Рішення № 90176686, 02.07.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2020 р. Справа № 924/168/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чернігівська Торгова Компанія"

до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

про стягнення 85 848,87 грн. боргу, 10976,27 грн. пені, 1120,00 грн. 3% річних

Представники сторін: не з`явились

Процесуальні дії по справі.

24.02.2020р. на адресу суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чернігівська Торгова Компанія" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 85 848,87 грн. боргу, 10976,27 грн. пені, 1120,00 грн. 3% річних на підставі договору поставки №13S290-5287-19 від 23.07.2019р. У попередньому розрахунку судових витрат зазначено про понесені витрати на правову допомогу у сумі 15000,00 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 28.02.2020р. вищевказану позовну заяву залишено без руху надавши заявнику строк у 7 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків виявлених у позовній заяві з доданими документами.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 16.03.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання призначено на 07 квітня 2020р.

За заявою відповідача ухвалою суду від 01.04.2020р. здійснено перехід до розгляду справи №924/168/20 в порядку загального позовного провадження, замінено перше судове засідання, призначене на 07.04.2020р. для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 07.04.2020р. підготовче засідання відкладено на 30.04.2020 р. в режимі відеоконференції.

Судом у підготовчому засіданні 30.04.2020р. постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 21.05.2020р.

Ухвалою суду від 21.05.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/168/20 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 04.06.2020 р.

Ухвалою суду від 04.06.2020р. судове засідання по розгляду справи №924/168/20 по суті відкладено на 02.07.2020р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 85 848,87 грн. боргу, 10976,27 грн. пені, 1120,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання умов договору поставки №13S290-5287-19 від 23.07.2019р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 778 432,51 грн. Однак у зв`язку з частковою та несвоєчасною сплатою за отриманий товар у відповідача утворився борг у сумі 85848,87 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 21.01.2020р. Позивач надіслав відповідачу претензію від 13.12.2019р. №48 з вимогою погасити заборгованість, однак жодної відповіді не отримано та борг не сплачено. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань позивач нарахував до стягнення пеню та 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що в порушення умов п.п. 2.4, 2.6 договору, позивач не передав рахунки-фактури разом з іншими документами, з огляду на що обов`язок з оплати поставленого товару не виник та прострочення платежу не відбулось, а тому нарахування позивачем до сплати пені та 3% річних є безпідставним. Окремо, відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій посилаючись на соціальну значущість боржника, перебування у скрутному матеріальному становищі, в обґрунтування чого зазначає про збитковість товариства протягом 2017-2018 рр. та економічну необґрунтованість тарифу на послуги розподілу природного газу, що підтверджується актом, складеним НКРЕКП за результатами планової перевірки діяльності АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" за період 2017- 2018 рр., за змістом якого фактично за 2017 рік тарифна виручка від реалізації послуг з розподілу природного газу становила 413 757,7 тис. грн. при витратах - 438 026,7 тис. грн., в результаті чого ПАТ "Хмельницькгаз" отримало збиток - 24 268,98 тис. грн., збиток у 2018 р. складає 169 352,65 тис. грн. та у 2019 р. - 351 684 тис. грн. Крім того, 12 грудня 2019 року Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято рішення по справі №640/13881/19 за позовом АТ "Хмельницькгаз" до НКРЕКП про зобов`язання встановити економічно обґрунтований тариф, яким задоволено позовні вимоги повністю. До відзиву додано копії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019р. №640/13881/19 та окремих аркушів Акту №183 від 24.05.2019р.

06.04.2020р. надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з посиланням на п.п. 3.3., 3.6 договору зазначає, що акту про недостачу (недоліки/невідповідність) товару щодо неповного оформлення документів не складалось та претензій щодо некомплектності документів на адресу останнього не надходило, з огляду на що відповідачем було отримано разом з товаром усі необхідні документи, доказів іншого не надано. Водночас, позивач заперечує щодо зменшення розміру пені, оскільки відсутність у боржника коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, при цьому не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану, що також не залежить від результатів вирішення інших спорів відповідача з іншими предметами позовів. ТОВ "Перша Чернігівська Торгова Компанія" у відповіді на відзив вказує, що продовжує нести збитки у зв`язку з несвоєчасною оплатою боргу відповідачем у зв`язку з подорожчанням товарів, а сплата пені та 3% річних може компенсувати відповідні втрати, захистити майновий інтерес та забезпечити виконання позивачем своїх зобов`язань перед працівниками, державою та своїми контрагентами.

