Рішення № 9017790, 06.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2009 р. Справа № 25/29

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства

(вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010)

до УМВС України в Івано-Франківській області

(вул. Ак. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018)

в особі структурного підрозділу УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області

(вул. Лепкого, 28, м. Івано-Франківськ, 76000)

про стягнення 38 160,94 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Ванджура І.Б. –нач. юрид. відділу (довіреність № 08/16-2159 від 26.12.08);

від відповідача: Пендель О.Я. –нач. сектору юрид. забезп. (довіреність № 12/46-юр від 26.02.09),

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до УМВС України в Івано-Франківській області в особі структурного підрозділу УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення 38 160,94 грн., з яких 32 750,99 грн. основного боргу за газопостачання, 2 132,68 грн. пені, 2345,53 грн. втрат від інфляції, 569,23 грн. суми 3% річних, а також 362,51 грн. основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач здійснював поставку природного газу для потреб відповідача, однак відповідач вчасно не розрахувався за спожитий природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27.07.09 становила 32 750,99 грн. Крім того, в обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідач не дотримується умов укладеної між сторонами угоди №775 від 01.11.08 на здійснення технічного огляду і профілактичного обслуговування обладнання газового господарства, яке належить відповідачу, не проводить оплату, у зв’язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 27.07.09 становить 362,51 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 08.09.09.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.09 та від 22.09.09 розгляд справи відкладався на 22.09.09 та на 06.10.09 відповідно.

У судовому засіданні 06.10.09, 14.10.09, 22.10.09 оголошено перерву до 14.10.09, 22.10.09 та до 06.11.09.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення суми пені, трьох відсотків річних, втрат від інфляції та основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання, у зв’язку з оплатою відповідачем суми основного боргу за спожитий природний газ у розмірі 32750,99 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення суми пені, трьох відсотків річних та втрат від інфляції визнав частково, з урахуванням часу здійснених оплат, та подав клопотання від 31.08.09 № 12/314-Юр. (а.с. № 25) про зменшення розміру штрафних санкцій, у зв’язку з тим, що УМВС України в Івано-Франківській області є бюджетною установою і заборгованість за спожитий газ виникла з незалежних від відповідача обставин, а саме через недостатнє фінансування. Щодо позовних вимог в частині стягнення основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання представник відповідача заперечував у зв’язку з їх недоведеністю.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 01.01.07 між позивачем та відповідачем було укладено договір №775 на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір №1) (а.с. №№63-68), предметом якого є надання позивачем (виконавець) послуг відповідачу (замовник) з транспортування і постачання природного газу та оплата наданих послуг замовником (п. 1.1 Договору №1).

Договір №1 діяв до 31.12.07 та вважався пролонгованим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не повідомила іншу сторону письмово про його припинення за 15 днів до закінчення строку його дії (п. п. 11.1, 11.2 Договору №1).

29.01.09 між позивачем та відповідачем було укладено новий тотожний договір №775 на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір №2) (а.с. №№6-7), предметом якого є надання позивачем (виконавець) послуг відповідачу (замовник) з транспортування і постачання природного газу та оплата наданих послуг замовником (п. п. 1.1, 1.2 Договору №2).

При цьому, зі сторони відповідача Договір №2 підписаний з протоколом розбіжностей від 04.02.09 №87 (а.с. №35).

Відповідно до письмових пояснень представника відповідача (а.с. №51) Договір №2 укладався з протоколом розбіжностей та будь-яких зауважень до протоколу розбіжностей від позивача не надходило. Також, згідно із письмовими поясненнями представника позивача (а.с. №50) заперечень щодо протоколу розбіжностей до Договору №2 не направлялося.

У відповідності до протоколу розбіжностей пункт 6.1 Договору №2 виключено.

