Рішення № 9016914, 17.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.09 р.                     Справа № 22/158                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Донецьк,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м.Селідове Донецької області,

про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 1564 314,03 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м.Селідове Донецької області, про стягнення заборгованості за договором про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р. у сумі 1564314,03 грн., у тому числі 1491321,14 грн. заборгованості за кредитом, 65 662,90 грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 7 329,99 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р. із змінами, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом і несплаченими відсотками, а також виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р. з додатком №1, договір №1 від 27.03.2009р. про внесення змін до договору про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р., додаток №2 до договору про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р., меморіальний ордер №5864/56646 від 25.02.2009р. про видачу кредиту у сумі 1191348,00 грн. відповідно до кредитної угоди №37/2008 від 19.12.2008р., платіжні доручення про видачу кредитів відповідно до кредитної угоди №37/2008 від 19.12.2008р. на загальну суму 299973,14 грн., письмову вимогу №04/7113 від 06.10.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526, 550, 551, 611 Цивільного кодексу України.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов та витребуваних документів не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена Відповідачем в договорі про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р., договорі №1 від 27.03.2009р. про внесення змін до договору про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р., а також міститься у витязі з ЄДРПОУ як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

19.12.2008р. між Позивачем (Банк) та Відповідачем (Позичальник) укладено договір про непоновлювану кредитну лінію №37/2008, згідно з п.1.1 якого Банк відкриває Позичальнику непоновлювану кредитну лінію на загальну суму 1191 348,00грн., а Позичальник зобов’язується повернути отримані у рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку погашення кредитної лінії, передбаченому додатком №1 до цього договору.

Цим пунктом також встановлено, що кінцевим строком погашення є 19.12.2011р., а відсоткова ставка за користування кредитними коштами складає 20% річних.

Порядок надання кредитних коштів у рамках кредитної лінії визначений п.2.1 договору.

Відповідно до п.2.4 договору Позичальник зобов’язувався повернути кредит Банку 19.12.2011р. шляхом перерахування грошових коштів на судний рахунок.

Згідно із п.6.1 договору Банк має право вимагати повернення наданих кредитних коштів і сплати відсотків за весь час користування кредитом до настання строку, зазначеного у п.2.4 цього договору, а Позичальник зобов’язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити відсотки протягом одного дня з моменту отримання вимоги Банку у випадках, передбачених п.п. а-р п.6.1 договору. Підставою для вимоги повернення кредиту та сплати відсотків до спливу строку дії кредитного договору зокрема є несплата відсотків за користування кредитом, прострочення уплати відсотків за користування кредитом і т.і.

Пунктом 7.1 договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день просрочки.

Згідно із договором №1 від 27.03.2009р. про внесення змін до договору про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р. пункт 1.1 договору №37/2008 від 19.12.2008р. викладений у новій редакції: Банк відкриває Позичальнику непоновлювану кредитну лінію на загальну суму 1491 348,00грн., а Позичальник зобов’язується повернути отримані у рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку погашення кредитної лінії, передбаченому додатком №1 до цього договору, з кінцевим терміном погашення по 19.12.2011р. і сплатити за користування кредитними коштами відсотки у розмірі, зазначеним у п.3.1 цього договору, а за користування кредитними коштами з моменту, зазначеного у підпункті «в» п.3.1 сплатити відсотки у підвищеному розмірі.

Договором №1 від 27.03.2009р. внесено зміни до редакції п.3.1 договору про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р. щодо нарахування та сплати відсотків. Відповідно до них, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в валюті кредиту за відсотковими ставками:

-          20% річних за період від дня видачі кредитних коштів до 26.03.2009р.;

-          22% річних з періоду 27.03.2009р. до строку повернення кредитних коштів, зазначеного в п.2.4 договору,

-          у разі порушення Позичальником строків погашення відповідно графіку (додаток №2 до договору) - 33% річних від суми невиконаного вчасно зобов’язання за кредитом за період: з моменту несплати суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичної сплати цієї заборгованості, але не більш кінцевого терміну погашення кредиту;

-          33% річних за період з 20.12.2011р. до дня фактичного погашення заборгованості.

Як вбачається з меморіального ордеру №5864/56646 від 25.02.2009р. Позивач надав Відповідачеві кредит у сумі 1191 348,00грн. відповідно до договору про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р.

Згідно із платіжними дорученнями, наданими суду Позивачем, останній протягом квітня 2009р. також надав Відповідачеві кредити на загальну суму 299 973,14 грн. за умовами того договору.

Листом №04/7113 від 06.10.2009р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про дострокове повернення наданих кредитних коштів та сплати відсотків.

Зі змісту даного документу вбачається, що підставою для таких дій Банку стали порушення умов кредитного договору, а саме пунктів 2.2, 3.4, Позичальником.

Цю вимогу Відповідач залишив без задоволення.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й стаття 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До матеріалів справи долучені платіжні доручення, які підтверджують часткову оплату кредиту та відсотків за користування ним Відповідачем. Однак, на момент винесення рішення заборгованість за договором про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р. складає за кредитом – 1491321,14 грн., за несплаченими відсотками – 65662,90 грн.

Оскільки наведені факти свідчать про невиконання Позичальником зобов’язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту та оплати відсотків за користування ним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованість за за договором про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Пунктами 1.1, 3.1, 3.3 договору (зі змінами) передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються та підлягають сплаті протягом всього строку фактичного користування кредитом до дня його погашення.

За порушення строків повернення кредиту та відсотків за кредит Позичальник зобов'язаний сплатити Банку, додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого боргу за кожен день прострочення платежу .

За розрахунком Позивача, перевіреним судом, сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 7329,99грн.

З огляду на наведене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості загальною сумою 1564314,03грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Крім того, позов повністю доведений Позивачем та обґрунтований матеріалами справи. За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м.Селідове Донецької області, про стягнення заборгованості за договором про непоновлювану кредитну лінію №37/2008 від 19.12.2008р. у сумі 1564314,03 грн., у тому числі 1491321,14 грн. заборгованості за кредитом, 65 662,90 грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 7 329,99 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м.Селідове Донецької області, (85400, м.Селідове Донецької області, вул.Гоголя , б.43, код ЄДРПОУ 31621550, п/р №26000078334980 у філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 335816) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Донецьк, 1564 314,03грн., у тому числі 1491 321,14грн. заборгованості за кредитом, 65 662,90грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 7329,99грн. пені за прострочення виконання зобов’язання.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс», м.Селідове Донецької області, (85400, м.Селідове Донецької області, вул.Гоголя , б.43, код ЄДРПОУ 31621550, п/р №26000078334980 у філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 335816) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Донецьк, відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 15643,14 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5.Рішення оголошено у судовому засіданні 17.12.2009 року.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя