Рішення № 90160437, 26.06.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3469/19

Провадження № 2/309/35/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Соймик Н.І.

представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба» третя особа , яка не заявляє самостійних вимог Сокирницька сільська рада про визнання незаконним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю « Дружба» третя особа , яка не заявляє самостійних вимог Сокирницька сільська рада про визнання незаконним та скасування рішення.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач відповідно до договору купівлі продажу від 24.12.2009 р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.05.2009 р. № 27 є власником будинку, прорабського будинку та навісу для худоби. Дані об`єкти розміщені на колишньому господарському дворі СТОВ « Дружба ». Факт господарського двору підтверджується довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01.01.2016 р. земельної ділянки від 22.08.2019 р.

Відповідно до ст.ст. 22, 116,118,122 Земельного кодексу України ним 19.03.2018 р. розпочато оформлення права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на якій розташовані його об`єкти нерухомості. Даний факт підтверджується Наказом Управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 9.03.2018 р. № 465-ср. В процесі оформлення права власності представнику з листа відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 13.08.2019 р. стало відомо, що землі господарського двору СТОВ «Дружба » в с. Сокирниця на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що належать позивачу на праві приватної власності віднесені згідно рішення зборів уповноважених членів АПССФ « Дружба » від 08.11.1997 р. протокол № 2 до земель пайового фонду. Вважає, що рішення зборів уповноважених членів АПССФ « Дружба » від 08.11.1997 р. протокол № 2 в частині господарського двору в с. Сокирниця контур 132 є незаконним та підлягає скасуванню.

У своєму позові позивач, просить суд визнати незаконним та скасувати рішення зборів уповноважених членів АПССФ « Дружба» від 08.11.1997 року протокол № 2 в частині віднесення земель господарського двору в с. Сокирниця ( контур № 132) до земель пайового фонду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав покликаючись на наведені в ньому обставини, просить його задоволити.

В судове засідання відповідач не зявився , в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

В судове засідання представник третьої особи Сокирницької сільської ради не зявився надіславши суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 206 ч.4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

На переконання суду в даному випадку визнання відповідачем позову суперечить закону зокрема виходячи з наступного .

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного рішення враховуються загальні приписи статей 3,15,16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності рішення та має бути встановлено не лише наявність підстав для скасування рішення , передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Таким чином захисту в суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто, інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. При цьому, обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права та інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

В даному випадку на переконання суду жодні права та інтереси позивача внаслідок прийняття відповідачем відповідного рішення не порушено, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач став власником нерухомого майна аж через 12 років після прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, сам позивач у своїй позовній заяві жодним чином не обґрунтовує, яким чином вказане рішення відповідача порушує його права та інтереси, а лише констатує факт прийняття такого рішення, та наводить аргументи щодо його скасування.

За наведених вище обставин, суд вважає , що позивач не довів факту порушення внаслідок прийняття оскаржуваного рішення його прав, свобод чи інтересів, а сам по собі факт, як стверджує у своєму позові позивач, незаконності прийнятого рішення відповідачем, на переконання суду не є достатньою підставою для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задовленні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю « Дружба» третя особа , яка не заявляє самостійних вимог Сокирницька сільська рада про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених членів АПССФ « Дружба» від 08.11.1997 року протокол № 2 в частині віднесення земель господарського двору в с. Сокирниця ( контур № 132) до земель пайового фонду - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2020 р.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.