Згідно із п. 6.2 Договору №2 остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування та постачання газу здійснюється замовником на підставі акта прийому-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов Договорів №1 та №2 позивач надавав відповідачу послуги з постачання природного газу, а саме протягом листопада 2008 р. –квітня 2009 р. поставив відповідачу 51861 м3 природного газу, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі газу №775 від 27.11.08, від 30.12.08, за січень 2009 р., від 25.02.09, від 26.03.09 та від 30.04.09 (а.с. №№8-10, 70, 71, 84).

Відповідач послуги з постачання природного газу оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 32 750,34 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків №775 за період з 01.01.09 по 01.09.09, підписаним та скріпленим печатками сторін (а.с. №29).

Однак, під час розгляду справи судом відповідач звернувся до позивача з заявою (лист від 25.09.08 №5/726 (а.с. №59)) про зарахування дебіторської заборгованості в сумі 5377,34 грн., яка рахувалася за СМЗ УМВС України в Івано-Франківській області за угодою №644, в рахунок погашення кредиторської заборгованості структурного підрозділу відповідача –УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області за Договором №2.

Відповідач погодився з проведенням вищевказаного зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом звірки №775 за період з 01.01.09 по 30.09.09, підписаним та скріпленим печатками сторін (а.с. №49).

Також, під час розгляду справи судом відповідачем здійснено повну оплату залишку заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 27373,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №Б-2315 від 12.10.09 на суму 18192,96 грн. (а.с. №58) та №Б-2537 від 05.11.09 на суму 9180,04 грн. (а.с. №86) з відмітками банку про проведення платежу.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 601 вказаного кодексу зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

З огляду на відсутність заборгованості в частині основного боргу за спожитий природний газ на суму 32 750,99 грн., суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог провадження у справі припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконував.

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 вказаного кодексу учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 зазначеного кодексу передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).

Пунктом 7.5. Договору №2, з урахуванням протоколу розбіжностей, передбачено, що за порушення строків виконання зобов’язань зазначених у розділі 6 даного Договору №2, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 11.02.09 по 27.07.09 у сумі 2132,68 грн. з урахуванням положень п. 6.2 Договору №2 щодо часу виникнення заборгованості за кожний місяць (11-е число кожного наступного за звітним місяця), а також з урахуванням розміру щомісячної часткової оплати відповідачем вартості спожитого природного газу (а.с. №82).

Однак, при цьому позивачем не було враховано часу оплати відповідачем вартості спожитого природного газу.

Відтак, з огляду на встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань з оплати послуг з постачання природного газу, а також беручи до уваги час оплати відповідачем вартості спожитого природного газу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за заявлений період обґрунтованими є на суму 1576,90 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в його листі від 03.04.97 N 62-97р, позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції у сумі 2345,53 грн. є обґрунтованими на суму 2085,42 грн.

Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 569,23 грн. є обґрунтованими на суму 403,83 грн.

Разом з тим, відповідач подав клопотання (а.с. №25), в якому просив суд зменшити розмір штрафних санкцій. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на те, що заборгованість за спожитий газ виникла з незалежних від відповідача обставин, а саме через недостатнє фінансування, у зв’язку з тим, що УМВС України в Івано-Франківській області є бюджетною установою і фінансується з Державного бюджету України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Водночас, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання та не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, у зв’язку з чим не підлягають зменшенню в порядку ст. 83 ГПК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції та суми 3% річних підлягають задоволенню на суму 2085,42 грн. та на суму 403,83 грн. відповідно.

Однак, при вирішенні питання щодо зменшення неустойки (пені) суд бере до уваги наступне.

Відповідач повністю сплатив основний борг за спожитий природний газ.

Положеннями ст. 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" затверджено перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік за економічною структурою видатків, за яким, зокрема, оплата комунальних послуг та енергоносіїв здійснюється виключно за кодом економічної класифікації 1160. Також, Інструкцією про складання та виконання розпису Державного бюджету України, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.06.04 №386, передбачено зведений кошторис, згідно з яким оплата природного газу вчиняється за кодом економічної класифікації 1164.