30.04.2020р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, до якого додано докази на підтвердження важкого фінансового стану АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", зокрема копію звіту про фінансові результати за 2019р.

Представник позивача в судове засідання 02.07.2020р. не з`явився, однак судом враховуються подані 20.05.2020р. та 25.05.2020р. заяви ТОВ "Перша Чернігівська Торгова Компанія" про розгляд справи без участі позивача та його представника.

В судове засідання 02.07.2020р. відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується судовою повісткою про вручення останньому ухвали суду від 04.06.2020р. При цьому судом враховується, що до судового слухання справи відповідачем подано клопотання про проведення розгляду справи без участі представника, в якому просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90% .

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

23.07.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Чернігівська Торгова Компанія" (постачальник) та акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (покупець) укладено договір поставки №13S290-5287-19, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у господарській діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього визначену у відповідності до умов договору суму коштів.

Найменування (асортимент) товару, кількість та вимоги щодо комплектності товару, який підлягає поставці за Договором, визначаються Специфікацією (Додаток № 1 до цього договору). Поставка товару, визначеного у Специфікації, здійснюється окремими партіями згідно узгодженого сторонами Графіку поставок (Додаток №2 до цього договору) (п.п. 1.2, 1.3 договору).

У п. 2.1 договору визначено, що загальна вартість (ціна) товару за цим договором становить 900 000,00 грн. (дев`ятсот тисяч, 00 копійок), в тому числі ПДВ 150 000,00 грн. Вартість (ціна) кожної окремої одиниці товару визначається у Специфікації.

Згідно з п.п. 2.3, 2.4, 2.6 договору покупець здійснює оплату, перед поставкою кожної партії товару, згідно наданого постачальником рахунка-фактури у безготівковій формі на вказаний у договорі рахунок постачальника. Постачальник зобов`язаний надати рахунок-фактуру разом з іншими документами на товар, відповідно до п. 3.3. договору, якщо інше не погоджено сторонами. Покупець має право не здійснювати оплату товару до дати отримання належно оформленого рахунку-фактури. У такому випадку покупець не несе відповідальність за можливе прострочення платежу.

Постачальник здійснює поставку товару окремими партіями згідно узгодженого сторонами Графіку поставок Додаток №2 до цього договору на склад покупця, розташований за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 41, протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, затвердженого рахунку-фактури та отриманого доручення на отримання товару (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.3 договору разом з товаром постачальник передає всю документацію на товар (транспортні, товаросупровідні документи, рахунки-фактури, специфікації, сертифікати відповідності, паспорти виробника, інструкції з експлуатації, накладні, сертифікат про походження - у разі, якщо постачальник є імпортером товару, тощо). В день прибуття товару, покупець отримує скановані копії (факсимільні копії) документів, оригінали (після підтвердження отриманої кількості) автоперевізником (кур`єрською службою), або Укрпоштою, за рахунок постачальника.

За змістом п. 3.8 договору у випадку, якщо в процесі приймання товару, будуть виявлені недостача товару; недоліки/дефекти товару; некомплектність товару; невідповідність фактично поставленого товару умовам договору та/або документації на товар; відсутність та/або неналежне, неповне оформлення документів, передбачених п. 3.3 договору; інші порушення умов договору, покупець складає відповідний акт про недостачу (недоліки/невідповідність тощо) товару.

Отримання (прийняття) товару покупцем підтверджується оформленою у відповідності до вимог законодавства України та підписаною уповноваженим представником покупця видатковою накладною (п. 3.12 договору).

У п. 7.1 договору передбачено, що у разі порушення покупцем встановленого п. 2.3 договору строку оплати вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до закінчення гарантійного строку, визначеного у п. 5.1. договору (п. 9.1 договору).

Договір поставки від 23.07.2019р. №13S290-5287-19 підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

До вищевказаного договору сторонами підписано Додатки:

- №1 (Специфікація) від 23.07.2019р., в якому узгоджено найменування товару (14), кількість та вартість товару, яка становить 750 000,00 грн. та 150 000,00 грн.;

- №2 (Графік поставок) з визначенням дат поставок товару у 2019 році до 31.12.2019р.

- №3 (Технічна специфікація) від 23.07.2019р. визначено технічні вимоги до предмета закупівлі.

