Рішення № 9017555, 07.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.09 р. Справа № 39/230пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.

при секретарі Бахрамовой А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” м.Краматорськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання відсутності у відповідача права на стягнення з позивача за цим виконавчим написом

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамнафтогаз” м. Краматорськ

Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої Ірини Петрівни м.Донецьк

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: Семенько Р.А. за довіреністю;

від третьої особи1 не зявився;

від третьої особи2 не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” м.Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та визнання відсутності у відповідача права на стягнення з позивача за цим виконавчим написом, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамнафтогаз” м. Краматорськ та Приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої Ірини Петрівни.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист № 12/05 від 28.05.2009 р., вимогу № 17 від 28.05.2009 р., додатковий договір про внесення змін № 012/08-3/0451/11 від 19.06.2008 р. до договору застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р., договір про внесення змін № 012/08-3/0451/7 від 11.07.2007 р. до договору застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р., договір застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р., додатковий договір про внесення змін № 012/08-3/0451/10 від 19.06.2008 р. до договору іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р., договір про внесення змін № 012/08-3/0451/5 до договору іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р., договір іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р., виконавчий напис № 2742 від 02.07.2009 р., виконавчий напис № 2741 від 02.07.2009 р., постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2009 р., постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2009 р., лист № 11/05 від 28.05.2009 р., вимогу № 16 від 28.05.2009 р., ухвалу про порушення справи про банкрутство № 45/37б від 24.03.2009 р.

Відповідач надав заперечення на позов та пояснення, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне

-приватним нотаріусом не було порушено приписів п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки вимога була одержана боржником 28.05.2009 р., а виконавчий напис вчинено 02.07.2009 р., тобто після спливу 30 днів з моменту одержання вимоги;

-19.05.2009 р. заставодавцю та позичальнику були вручені листи з вимогою щодо дострокового погашення заборгованості, однак вимоги Банку виконані не були;

-ухвалою господарського суду у справі про банкрутство № 45/37б провадження припинено, у звязку з залишенням заяви без розгляду, що у відповідності з п. 7 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є підставою для припинення дії мораторію.

Представник третьої особи1 в судове засідання не зявився, витребуваних судом документів та доказів не надав, причин неявки суду не повідомив.

Третя особа2 в судове засідання зявилася, надала письмові пояснення, зазначила, що 20.05.2009 р. від відповідача надійшли заява № 24/32-6659 від 20.05.2009 р. з проханням вчинити виконавчий напис на договорі іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р. та лист № 24/32-6660 від 20.05.2009 р. з проханням вчинити виконавчий напис на договорі застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р., для чого заявником були представлені всі необхідні документи. Виконавчі написи за вищевказаними договорами були вчинені 02.07.2009 р., після спливу 30 днів з моменту отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” повідомлення про порушення основного зобовязання. Вважала, що у відповідності з приписом ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій поширюється на задоволення вимог за виконавчим написом нотаріуса, а не на вчинення самого виконавчого напису.

Строк судового розгляду справи відповідно до с. 69 ГПК України продовжений заступником голови господарського суду Донецької області та за клопотанням сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

Ухвалою суду від 21.07.2009 р. судом за клопотанням позивача в порядку розділу Х ГПК України було вжито заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” (код ЄДРПОУ 31279671; 84313, Донецька область, м. Краматорськ, пр. Миру, 8), а саме

комплекс автозаправочної станції загальною площею 114,4 кв.м., що розташований за адресою місто Краматорськ Донецької області, АДРЕСА_2, а саме будівля операторської загально площею 114,4 кв.м. літ. А-1, навіс літ. Б, будівля складу літ. В, замощення І та є предметом договору іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2009 р.;

обладнання, що входить до комплексу АЗС №5 м. Краматорськ Донецької області, АДРЕСА_2, а саме ємність для ПММ 4шт., стела, паливнороздавальні колонки Wayane 5222 2 шт., компютерна система ADAST EVRO 1 шт., шафа електрична 1 шт., торгівельне обладнання 1 шт., кондиціонер TOSHIBA RASIO 1 шт., вогнегасник ОП 100 1 шт., сканер HP SKANGET 2300 1 шт., нормалі затор Line K 600/600W 1 шт., ППКОП Кронос ОП 4 (сигналізація) 1 шт. та є предметом договору застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006р., яке проводиться відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції на підставі виконавчих написів приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої І.П. реєстр. № 2741 та № 2742 від 02.07.2009 р.

13.07.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк в особі директора Донецької обласної дирекції (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Крамнафтогаз” (Позичальник) було укладено генеральну кредитну угоду № 012/08-3/0451.

