Рішення № 90177806, 02.07.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1984/20

Провадження № 2/263/1265/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючої судді Ікорської Є.С.,

за участю секретаря Шпичак Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява АТ«Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у жовтні 2017 року АТ«Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ«Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. Відповідно до п. п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточним рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно з умовами договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Згідно із п. п. 2.2. п.2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит. Відповідно до пунктів 4.3., 4.8.1. п. 5 Розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій. П.п.3.1., 3.4., 3.5. пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки. 02 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 02 березня 2018 року. При цьому, ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 03E5CFDC9495DAJE8DA37E2CB3CA5ABC25833ACB700F868489E70320540F064FC0, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також він визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. ОСОБА_1 підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод; листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13000 гри. у вигляді замовленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, станом на 30 серпня 2018 року у ОСОБА_1 прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку із чим, на підставі положення п.п. 5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, уся заборгованість за кредитом стала простроченою. 30 серпня 2018 року позивачем направлено повідомлення «пуш» щодо істотного порушення умов договору та про необхідність погашення суми заборгованості, однак відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 27 грудня 2018 року став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ«Універсал Банк» станом на 10 січня 2020 року становить 49094,57 грн., яка складається із: загального залишку заборгованості (тілом кредиту) 17200,5 грн.; заборгованості за пенею та комісією 31894,07 грн.

У зв`язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст.ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст.ст.629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 березня 2018 року у розмірі 49094,57 грн., станом на 10 січня 2020 року, яка складається із: загального залишку заборгованості (тілом кредиту) 17200,5 грн.; заборгованості за пенею та комісією 31894,07 грн.

04 червня 2020 року відповідачем наданий відзив на позовну заяву, зі змісту якого убачається, що він дійсно 02 березня 2018 року звернувся до банку з метою отримання банківської картки. Для отримання якої йому запропоновано заповнити анкету-заяву, що було здійснено, однак із умовами та правилами він ознайомлений не був. На підставі заповненої анкети-заяви йому відкрито банківський рахунок, на який зараховано кредитні кошти у розмірі 13000 грн. У період часу з 02 березня 2018 року він здійснював користування відкритим банківським рахунком, зокрема, використовування кредитних коштів. Вказує, що остання операція мала місце 02 травня 2018 року. Вважає, що його заява від 02 березня 2018 року, на яку посилається позивач як на правову підставу позову для стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання, як на належний та допустимий доказ для застосування цивільно-правової відповідальності є необґрунтованим. Зазначив, що надані позивачем умови та правила з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою частиною договору, оскільки вони не підписані відповідачем, а також з урахуванням того, що ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім. Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також відповідальністю у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Така правова позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Крім того, вважає неправомірним нарахування пені та комісії, оскільки на час проведення АТО з 14 квітня 2014 року для громадян України встановлено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитним зобов`язанням. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

18 червня 2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ«Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. При цьому, вказує, що відповідно до п.п. 2.4 п.2 Розділу І клієнт своїм підписом анкети-заяви беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих умові правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, паспорту споживчого кредиту, прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин договору, повністю розумів їхній зміст та погоджується з викладеним. Тобто, клієнт підтвердив, що інформація зазначена у частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надана йому, зокрема, розміщенням на сайті. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має ознайомитися із інформацією, що розміщена на офіційному сайті веб-ресурсі і самостійно для себе прийняти рішення, щодо подальшого використання кредитних коштів, за встановленими тарифами. І в разі, якщо умови влаштовують, отримувати кредитні кошти у використання.

Представник позивача у прохальній частині позову просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, скориставшись правом на подачу відзиву.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 березня 2020року відкрито провадження, розгляд указаної цивільної справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження. Роз`яснено учасникам їх право та строки на подачу відзиву на позов та відповіді на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 квітня 2020 року витребувано у АТ«Універсал Банк» докази зарахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , за кредитним договором від 02 березня 2018року №б/н, довідку, виписку про рух коштів по картковому рахунку.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, відповідач та які витребувані судом.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Предметом спору (зміст спірних правовідносин) у справі є стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 березня 2018 року у розмірі 49094,57 грн.