У відповідності до п. 2.3 договору перед здійсненням поставки товару, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату: №1380 від 21.08.2019р. на суму 67817,02 грн., №1319 від 13.08.2019р. на суму 114 798,34 грн., №1448 від 30.08.2019р. на суму 18961,02 грн., №1475 від 03.09.2019р. на суму 55221,38 грн., №1485 від 05.09.2019р. на суму 216 902,66 грн., №1585 від 19.09.2019р. на суму 218 883,22 грн., №1658 від 01.10.2019р. на суму 47 633,76 грн., №1702 від 08.10.2019р. на суму 31 518,11 грн., №1741 від 17.10.2019р. на суму 6697,00 грн.

На виконання умов договору №13S290-5287-19 від 23.07.2019р. позивачем поставлено, а уповноваженою особою відповідача (на підставі довіреностей) прийнято товар на загальну суму 778 432,51 грн., що підтверджується видатковими накладними №1075 від 28.2019р. на суму 67 817,02 грн., №107 від 28.08.2019р. на суму 114 798,34 грн., №1111 від 03.09.2019р. на суму 18 961,02 грн., №1172 від 13.09.2019р. на суму 55 221,38 грн., №1173 від 13.09.2019р. на суму 216 902,66 грн., №1247 від 24.09.2019р. на суму 218 883,22 грн., №1358 від 21.10.2019р. на суму 47 633,76 грн., №1359 від 21.10.2019р. на суму 31 518,11 грн., №1400 від 31.10.2019р. на суму 6697,00 грн.

До матеріалів справи додано докази часткової сплати відповідачем за отриманий товар на загальну суму 592 583,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3750 від 09.09.2019р. на суму 67817,02 грн. (згідно рахунку №1380), №37507 від 09.09.2019р. (згідно рахунку №1319) на суму 114798,34 грн., №43401 від 13.09.2019р. на суму 18961,02 грн. (згідно рахунку №1448), №37754 від 25.09.2019р. на суму 55221,38 грн. (згідно рахунку №1475), №37752 від 24.09.2019р. на суму 216 902,66 грн. (згідно рахунку №1485), №37861 від 07.10.2019р. на суму 218 883,22 грн. (згідно рахунку №1585). Доказів сплати відповідачем 100 000,00 грн. не додано, при цьому позивачем вимогу про їх сплату не заявлено.

13.12.2019р. позивач надіслав відповідачу претензію №48 з вимогою про сплату боргу за договором поставки від 23.07.2019р. №13S290-5287-19, а також нарахованої пені, 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 89633,72 грн. До претензії додано розрахунок станом на 13.12.2019р. з докази направлення відповідачу. Однак, будь-якого реагування відповідача на вимогу позивача не відбулось.

21.01.2020р. підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період липень грудень 2019р., у якому відображено продаж позивачем товару на суму 778 432,51 грн. та сплату відповідачем 692 583,64 грн., у зв`язку з чим борг склав 85 848,87 грн. У акті наявний підпис невстановленої особи та печатка відповідача "Для довідок".

Відповідачем додано до матеріалів справи копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2019р. №640/13881/19, згідно з яким адміністративний позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо незабезпечення належного розгляду заяви позивача про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" в частині включення до структури тарифу компенсації тарифної виручки, недоотриманої позивачем в 2014 - першому півріччі 2019 рр.

За змістом Акту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 24.05.2019р. №183 фактично щодо тарифної виручки від реалізації послуг з розподілу природного газу за 2017 рік ПАТ "Хмельницькгаз" отримано збиток 224 268,98 тис. грн., за 2018 рік збитки становлять 169 352,65 тис. грн.

Згідно з звітом про фінансові результати АТ "Хмельницькгаз" за 2019 рік чистий фінансовий результат (збиток) склав 351 684 тис. грн.

У зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору поставки від 23.07.2019р. №13S290-5287-19 оплатив за отриманий товар частково та з простроченням платежів, позивач просить суд стягнути з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", окрім 85 848,87 грн. основного боргу, обраховані загалом за період з 08.09.2019р. по 17.02.2020р. 10976,27 грн. пені та 1120,00 грн. 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.07.2019р. між ТОВ "Перша Чернігівська Торгова Компанія" (постачальник) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (покупець) укладено договір поставки №13S290-5287-19, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у господарській діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього визначену у відповідності до умов договору суму коштів.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем поставлено, а уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей на отримання цінностей, прийнято товар на загальну суму 778 432,51 грн., що підтверджується двосторонніми видатковими накладними доданими до матеріалів справи.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п. 2.3 договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату, перед поставкою кожної партії товару, згідно наданого постачальником рахунка-фактури у безготівковій формі на вказаний у договорі рахунок постачальника.

