Рішення № 9017291, 22.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.12.09 р.                     Справа № 4/279                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Граніна А.В. – довіреність від 25.11.2009р.,

від відповідача – Проценко В.К. – довіреність від 20.03.2009р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „АЛЬТКОМ”

м. Донецьк

до відповідача - Комунального підприємства „Об’єднання житлово-комунального господарства

Ясинуватської міської ради” м. Ясинувата

про стягнення 113356,72грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 113356,72грн., з яких: 91000,51грн. - заборгованість, 8787,17грн. – інфляційні, 2346,19грн. – 3%річних, 11222,85грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №191/06 від 09.06.2008р. зі специфікаціями, видаткові накладні №27/06-01 від 27.06.2008р. на суму 66757,43грн., №31/07-01 від 31.07.2008р. на суму 40848,00грн., №27/08-04 від 27.08.2008р. на суму 37156,85грн., №26/09-01 від 26.09.2008р. на суму 9299,93грн., №07/10-01 від 07.10.2008р. на суму 15285,59грн., №26/11-01 від 26.11.2008р. на суму 18114,14грн., №22/12-03 від 22.12.2008р. на суму 18271,28грн. та довіреності серії ЯПВ №369295 від 04.06.2008р., №369355 від 14.07.2008р., №369385 від 01.08.2008р., №369460 від 22.09.2008р., №369477 від 02.10.2008р., №19 від 10.11.2008р., №50 від 02.12.2008р., по яких поставлений товар відповідачу, листи, які направлялись відповідачу з вимогою оплати, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств.

Відповідач погодився з вимогою яка стосується розміру заборгованості, що стосується решти вимог позивача, відповідач посилається на неможливість сплатити суму позову, так як у нього створилась скрутне матеріальне становище.

          За клопотанням представників сторін 14.12.2009р. оголошувалась перерва на 10-30годин 22.12.2009р. на підставі ст. 77 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір купівлі-продажу №191/06 від 09.06.2008р. зі специфікаціями, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання поставити відповідачу згідно його замовлень 600т асфальтобетону, кількість та маркування якого зазначаються в специфікаціях, які являються додатками до договору (п. 1, 2.1 договору), а відповідач – оплатити товар протягом 20 днів з моменту поставки на підставі виставлених рахунків (п. 3.5 договору).

Сторонами підписані специфікації до договору: від 09.06.2008р., в якій ціна за 1тону з ПДВ складає 492,38грн.; від 01.07.2008р. – ціна за 1тону з ПДВ складає 600,00грн.; від 08.08.2008р. – ціна за 1тону з ПДВ складає 714,28грн.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

2

Відповідачем на підставі довіреностей серії ЯПВ №369295 від 04.06.2008р., №369355 від 14.07.2008р., №369385 від 01.08.2008р., №369460 від 22.09.2008р., №369477 від 02.10.2008р., №19 від 10.11.2008р., №50 від 02.12.2008р. отриманий товар загальною кількістю 341,04тони по видатковим накладним: №27/06-01 від 27.06.2008р. на суму 66757,43грн., №31/07-01 від 31.07.2008р. на суму 40848,00грн., №27/08-04 від 27.08.2008р. на суму 37156,85грн., №26/09-01 від 26.09.2008р. на суму 9299,93грн., №07/10-01 від 07.10.2008р. на суму 15285,59грн., №26/11-01 від 26.11.2008р. на суму 18114,14грн., №22/12-03 від 22.12.2008р. на суму 18271,28грн.

Всього на загальну суму 205733,22грн.

Суд приймає до уваги, що за час, коли отримано товар і до пред’явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред’являлося. Не доведено відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що продавець був належним чином повідомлений.

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Позивачем на виконання умов договору виставлені відповідачу для оплати рахунки, на які посилався відповідач при оплаті платіжними дорученнями частини вартості одержаного від позивача товару.

Відповідачем, в порушення умов договору, товар оплачений тільки частково, що підтверджується платіжними дорученнями та витягами з банківських рахунків.

Позивач з метою досудового врегулювання спору направляв відповідачу листи з вимогою оплати, але вони залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, неоплаченим залишився товар на загальну суму 91000,50грн. що підтверджено і відповідачем при підписанні акту звірки взаємних розрахунків.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати у встановлені договором строки відповідачем, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 91000,50грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 8787,17грн. інфляційних, 2346,19грн. 3%річних, 11222,85грн. пені.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

          Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (п. 3.5 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 5.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені частково в розмірі 10949,98грн., оскільки вона розраховується у відповідності до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

3

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 8787,17грн. інфляційних, 2346,19грн. 3%річних, суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3%річних в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт прострочення оплати товару та наданий обґрунтований розрахунок суми, а інфляційні витрати частково в сумі 7685,61грн., оскільки позивачем сума інфляційних нарахована за весь січень 2009р., тоді як строк оплати товару, як зазначає сам позивач, до 12.01.2009р.

Щодо вимог позову в частині стягнення заборгованості, яка виникла за раніше поставлений товар в сумі 0,01грн., господарський суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено виникнення цієї заборгованості.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,549,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „АЛЬТКОМ” м. Донецьк до Комунального підприємства „Об’єднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради” м. Ясинувата про стягнення 113356,72грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних, пені частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Об’єднання житлово-комунального господарства Ясинуватської міської ради” м. Яснувата-86000, вул. Жовтнева, 178, ЄДРПОУ 03343195 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „АЛЬТКОМ” м. Донецьк-83060, вул. Шахтарів Донбасу, 163, ЄДРПОУ 3279451 заборгованість в сумі 91000,50грн., 7685,61грн. – інфляційні витрати, 2346,19грн. – 3%річних, 10949,98грн. - пені, 1119,82грн. державного мита та 233,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 22.12.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

1- позивачу,

1-відповідачу