Згідно даної Генеральної кредитної угоди Кредитор зобовязався надати Позичальнику активні операції в прядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Генеральної кредитної угоди і які є її невідємними частинами в розмірі, що не повинен перевищувати 2 500 000, 00 грн. у строк до 13.07.2009 р., шляхом надання кредитних коштів на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування зі сплатою 16 відсотків річних.

Додатковою угодою № 012/05/0273 від 10.07.2007 р. сторони змінили та виклали в наступній редакції п. 2.5 Генеральної кредитної угоди

“В якості забезпечення зобовязань по кредитах Позичальника, наданих Кредитором в межах цієї Угоди, Позичальник передає в заставу Кредитору наступне майно, яке належить Позичальнику

нерухомість та обладнання, АЗС розташованих за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Крім того, в якості додаткового забезпечення зобовязань Позичальника за цією угодою, надається фінансова порука засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” ОСОБА_5 паспорт серії НОМЕР_1, виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 19.01.1998 р., що мешкає за адресою АДРЕСА_1”.

Додатковою угодою № 012/05/00350 від 19.06.2008 р. сторони дійшли згоди щодо зміни п.п. 1.1, 2.2.2 Генеральної кредитної угоди в частині збільшення загального розміру позичкової заборгованості Позичальника за наданими в межах даної Угоди кредитами на суму до 3 500 000, 00 грн., валюти кредитування, строку надання кредиту, відсоткової ставки по кредиту, розміру комісійної винагороди за видачу кредитних коштів.

19.06.2008 р. в межах означеної Генеральної кредитної угоди між сторонами було укладено кредитний договір № 010/05/00352 від 19.06.2008 р.

Дослідивши кредитний договір № 010/05/00352 від 19.06.2008 р., з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є позиковою операцією банків (кредитним договором), яка підпадає під правове регулювання норм статті 49 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, статей 1046-1056 ЦК України та статті 345 ГК України.

Таким чином, в силу статті 1054 ЦК України, статей 1, 2, 5, 6 Кредитного договору, Кредитор зобовязався надати Позичальнику кредит в формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з лімітом еквівалентним 3 500 000, 00грн., а Позичальник зобовязався отримати Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії , а також виконати інші обовязки, визначені цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” та Акціонерним поштово-пенсійним банком “Аваль”, в рахунок забезпечення виконання Позичальником, Товариством з обмеженою відповідальністю “Крамнафтогаз” м. Краматорськ, зобовязань, що витікають з генеральної кредитної угоди № 012/08-3/0451 від 13.07.2006 р., а також кредитних договорів, укладених в її рамках, а також додаткових угод до них, що можуть бути укладені в подальшому, 13.07.2009 р. укладено

договір іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2009 р. з наступними змінами, внесеними згідно додаткового договору про внесення змін № 012/08-3/0451/10 від 19.06.2008 р., та договору про внесення змін № 012/08-3/0451/5 від 11.07.2007 р.

договір застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р., з наступними змінами, внесеними згідно додаткового договору про внесення змін № 012/08-3/0451/11 від 19.06.2008 р., та договору про внесення змін № 012/08-3/051/7 від 11.07.2007 р.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

В силу ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

У відповідності з п. 1.1 укладеного договору іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р. та укладених до нього додаткового договору про внесення змін № 012/08-3/0451/10 від 19.06.2008 р., та договору про внесення змін № 012/08-3/0451/5 від 11.07.2007 р, цей Договір частково забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 012/08-0451 від 13.07.2006 р., укладеної між Іпотекодержателем (відповідачем) та Позичальником (третьою особою 1), а також кредитних договорів, укладених в її рамках, а також додаткових угод до них, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Позичальник зобовязується перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 3 500 000, 00грн., сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

У відповідності до даного договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

Предметом іпотеки, згідно п. 1.2 Договору, є нерухоме майно, а саме комплекс автозаправочної станції загальною площею 114,4 кв.м., що розташований за адресою місто Краматорськ Донецької області, АДРЕСА_2, а саме будівля операторської загально площею 114,4 кв.м. літ. А-1, навіс літ. Б, будівля складу літ. В, замощення І та є предметом договору іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2009 р.