Позивач перед здійсненням поставки товару виставив відповідачу рахунки на оплату товару, які останнім оплачено частково та з простроченням платежів, зокрема:

- рахунок №1380 від 21.08.2019р. на суму 67 817,02 грн. сплачено 11.09.2019р.,

- рахунок №1319 від 13.08.2019р. на суму 114 798,34 грн. сплачено 11.09.2019р.,

- рахунок №1448 від 30.08.2019р. на суму 18 961,02 грн. сплачено 17.09.2019р.,

- рахунок №1475 від 03.09.2019р. на суму 55 221,38 грн. сплачено 25.09.2019р.,

- рахунок №1485 від 05.09.2019р. на суму 216 902,66 грн. сплачено 08.10.2019р.,

- рахунок №1585 від 19.09.2019р. на суму 218 883,22 грн. сплачено 08.10.2019р.,

- рахунки №1658 від 01.10.2019р. на суму 47 633,76 грн., №1702 від 08.10.2019р. на суму 31 518,11 грн. та №1741 від 17.10.2019р. на суму 6697,00 грн. не сплачено.

Встановлений договором обов`язок щодо оплати за одержаний товар відповідач виконав з порушенням визначених у останньому строків. Так, АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" частково сплачено кошти на суму 692 583,64 грн., внаслідок чого утворився борг в розмірі 85 848,87 грн.

Докази добровільного погашення відповідачем заборгованості у розмірі 85 848,87 грн. в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов`язання з повної оплати товару за договором поставки №13S290-5287-19 від 23.07.2019р., відсутність в матеріалах справи доказів сплати 85 848,87 грн., суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 85 848,87 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві поданому 31.03.2020р. стосовно неотримання рахунків-фактур на оплату товару спростовуються доданими платіжними дорученнями про часткову сплату відповідачем за отриманий товар згідно виставлених рахунків та відсутністю в матеріалах справи підписаних актів про недостачу (недоліки/невідповідність тощо) товару у відповідності до п.3.8 договору, який також складається у випадку відсутності та/або неналежного, неповного оформлення документів, передбачених п. 3.3 договору (в тому числі рахунку-фактури).

З огляду на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки №13S290-5287-19 від 23.07.2019р., позивач просить суд стягнути нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 7.1 договору 10976,27 грн. пені та 1120,00 грн. 3% річних, обрахованої за період з 08.09.2019р. по 17.02.2020р.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Водночас, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 7.1 договору передбачено, що у разі порушення покупцем встановленого п. 2.3 договору строку оплати вартості товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

При перерахунку заявлених до стягнення пені та 3% річних, суд дійшов до висновку, що позивачем обраховано останні в межах максимального розміру за заявлені у розрахунку позовних вимог періоди, а тому вимоги про стягнення 10976,27 грн. пені та 1120,00 грн. 3% річних є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, може бути зменшено за рішенням суду, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Відповідно, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічна за змістом і норма ст.233 ГК України, згідно якої у разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З метою забезпечення правильного і однакового застосування законодавства господарським судам Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано роз`яснення, зокрема у п. 3.17.4 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК у попередній редакції), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013.

Судом враховується, що матеріалами справи підтверджено часткова сплата відповідачем за поставлений позивачем у 2019 році товар та тяжкий матеріальний стан АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", що підтверджується інформацією з Акту НКРЕКП від 24.05.2019р. №183 та звіту про фінансові результати за 2019 рік.

При цьому, після подання відповідачем заяви про зменшення розміру пені, позивачем не надано належних та достатніх доказів заподіяння йому збитків внаслідок прострочення відповідачем оплати за одержаний товар, погіршення фінансового стану та ускладнення в господарській діяльності товариства.

Враховуючи систематичне добровільне погашення відповідачем боргу, оскільки прострочення грошових зобов`язань також компенсуються заявленими до стягнення трьома відсотками річних та збитковість АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" протягом останніх трьох років, суд вважає наведені обставини винятковими та такими, що дають право на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України зменшити розмір неустойки (10976,27 грн. пені), що підлягає стягненню з відповідача на 50%, та стягнути з останнього 5488,14 грн. пені.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 85 848,87 грн. боргу, 5488,14 грн. пені, 1120,00 грн. 3% річних.