Як вбачається з довідки відповідача №5/633 від 14.08.09 (а.с. №27), згідно з доведеним кошторисом МВС України на 2009 рік для УМВС України в Івано-Франківській області по коду економічної класифікації видатків 1164 "Оплата природного газу" затверджено асигнування в сумі 1 215700,00 грн., але станом на 01.08.09 профінансовано лише 333 300 грн., що становить 27% від затвердженої суми коштів, передбачених на оплату за споживання природного газу.

При цьому, розрахунки відповідача перед позивачем за спожитий природний газ здійснюється поступово за рахунок кошторисних призначень УМВС України в Івано-Франківській області по мірі надходження коштів з Державного бюджету України, згідно помісячного розпису асигнувань.

Отже, недофінансування відповідача з Державного бюджету України становило 63%.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне зменшити неустойку (пеню) на 63%.

У зв’язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню на суму 583,45 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 362,51 грн. основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання суд зазначає наступне.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 01.11.08 між позивачем та відповідачем укладено угоду №775 (далі - Угода) (а.с. №№72-73), зі строком дії до 31.12.09 (п. 4 Угоди), за умовами якої позивач (виконавець) зобов’язався здійснювати технічний огляд і профілактичне обслуговування обладнання газового господарства, яке належить замовнику, а замовник (відповідач) зобов’язався оплачувати вартість робіт з технічного огляду і профілактичного обслуговування у встановлені терміни в сумі згідно розділу ІІ Угоди (п. 1 Угоди).

Розділ ІІ Угоди містить розрахунок такої суми, а згідно із п. 1 Угоди вартість виконаних робіт підлягає індексації у зв’язку з ростом заробітної плати і т. ін.

Відповідно до розділу ІІІ Угоди замовник оплачує вартість робіт, передбачених розділом І Угоди, в наступні терміни: за І-ий квартал до 30.03, за ІІ-ий квартал до 30.06, за ІІІ-ій квартал до 30.09, за ІV-ий квартал до 30.12.

Згідно із поданим позивачем розрахунком заборгованості з технічного обслуговування газових приладів по Угоді за період з 01.10.08 по 31.07.09 (а.с. №5). заборгованість відповідача перед позивачем становить 362,51 грн.

Однак, сторони в Угоді встановили оплату відповідачем вартості виконаних робіт, тобто оплату по факту виконання робіт, а не попередню оплату за роботи, що будуть виконані в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарської операції повинен підтверджуватися первинними документи.

У зв’язку з чим, ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.09 та від 22.09.09 позивача було зобов'язано подати суду правові підстави його вимог щодо стягнення заборгованості за технічне обслуговування систем газопостачання у розмірі 362,51 грн. (зокрема, акти приймання-передачі виконаних робіт).

Однак, витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, позивач суду не надав та про причини такого невиконання суд не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення 362,51 грн. основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача, оскільки спір доведено до судового розгляду внаслідок дій відповідача. При цьому, витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, в частині зменшення на підставі ст. 83 ГПК України розміру неустойки (штрафу, пені), відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем (п. 6.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.98 р. N02-5/78).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 598, 601, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 216, 231 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 44, 49, 55, 80 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з УМВС України в Івано-Франківській області в особі структурного підрозділу УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області (вул. Ак. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 08592193) на користь відкритого акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз" в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства (вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 20551297) 583,45 грн. пені, 2085,42 грн. втрат від інфляції, 403,83 грн. суми 3% річних, 358,23 грн. державного мита, 110,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 32750,99 грн. основного боргу за газопостачання.

Позовні вимоги в частині стягнення 362,51 грн. основного боргу за технічне обслуговування систем газопостачання залишити без розгляду.

У решті позовних вимог (в частині стягнення 1549,23 грн. пені, 260,11 грн. втрат від інфляції, 165,40 грн. суми 3% річних) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                   Т.Е. Валєєва

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______