У відповідності з договором застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р. та укладених до нього додаткового договору про внесення змін № 012/08-3/0451/11 від 19.06.2008 р., та договору про внесення змін № 012/08-3/051/7 від 11.07.2007 р., цей договір частково забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 012/08-0451 від 13.07.2006 р., укладеної між Заставодержателем (відповідачем) та Позичальником (третьою особою 1), а також кредитних договорів, укладених в її рамках, а також додаткових угод до них, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Позичальник зобовязується перед Заставодержателем повернути кредити з загальним лімітом в сумі 3 500 000, 00грн., сплатити проценти за їх користування у розмірі 19,50% річних за кредити у гривні, 13,00% - за кредити в доларах США, комісійні винагороди, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

У відповідності до даного договору Заставодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

В забезпечення виконання зобовязань, вказаних в п. 1.1 Договору застави обладнання, Заставодавець передав у заставу належне йому обладнання, яке входить до комплексу АЗС № 5 м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 21а, а саме ємність для ПММ 4шт., стела, паливнороздавальні колонки Wayane 5222 2 шт., компютерна система ADAST EVRO 1 шт., шафа електрична 1 шт., торгівельне обладнання 1 шт., кондиціонер TOSHIBA RASIO 1 шт., вогнегасник ОП 100 1 шт., сканер HP SKANGET 2300 1 шт., нормалі затор Line K 600/600W 1 шт., ППКОП Кронос ОП 4 (сигналізація) 1 шт.

У звязку з невиконанням умов основного зобовязання за генеральною кредитною угодою № 012/08-0451 від 13.07.2006 р. із змінами та доповненнями, та укладених в її межах кредитних договорів, відповідач звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої Ірини Петрівни з заявами № 24/32-6659 від 20.05.2009 р. та № 24/32-6660 від 20.05.2009 р. щодо вчинення виконавчих написів на договорі іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р. та договорі застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р.

02.07.2009 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Токаревою І.П. в порядку пункту 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 року № 20/5, за реєстровими № № 2740, 2742 було вчинено виконавчі написи з пропозицією звернути стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія”, яке є предметом договору іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р. та обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія”, яке є предметом договору застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р.

Згідно статті 90 Закону України „Про нотаріат” та статті 3 Закону України „Про виконавче провадження” має статус виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню у відповідності до порядку, визначеного Законом України „Про виконавче провадження”.

10.07.2009 р. Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції за вказаними виконавчими написами було відкрито виконавче провадження по зверненню стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія”, комплекс автозаправочної станції загальною площею 114,4 кв.м., що розташований за адресою місто Краматорськ Донецької області, АДРЕСА_2, а саме будівля операторської загально площею 114,4 кв.м. літ. А-1, навіс літ. Б, будівля складу літ. В, замощення І та є предметом договору іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2009 р. та належне Товариству з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” обладнання, яке входить до комплексу АЗС № 5 м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 21а, а саме ємність для ПММ 4шт., стела, паливнороздавальні колонки Wayane 5222 2 шт., компютерна система ADAST EVRO 1 шт., шафа електрична 1 шт., торгівельне обладнання 1 шт., кондиціонер TOSHIBA RASIO 1 шт., вогнегасник ОП 100 1 шт., сканер HP SKANGET 2300 1 шт., нормалі затор Line K 600/600W 1 шт., ППКОП Кронос ОП 4 (сигналізація) 1 шт.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про

визнання виконавчих написів приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої І.П. реєстр. № 2740 та № 2742 від 02.07.2009 р. такими, що не підлягають виконанню;

визнання відсутнім у відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” права на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” за виконавчими написами приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої І.П. реєстр. № 2740 та № 2742 від 02.07.2009 р.

Оцінивши в сукупності представлені позивачем обґрунтування заявлених позовних вимог докази та викладені в позовній заяві обставини, господарський суд вважає позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Правове регулювання правовідносин, повязаних з заставою регулюється Законом України “Про заставу”, розділом 6 гл. 49 ЦК України.

В силу ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Закон України “Про іпотеку” є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

У відповідності з ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.2 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобовязання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання основного зобовязання, який зазначено у Кредитному договорі, у наступних випадках

якщо у момент настання строку виконання зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, суми неустойки (пені, штрафних санкцій);

при ліквідації Іпотекодавця та/або Позичальника, а також у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника Іпотекодавця та/або Позичальника або визнання його банкрутом.

У відповідності з п. 5.1 Договору іпотеки, у разі порушення основного зобовязання, умов кредитного договору або умов цього Договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні положення містяться у ст. 37 Закону України “Про іпотеку”.

Частиною 1 ст. 20 Закону України “Про заставу” встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

За змістом п.п. 1.1, 2.14 Договору застави обладнання Заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави, в разі якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, при цьому у відповідності з п. 3.2.3 Договору застави обладнання у разі порушення Заставодавцем умов цього договору або Позичальником умов кредитного договору Заставодержатель має право достроково стягнути суму заборгованості. У цьому випадку він має повідомити заставодавця та Позичальника у десятиденний строк у письмовій формі. Якщо Заставодавець або Позичальник не виконають вимогу про дострокове повернення боргу, Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

За рахунок заставленого майна задовольняються вимоги Заставодержателя в повному обсязі, включаючи відсотки, нараховані штрафні санкції, відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобовязання, необхідні витрати на реалізацію заставленого майна.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”).

