Рішення № 9016624, 16.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.12.09 р.                     Справа № 16/228                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьквугілля – підприємство шахтного кріплення” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м.Донецьк

про стягнення 40749,34грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: не з’явився

від відповідача: Кабушка Л.О. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.07.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьквугілля – підприємство шахтного кріплення” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м.Донецьк про стягнення 40749,34грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 39450,64грн., пені в розмірі 794,18грн., суми індексу інфляції в розмірі 504,52грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 22.07.2009р. – 10год. 45хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договори оренди № 1 від 01.08.2007р., № 1А від 01.08.2007р., акти приймання-передачі від 01.08.07р., додаткові угоди до договорів, листування, рахунки, розрахунок суми позову, неналежне виконання відповідачем умов договорів, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня та сума індексу інфляції.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.08.2009р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м.Донецьк про вжиття запобіжних заходів у формі накладення арешту на все майно, нерухомість, земельні ділянки, грошові кошти, які належать ТОВ „Донецьквугілля – ПШК” було відмовлено.

Відповідач надав до суду клопотання від 16.09.09р. про зупинення провадження у справі, у зв’язку з проведенням досудового слідства. Вказане клопотання судом розглянуто та не підлягає задоволенню, у зв’язку з недоведеністю його доцільності та необхідності зупинення провадження у справі.

Відповідач у відзиві від 22.07.2009р. проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на відсутність доказів, що підтверджують виконання позивачем зобов’язань за договором. У судовому засіданні 16.12.2009р. представник відповідача визнав позовні вимоги щодо наявної суми основного боргу в розмірі 39450,64грн.

          Позивач надав пояснення від 05.11.2009р., від 30.11.2009р. на відзив відповідача та наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецьквугілля – підприємство шахтного кріплення” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промексім” (Орендар) були укладені договори оренди за № 1 та № 1А.

Згідно умов договорів № 1 та № 1А Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування виробничу споруду некапітального характеру, призначену для зберігання товарно-матеріальних засобів, загальною площею 180 кв.м, та виробничу площадку з твердим покриттям, огородження, вантажопідйомний кран, підкранові опори, які розташовані за адресою: вул.Лучезарна, 1, м.Донецьк, 83060, та зобов’язався сплачувати орендну плату, про були складені акти приймання-передачі.

Строк оренди за договорами становить 2 роки 11 місяців з дати прийняття орендованого об’єкту за актом приймання-передачі (п.5.2.. договорів).

Згідно додаткових угод № 1 від 01.01.2008р., № 2 від 30.05.2008р. до договору № 1 були внесені зміни щодо площі переданого в оренду об’єкту.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договорів щодо своєчасної сплати орендної плати, договорі № 1 та № 1А були розірвані.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору № 1, в редакції додаткової угоди № 2 від 30.05.2008р., розмір орендної плати становить 6000,00грн. в місяць з ПДВ.

Згідно пункту 4.1. договору № 1А, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2008р., розмір орендної плати становить 9600,00грн. в місяць з ПДВ.

За приписами пунктів 4.2. договорів, орендна плата та інші платежі за договорами сплачуються Орендарем щомісячно в безготівковому порядку не пізніше 10 числа поточного місяця.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Загальний розмір орендної плати за обома договорами щомісячно становить 15600,00грн. (6000,00грн. за договором № 1 та 9600,00грн. за договором № 1А).

За розрахунком позивача сума заборгованості з орендної плати за обома договорами за період з квітня по червень 2009р. становить 36400,00грн.

Крім того, згідно пунктів 4.4. договорів, Орендар зобов’язаний сплачувати вартість спожитої ним електроенергії згідно показників приладів обліку електроенергії за діючими тарифами на підставі рахунків Орендодавця.

Так, позивачем на сплату вартості спожитої електроенергії Відповідачу були виставлені рахунки № 143 від 30.04.2009р. на суму 2173,98грн., № 164 від 31.05.2009р. на суму 2,89грн., № 164/А від 31.05.2009р. на суму 873,78грн., які до теперішнього часу не сплачені.

За розрахунком позивача сума заборгованості з електропостачання за період з квітня по травень 2009р. становить 3050,64грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду спору до матеріалів справи не надано доказів сплати заборгованості з орендної плати з квітня по червень 2009р. в розмірі 36400,00грн. та не надано доказів оплати заборгованості з електропостачання за період з квітня по травень 2009р. в розмірі 3050,64грн., та визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 36400,00грн. та заборгованості з електропостачання в розмірі 3050,64грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми пені в розмірі 794,18грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до пунктів 4.5. договорів № 1 та № 1А, у випадку несплати орендних та інших платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі не більше однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

За розрахунком позивача загальний розмір пені за прострочення платежів за договорами становить 794,18грн.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та визнаний таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених вимог про стягнення індексу інфляції в розмірі 504,52грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

          За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, індекс інфляції становить 504,52грн.

Тому стягненню підлягає індекс інфляції в розмірі 504,52грн.

13.10.2009р. позивач звернувся до суду із заявою за № 61 та просить з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на майно відповідача, яке знаходиться на території позивача по вул.Лучезарна, 1 в м.Донецьк.

Суд розглянув заявлені вимоги позивача та відмовив у задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Однак, позивач не надав доказів, у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України, існування реальної загрози порушення прав та інтересів заявника, та не довів, що неприйняття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду. Крім того, позивачем не визначено індивідуального майна Відповідача, яке підлягає арешту, не надано доказів щодо права власності майна, яке підлягає арешту.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

          На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьквугілля – підприємство шахтного кріплення” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м.Донецьк про стягнення 40749,34грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 39450,64грн., пені в розмірі 794,18грн., суми індексу інфляції в розмірі 504,52грн. – задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промексім” м.Донецьк (вул.Куйбишева, 31-б, м.Донецьк, 83101; ЄДРПОУ 30375820; п/р 26005001859000 в ЦВ ЗАТ „Донгорбанк” м.Донецьа, МФО 334970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьквугілля – підприємство шахтного кріплення” м.Донецьк (вул.Декабристів, 25, м.Донецьк, 83049; ЄДРПОУ 13515415; п/р 260089800249 у філії № 2 ВАТ АКБ „Капітал” м.Ясинувата, МФО 335656) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 36400,00грн., суму заборгованості з електропостачання в розмірі 3050,64грн., пеню в розмірі 794,18грн., суму індексу інфляції в розмірі 504,52грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 407,49грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 16.12.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу № 16/228

Вик. Єрохіна В.В.