Стосовно вимоги відповідача про стягнення з позивача 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке:

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Чернігівська Торгова Компанія" у позовній заяві зазначило у попередньому (орієнтовному) розрахунку про понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. у зв`язку з розглядом справи №924/168/20 на підставі договору про надання юридичних послуг від 20.02.2020р. До позовної заяви додано копії договору про надання юридичних послуг від 20.02.2020р., акту про прийняття - передачі наданих послуг від 20.02.2020р., платіжного доручення №420 від 20.02.2020р., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.01.2019р. та ордер на надання правової допомоги від 20.02.2020р.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. по справі №922/1163/18).

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 зробила висновки з приводу витрат на правову допомогу:

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

За змістом укладеного 20.02.2020р. між ТОВ "Перша Чернігівська Торгова Компанія" та адвокатським об`єднанням "Міжнародний правовий захист" в особі старшого партнера Костирка Євгенія Святославовича, договору про надання юридичних послуг, адвокатське бюро "Міжнародний правовий захист" зобов`язалось надати ТОВ "Перша Чернігівська Торгова Компанія" юридичні послуги:

- підготовка позовної заяви ТОВ "ПЕРША ЧЕРНІГІВСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ" до Акціонерного товариства "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ХМЕЛЬНИЦЬКГA3", про стягнення заборгованості за договором поставки №13S290-5287-19 від 23.07.2019, а також, за потреби, інших процесуальних документів по справі від імені замовника (заяв, клопотань, тощо) потягом розгляду справи судом першої інстанції (вартість робіт 7000,00 грн.);

- представництво інтересів ТОВ "ПЕРША ЧЕРНІГІВСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ" у справі за позовом про стягнення заборгованості за договором поставки №l3S290-5287-19 від 23.07.2019р. в Господарському суді Хмельницької області (суді першої інстанції) (вартість робіт 8000,00 грн.).

У п. 2.1 договору сторони погодили, що за послуги, передбачені цим договором, замовником здійснюється попередня оплата у загальному розмірі 15000,00 грн. у строк до 21.02.2020р.

Надання адвокатським об`єднанням "Міжнародний правовий захист" правничої допомоги ТОВ "Перша Чернігівська Торгова Компанія" у господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/168/20 підтверджується: договором про надання юридичних послуг від 20.02.2020р., актом про прийняття-передачі наданих послуг від 20.02.2020р. з визначеною вартістю виконаних робіт на суму 15000,00 грн.

Судом враховано додане до матеріалів справи платіжне доручення №420 від 20.02.2020р. про сплату на рахунок АО "Міжнародний правовий захист" 15000,00 грн. з призначенням платежу "Оплата згідно договору б/н від 20.01.1010р. про надання юридичних послуг Сума 15000,00 грн".

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву, заяву про усунення недоліків, клопотання від 27.03.2020р. та від 10.04.2020р., відповідь на відзив та заяву про розгляд справи без участі позивача і його представника від 20.05.2020р. підписано директором ТОВ "ПЕРША ЧЕРНІГІВСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ" С.Б. Дугінець. При цьому адвокат Костирко Є.С. приймав участь в судовому засіданні у справі №924/168/20 один раз у режимі відеоконференції.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності.

Разом з тим поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Правові позиції Верховного Суду щодо співмірності судових витрат із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності викладені у постановах №909/371/18 від 25.06.2019р., №916/2102/17 від 20.05.2019р.

Зважаючи на критерії пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ "Перша Чернігівська Торгова Компанія" до відшкодування витрати на правову допомогу у сумі 15000,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, вартістю затраченого часу на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

З огляду на вищевикладене, справедливим і співрозмірним є зменшення розміру витрат ТОВ "Перша Чернігівська Торгова Компанія" на професійну правничу допомогу до 30% від заявленої суми, а тому відшкодуванню підлягають витрати на оплату правничої допомоги у сумі 4500,00 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чернігівська Торгова Компанія" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 85 848,87 грн. боргу, 10976,27 грн. пені, 1120,00 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29000, м. Хмельницький, проспект Миру, буд 41, ідентифікаційний код 05395598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Чернігівська Торгова Компанія" (14033, м. Чернігів, вул. Льотна, 25-Б, ідентифікаційний код 36278908) 85 848,87 грн. боргу, 5488,14 грн. пені, 1120,00 грн. 3% річних, 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 4500,00 грн. витрат на правову допомогу у суді першої інстанції.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину (ч. 4 розділу Х ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням ч. 4 Розділу X "Прикінцеві положення" та пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2020р.

СуддяА.М. Яроцький

Віддрук. 3 прим. (реком. з повідомл.):

1 - до справи;

2 - позивачу - 14033, м. Чернігів, вул. Льотна, 25-Б.

3- відповідачу - 29000, Хмельницька обл. м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 41.