У відповідності з п. 5.4 Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється

-за рішенням суду;

-у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- шляхом продажу Іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”;

-згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

Частиною 6 ст. 20 Закону України “Про заставу” визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

18.05.2009 р., відповідачем на адресу ТОВ “Краматорська нафтова компанія”, у звязку з невиконанням ТОВ “Крамнафтогаз” умов щодо погашення кредиту та порушенням п.п 2.2, 6.1 кредитного договору в частині сплати заборгованості за кредитом в сумі 4839446,00грн., відсотків в сумі 81512,20грн., пені в сумі 2075,46грн., було направлено лист за № 24/32-6472 від 18.05.2009 р. про усунення порушень, згідно якого заставодавцю запропоновано у строк до 30.06.2009 р. виконати порушенні зобовязання, погасити заборгованість позичальника за кредитним Договором у розмірі 4839446,00грн.

Відповідно до ст. 88 Закону України “Про нотаріат” виконавчий напис нотаріуса при наявності умов щодо дії строків виникнення права вимоги, вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 87 Закону “Про нотаріат”).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, виконавчий напис за своєю правовою природою є документом, що підтверджує наявність у боржника безспірної заборгованості перед стягувачем, яка виникла на підставі зобов'язання.

Згідно наданого суду нотаріусом Токаревої І.П. пакету документів, подання яких Банком передувало вчиненню оспорюваних виконавчих написів, зазначені виконавчі документи видані на підставі наступного:

заяви відповідача № 24/32-6659 від 20.05.2009 р.;

договору іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р.;

копії генеральної кредитної угоди № 021/08-3/0451 від 13.07.2006 р. та кредитного договору № 010/05/00352 від 19.06.2008 р.;

розрахунку заборгованості;

заяви відповідача № 24/32-6660 від 20.05.2009 р.;

договору застави обладнання № 021/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р.;

копії генеральної кредитної угоди № 021/08-3/0451 від 13.07.2006 р. та кредитного договору № 010/05/00352 від 19.06.2008 р.;

розрахунку заборгованості;

Відповідно до імперативних норм статті 88 Закону України „Про нотаріат”, пункту 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Водночас, при вчиненні виконавчих написів нотаріус не отримував від Банку та Позичальника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), відповідних документів відповідачем до матеріалів справи також долучено не було, тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості Позичальника перед Банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчих написах, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений відповідачем щодо наявності грошового зобовязання третьої особи1 по тілу кредиту, відсотках, процентах річних та пені є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Кредитора до Позичальника.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що у відповідності з умовами Генеральної кредитної угоди № 012/08-3/0451 від 13.07.2006 р. з наступними змінами та умов кредитного договору № 010/05/00352 від 19.06.2008 р. Кредитор зобовязався надати Позичальнику кредит в формі мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з лімітом еквівалентним 3 500 000, 00 грн.(в перерахунку за курсом Національного банку України).

Договором застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р. та укладених до нього додаткового договору про внесення змін № 012/08-3/0451/11 від 19.06.2008 р., та договору про внесення змін № 012/08-3/051/7 від 11.07.2007 р., встановлено, що цей договір частково забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 012/08-0451 від 13.07.2006 р., укладеної між Заставодержателем (відповідачем) та Позичальником (третьою особою 1), а також кредитних договорів, укладених в її рамках, а також додаткових угод до них, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Позичальник зобовязується перед Заставодержателем повернути кредити з загальним лімітом в сумі 3 500 000, 00грн., сплатити проценти за їх користування у розмірі 19,50% річних за кредити у гривні, 13,00% - за кредити в доларах США, комісійні винагороди, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Заставодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Договором іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р. та укладених до нього додаткового договору про внесення змін № 012/08-3/0451/10 від 19.06.2008 р., та договору про внесення змін № 012/08-3/0451/5 від 11.07.2007 р, встановлено, що цей Договір частково забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з Генеральної кредитної угоди № 012/08-0451 від 13.07.2006 р., укладеної між Іпотекодержателем (відповідачем) та Позичальником (третьою особою 1), а також кредитних договорів, укладених в її рамках, а також додаткових угод до них, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Позичальник зобовязується перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 3 500 000, 00грн., сплатити відсотки за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

Вимога на адресу іпотекодавця/заставодавця, так само як і виконавчі написи направлена/вчинені на суму заборгованості по кредиту в розмірі 4755858,34грн., при цьому будь-яких додаткових угод (договорів) до Генеральної кредитної угоди, кредитного договору, договору іпотеки, договору застави обладнання стосовно збільшення ліміту кредитної лінії/збільшення розміру відповідальності заставодавця/іпотекодавця нотаріусу/суду не представлено.

