Ухвала суду № 90158814, 01.07.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1567/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2020 р. суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Шуляк А.С., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересована особа: Здолбунівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення: факту належності до польської національності та зобов`язання внесення змін до актових записів, -

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просять встановити факт належності їх до польської національності, та зобов`язати Здолбунівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актових записів.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Вказана норма не передбачає можливості розгляду у порядку окремого провадження заяв про встановлення факту належності до певної національності та внесення змін до актових записів цивільного стану.

Викладений перелік справ, що розглядаються у порядку окремого провадження, не є вичерпним, але доповнюватися він може лише законом.

Зі змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, згідно зі ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 300 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про національні меншини», фізична особа має право на збереження своєї національної самобутності. Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. було затверджено Положення про паспорт громадянина України, свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, якими не передбачено зазначення національності громадян у вказаних документах.

На підставі Указу Президента України №70/99 від 27.01.1999 р. втратив чинність Указ Президента України від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності», і з того часу в законодавстві України відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи.

Таким чином, факт належності особи до певної національності не може бути встановлений в судовому порядку, оскільки відповідно до положень ст. 293 ЦПК України не належить до юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи.

Такі ж роз`яснення містяться у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», відповідно до яких не можуть бути встановлені в судовому порядку факти належності до певної національності.

Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.

Згідно зі ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пункт 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акту цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулює Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, (далі - Положення) зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.09.2002 року за №86/5.

Згідно з п 1.1 ст. 1 Положення внесення змін, доповнень до актових записів цивільного стану, які складено в державних органах реєстрації актів цивільного стану України, у випадках, передбачених чинним законодавством, за наявності достатніх підстав і за відсутності спору між заінтересованими особами провадиться державними відділами реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) міськрайонних управлінь юстиції.

Пункт 1.15 Положення передбачає, що відмова державних органів реєстрації актів цивільного стану про внесення змін до актових записів цивільного стану, поновлення та анулювання актових записів може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до діючого законодавства, оскарження відмови органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис проводиться у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів та порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.

Відповідно до ст.186 ч.1 п.1 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин слід відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту належності до німецької національності та зобов`язання внесення змін до актових записів.

Керуючись ст. 186 ЦПК України,-

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересована особа: Здолбунівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) про встановлення факту, що має юридичне значення: факту належності до польської національності та зобов`язання внесення змін до актових записів.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області повернути:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), який внесено на рахунок № UA718999980313181206000017171, одержувач: УК у Здолбунівському районі 22030101, код ЄДРПОУ (одержувача) 37993013, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. згідно квитанції № 0.0.1750040654.2 від 26 червня 2020 року;

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), який внесено на рахунок № UA718999980313181206000017171, одержувач: УК у Здолбунівському районі 22030101, код ЄДРПОУ (одержувача) 37993013, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. згідно квитанції № 0.0.1750042106.2 від 26 червня 2020 року

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя