальником якої зазначено регіональну філію «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» вбачається, що заробітна плата позивачки по справі в березні 2017 року склала 7529 грн 52коп, з квітня по липень 2017 року відомості про заробітну плату відсутні (а.с.22).

Відповідно до статті 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який затверджений постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб забезпечує, в тому числі, облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" зазначеного Положення до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно правового висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця.

Отже, відомості про заробітну плату, що подаються роботодавцями до Реєстру застрахованих осіб, є офіційними відомостями, а тому індивідуальні відомості про застраховану особу є належним доказом, що містить інформацію щодо предмету доказування у цій справі - розміру нарахованої позивачці ОСОБА_1 заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року і підлягають врахуванню при вирішенні спору щодо заборгованості по заробітній платі.

Доказів виплати ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 7529грн 52коп (згідно відомостей Реєстру застрахованих осіб) відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб, які сформовані станом на 21 лютого 2020 року, ОСОБА_1 за березень 2017 року була нарахована заробітна плата у сумі 7529 грн 52 коп, ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року в сумі 7529грн 52коп підлягає виплаті позивачці за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 до 17 липня 2017 року перебувала у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця», майнові вимоги позивачки щодо оплати її праці, зокрема в доведеній частині заборгованості, відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи, що згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб, які сформовані станом на 21 лютого 2020 року, в період з квітня по липень 2017 року заробітна плата позивачці не нараховувалася, інших доказів, які не викликають сумнівів у їх достовірності щодо нарахованої заробітної плати, позивачкою суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2017 року по липень 2017 року у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст.4,19,259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року в розмірі 7529 (сім тисяч п*ятсот двадцять дев*ять) гривень 52 копійки.

Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" при виплаті ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року в розмірі 7529 гривень 52 копійки утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у розмірі 253 (двісті п*ятдесят три) гривні 33 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України процесуальні строки, зокрема, на апеляційне оскарження рішення та подання заяви про перегляд заочного рішення, передбачені ст.ст. 284, 354 цього кодексу, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення суду виготовлений 03 липня 2020 року.

Суддя