З огляду на наведене, нотаріус при вчиненні оспорюваних виконавчих написів не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню, чим порушив норми статті 88 Закону України „Про нотаріат”, пункту 284 Інструкції та підпункту б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.

Крім того, суд приймає до уваги, що у відповідності з ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Як зазначає відповідач, 18.05.2009 р., ним на адресу ТОВ “Краматорська нафтова компанія”, у звязку з невиконанням ТОВ “Крамнафтогаз” умов щодо погашення кредиту та порушенням п.п 2.2, 6.1 кредитного договору в частині сплати заборгованості за кредитом в сумі 4839446,00грн., відсотків в сумі 81512,20грн., пені в сумі 2075,46грн., було направлено вимогу про усунення порушень, на підтвердження чого суду представлено лист за № 24/32-6472 від 18.05.2009 р. з відміткою “Отримав підпис 19.05.2009” .

Згідно наданих представником відповідача в судовому засіданні від 26.10.2009 р. пояснень (а.с.99) окремо письмової вимоги на адресу ТОВ “Крамнафтогаз” не направлялося, оскільки лист за № 24/32-6472 від 18.05.2009 р. було отримано безпосередньо директором ТОВ “Краматорська нафтова компанія”, який одночасно був виконуючим обовязки директора ТОВ “Крамнафтогаз”.

Вимоги про сплату заборгованості за вих. №№ 16, 17 від 28.05.2009 р. приватним нотаріусом направлені лише на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія”.

Таким чином, при вчинені виконавчого напису були порушені приписи ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в частині направлення письмової вимоги про усунення порушень на адресу боржника.

Означене вказує на відсутність у виконавчих написів сили виконавчих документів, через що означені написи підлягають визнанню судом такими, що не підлягають примусовому виконанню.

Наведене свідчить про відсутність у відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” права на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” за виконавчими написами приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої Ірини Петрівни реєстр. № 2740 та № 2742 від 02.07.2009 р.

Посилання позивача на той факт, що при зверненні відповідача до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису були порушені приписи ст.ст. 1,12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

Приписи пункту 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлюють, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторієм на задоволення вимог кредиторів є зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Отже, мораторій зупиняє виконання грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство і не розповсюджує свою дію на виконання грошових зобов'язань, термін виконання яких настав після введення мораторію, а також не припиняє заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

У відповідності з 1.2 Генеральної кредитної угоди з наступними змінами, п. 1.2 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту Позичальником становить 13.06.2009 р.

Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що Позичальник погашає заборгованість за Кредитом протягом 30 календарних днів, що передають останньому дню строку користування кредитом, а саме з 15.05.2009 р. по 13.06.2009 р.

При цьому у відповідності з п. 6.6 Генеральної кредитної угоди Кредитор набуває право на дострокове звернення стягнення заборгованості по кредиту, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, штрафні санкції, у випадку невиконання Позичальником п. 2.6, 5.1, 5.2 Генеральної кредитної угоди.

Ухвала про порушення справи про банкрутство ТОВ “Крамнафтогаз” та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів винесена судом 24.03.2009 р.

Таким чином, дія мораторію, введеного ухвалою суду від 24.03.2009 р., з урахуванням приписів ст.ст. 1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не поширюється на спірні зобовязання.

Крім того, суд приймає до уваги що мораторій, введений ухвалою господарського суду від 24.03.2009 р., введений у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю “Крамнафтогаз”, та не розповсюджується на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія”, як майнового поручителя останнього за іпотечним договором № 26 від 23.08.2007 р.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” м.Краматорськ задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої Ірини Петрівни реєстр. № 2740 від 02.07.2009 р., вчинений на договорі іпотеки № 012/08-3/0451/1 від 13.07.2006 р.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої Ірини Петрівни реєстр. № 2742 від 02.07.2009 р., вчинений на договорі застави обладнання № 012/08-3/0451/2 від 13.07.2006 р.

Визнати відсутнім у відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” права на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” за виконавчими написами приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Токаревої Ірини Петрівни реєстр. № 2740 та № 2742 від 02.07.2009 р.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорська нафтова компанія” м.Краматорськ витрати за державним митом в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя