Рішення № 9016942, 18.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.09 р.                     Справа № 18/301                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ведмідь Плюс” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Дон –Енерджи” м. Донецьк

про стягнення 142200,00 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю представників сторін:

від позивача: Луньов С.О. – дов.

від відповідача: Бондаренко Т.В.- дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ведмідь Плюс” м. Донецьк звернулось з позовом про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Дон –Енерджи” м. Донецьк 94800,00 грн. заборгованості та штрафну неустойку у розмірі 47400,00 грн., а всього 142200,00 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані, але в порушення умов договору відповідач з ним не розрахувався, тому виникла заборгованість, а за прострочку платежу нарахована штрафна неустойка у розмірі передбаченому договором, яка підлягає стягненню.

Відповідач позовні вимоги визнав у сумі боргу повністю, а нараховану штрафну неустойку у розмірі 50 % вважає необгрунтованою, оскільки вона фактично є пенею і підлягає нарахуванню відповідно з подвійною обліковою ставкою НБУ.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.11.2007 р. сторонами був укладений договір № 30/11-2 згідно з яким Замовник (відповідач) доручив, а Виконавець (позивач), починаючи з 01 грудня 2007 р. прийняв на себе зобов’язання, за кошти, отримані від Замовника забезпечувати охорону майнового комплексу Шахтодільниці “Гольдштейн”, позначеної на план – схемі (у под. – об’єкт) своїми охоронцями.

Строк дії договора встановлений на один рік, але відповідно до п. 10.2 договора строк його дії був продовжений на 2008 – 2009 роки.

Позивач свої зобов’язання за договором виконував, що підтверджується актами здачі – прийомки робіт (надання послуг):

–          № 30/10 – 2 за послуги у жовтні 2009 р. на суму 21600,00 грн.;

–          № 31/09 – 2 за послуги у вересні 2009 р. на суму 21600,00 грн.;

–          № 31/08 – 2 за послуги у серпні 2009 р. на суму 21600,00 грн.;

–          № 30/06 – 7 за послуги у червні 2009 р. на суму 21600,00 грн.;

–          № 31/05 – 7 за послуги у травні 2009 р. на суму 21600,00 грн.;

–          № 31/07 – 2 за послуги у липні 2009 р. на суму 21600,00 грн

а всього на суму 129600,00 грн.

Згідно з п. 8.4 договора оплата послуг охорони мала бути здійснена відповідачем не пізніше 5 – днів до кінця кожного поточного місяця.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Фактично відповідачем за цей період було сплачено лише 34800,00 грн.

Таким чином несплачена сума становила 94800,00 грн., що є боргом відповідача.

Після звернення позивача з позовом відповідачем 08.12.2009 р. було сплачено 7000,00 грн.

Таким чином сума боргу на день прийняття рішення становить 87800,00 грн.

Доказів сплати боргу відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення зобов’язань щодо оплати послуг, Замовник сплачує Виконавцю штрафну неустойку у розмірі 20 % від суми порушеного зобов’язання, а у разі якщо такі порушення будуть систематичними (два та більше рази) – Замовник сплачує неустойку у розмірі 50 % від суми своєчасно невиконаного зобов’язання.

Згідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Враховуючи, що факт порушення зобов’язань щодо оплати послуг носив систематичний характер та повторювався більш ніж два рази, а саме: у червні, липні, серпні, вересні та жовтні 2009 р. позивач правомірно нарахував штрафну неустойку у розмірі 50 % від суми порушеного зобов’язання. Оскільки сума порушеного відповідачем зобов’язання складає 87800,00 грн., штрафна неустойка підлягає стягненню у сумі 43900,00 грн.

Заперечення відповідача щодо необґрунтованості нарахування штрафної неустойки судом відхиляються, оскільки такий вид відповідальності як штрафна неустойка за порушення зобов’язань передбачений сторонами у договорі, де також передбачений розмір цієї відповідальності.

Поряд з тим суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідачем не подано суду заяви про зменшення розміру санкцій з наданням доказів свого майнового стану, ступіня виконання зобов’язання та інших обставин, які б заслуговували на увагу, тому правових підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у суда немає.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані частково, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

У зв’язку з тим, що частина боргу у сумі 7000,00 грн. була сплачена після звернення позивача з позовом державне мито підлягає віднесенню на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕДМІДЬ ПЛЮС” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Дон –Енерджи” м. Донецьк про стягнення 142200,00 грн. – задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Дон –Енерджи” м. Донецьк (83050, м. Донецьк, вул. Шекспіра, 11/7, р/р 26002150517361 у ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 33838198, ІПН 338381905625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕДМІДЬ ПЛЮС” м. Донецьк (83095, м. Донецьк, вул. Вузлова, 12, код ЄДРПОУ 33554633, р/р 26009165492281 у Кіровському відділенні ДОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011, ІПН 335546305650, св – во ПНД № 07941669) 87800,00 грн. заборгованості, 43900,00 грн. штрафної неустойки, 1422,00 грн. державного мита та 218,57 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 18.12.2009 р. і набирає законної сили через десять днів.

Суддя