Судом установлено, що на підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13000 гри. у вигляді замовленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість відповідача станом на 10 січня 2020року становить 49094,57грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 17200,5 грн., заборгованості за пенею та комісією 31894,07 грн.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з положеннями статтей 634, 638 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву, прийняв пропозицію та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, які опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https:// www ІНФОРМАЦІЯ_2 ua/terms.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та в установлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Так, у жовтні 2017 року АТ«Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.

Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ«Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https:/ ІНФОРМАЦІЯ_2 ua/terms.

Згідно із п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.

Відповідно до п. п. 2.1. п. 2 Розділу І Умов Банк відкриває клієнту поточним рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно з умовами договору в тому числі, платіжної системи MasterCard, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.

Згідно із п. п. 2.2. п.2 Розділу І Умов, відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Відповідно до пунктів 4.3., 4.8.1. п. 5 Розділу І Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

П.п.3.1., 3.4., 3.5. пункту 3 розділу II Умов визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.

Так, ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 03E5CFDC9495DAJE8DA37E2CB3CA5ABC25833ACB700F868489E70320540F064FC0, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також він визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Таким чином, ОСОБА_1 підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод; листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Тобто, клієнт підтвердив, що інформація, зазначена у частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», надана йому, зокрема, розміщенням на сайті.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має ознайомитися із інформацією, що розміщена на офіційному сайті веб-ресурсі і самостійно для себе прийняти рішення, щодо подальшого використання кредитних коштів, за встановленими тарифами. І в разі, якщо умови влаштовують, отримувати кредитні кошти у використання.

Тому посилання ОСОБА_1 на той факт, що він лише заповнив анкету-заявку та не був ознайомлений із умовами та правилами надання банківських послуг «Monobank» не заслуговують на увагу.

На порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за указаним договором належним чином не виконав.

Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Пунктом 5.9 Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» передбачено, що на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.

Пунктом 5.15 Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної Заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах.

Пунктом 5.16Умов обслуговуваннярахунків фізичноїособи вАТ «УніверсалБанк» передбачено,що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (Істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами, але не більше 50 % від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Згідно зі ст. ст. 10, 11 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим.

Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами - підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов`язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Заборона щодо нарахування пені на основне зобов`язання фізичним особам - позичальникам потребує сукупність двох умов, а саме: 1) необхідність реєстрації; 2) необхідність постійного місця проживання боржника.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких відноситься і м. Маріуполь.

Так, з копії паспорту громадянина України, яка міститься у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, укладеним 02 березня 2018 року позивачем із ОСОБА_1 , станом на 10 січня 2020 року сума нарахованої комісії та пені становить 31894,07 грн., нарахування якої почалось з 01 травня 2018 року.

Вирішуючи вимогу позивача щодо стягнення заборгованості з комісії за розрахунково-касове обслуговування, суд виходить з наступного.

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017року по справі № 6-2071цс16.

Також, Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Отже, враховуючи наведені правові висновки, у задоволенні цих вимог слід відмовити, з тих підстав, що вони є необґрунтованими, оскільки банк не мав права встановлювати до кредитного договору комісію за розрахунково-касове обслуговування, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Також, приймаючи до уваги те, що відповідач зареєстрований та постійно проживає у м. Маріуполі, тобто у населеному пункті, де проводилась антитерористична операція (операція об`єднаних сил), необхідно дійти висновку про наявність підстав для застосування положень ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», тому позовні вимоги банку в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 17200,5 грн.

В іншій частині підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 2102 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 17200,50 грн. х 100% : 49094,57 грн. ціни позову = 35,03 %), тобто 89,62 % від ціни позову (35,03 % х 2102 грн. : 100% = 736,33грн.), що складає 736,33 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 544, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 березня 2018 року у розмірі 17200,50грн., станом на 10 січня 2020 року, яка складається із: загального залишку заборгованості (тілом кредиту) 17200,5 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 736,33 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Донецької області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул.Автозаводська, 54/19, м.Київ, 04114;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Є.С. Ікорська