Вирок № 90157360, 02.07.2020, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/116/20

Провадження № 1-кп/391/36/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2020 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретарів судового засідання Степанової Л.Г., Єтенко К.В.,

за участі прокурорів Вдовіченко Ю.П., Третьякової О.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Кондрашової І.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого Євладенко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12019120180000246 від 12.12.2019 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Інгульське Устинівського району Кіровоградської області, з середньо-спеціальною освітою, працюючого різноробочим ПАФ «Зоря», одруженого, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2019 року, близько 19:00 години, обвинувачений ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов до домоволодіння по АДРЕСА_2 на подвір`ї якого знаходився ОСОБА_1 , де затіяв з останнім сварку на ґрунті ревнощів. Під час сварки, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно наніс ОСОБА_1 , один удар гострим краєм леза в ділянку живота. Після чого металевою трубою, яка знаходилась в подвір`ї даного домоволодіння наніс удар ОСОБА_1 в ділянку лівого передпліччя, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота на рівні пахової ділянки справа, яка не проникає в черевну порожнину та перелом лівого передпліччя, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, яке викликало тривалий розлад здоров`я строком 21 добу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_2 повідомив, що 11.12.2019 приїхав з роботи пізно ввечері. Діти йому повідомили, що мати-його дружина ОСОБА_3 , перебуває у ОСОБА_1 . Після цього він пішов у магазин там зустрів свою дружину, яка повідомила, що на прохання ОСОБА_1 хоче купити скотч. Після чого, пішов разом з дружиною до домоволодіння ОСОБА_1 , дружина сказала, що зараз повернеться додому, почекавши її декілька хвилин біля будинку потерпілого повернувся до свого дому де випив пляшку пива, розхвилювався, взяв вдома кухонний ніж та прийшовши до будинку потерпілого покликав останнього. Потім не досить чітко пам`ятає про свої дії, пам`ятає, що з ОСОБА_1 билися, першим з металевою трубою на нього напав потерпілий, ніж після нанесеного удару ОСОБА_1 розпався, він забрав руків`я від ножа та дружину і пішов до свого домоволодіння. Вказав, що вчинив злочинні дії на ґрунті ревнощів. Повністю визнав себе винним у злочині, цивільні позови визнав повністю, зазначив, що згоден сплатити суму матеріальних збитків та витрат на лікування.

Потерпілий ОСОБА_1 під час судового розгляду надав пояснення, щодо обставин справи, а саме визнав, що з ОСОБА_4 , вони мали стосунки як чоловік і жінка, вона обіцяла розвестись з чоловіком ОСОБА_2 та жити з ним. 11.12.2019 покликав до себе ОСОБА_5 для проведення ремонту в будинку, щоб в подальшому там разом проживати. Обвинувачений прийшов до його домоволодіння близько 19:00 год та покликав його для розмови, підійшовши до обвинуваченого останній наніс йому в область паху удар ножем, після чого ОСОБА_2 повернувся йти до свого дому, але потерпілий помітивши кров взяв біля сараю металеву трубу і хотів нею вдарити ОСОБА_2 , але не втримав, обвинувачений схопив зазначену трубу та наніс декілька ударів по ньому, удари прийшлися в область руки, якою обвинувачений захищав голову. Після чого ОСОБА_2 пішов до свого будинку, а потерпілий до своєї матері, де йому викликали швидку та надали медичну допомогу. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлений ним цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2916,20 грн., а в частині стягнення моральної шкоди в сумі 60 000 грн. просив залишити без розгляду.

Крім показів потерпілого вина обвинуваченого підтверджується наступними письмовими доказами.

Проколом прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 11.12.2019.

Протоколом огляду місця події від 11.12.2019 домоволодіння яке розташоване в с.Софіївка Компаніївського району Кіровоградської області з фототаблицями.

Протоколом огляду місця події від 11.12.2019 приміщення хірургічного відділення Компаніївської ЦРЛ де виявлено та вилучено залишки ножа з слідами речовини бурого кольору з фототаблицями.

Протоколом огляду місця події від 15.02.2020 домоволодіння по АДРЕСА_1 де виявлено та вилучено руків`я від ножа з фототаблицями.

Протоколами проведення слідчого експерименту від 23.01.2020 та 11.02.2020 за участю потерпілого ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2 де відбулося відтворення події кримінального правопорушення.

Постановою про визнання речовими доказами від 17.02.2020.

Згідно висновку експерта Комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 98 від 31.01.2020 потерпілому ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота на рівні пахової ділянки справа, яка не проникає в черевну порожнину та перелом лівого передпліччя та гематоми в нижній третині лівого передпліччя, які експерт кваліфікував як легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, яке викликало тривалий розлад здоров`я строком понад 21 добу.

Клопотання про допит свідків, сторонами не заявлялось.

Оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази, суд вважає обвинуваченого ОСОБА_2 винним у скоєному злочину. Вина обвинуваченого у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до ч.2 статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи покарання суд відповідно до ч.3 статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості злочину, особу винуватого та обставини які обтяжують і пом`якшують покарання.

Обставини, що обтяжують покарання є вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд, відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненому.

Суд бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який позитивно характеризується органом місцевого самоврядування по місцю проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Судом встановлено, що обвинувачений має постійне місце проживання в АДРЕСА_3 , має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, має постійне місце роботи - працює машиністом насінноочисних машин ПА «Зоря», за місцем роботи характеризується позитивно.

За висновком органу пробації складеного відносно ОСОБА_2 ризик вчинення повторного кримінального правопорушення останнім оцінюється, як середній, ризик небезпеки для суспільства середній.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав свою провину, щиро розкаявся, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства в умовах здійснення контролю за його поведінкою, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_2 такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Прокурор Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Третьякова О.В підтримала цивільний позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Потерпілий ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підтримав в повному обсязі в частині стягнення моральної шкоди просив залишити без розгляду.(а.с.124)

Обвинувачений ОСОБА_2 цивільні позови прокурора та потерпілого ОСОБА_1 визнав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно довідки Компаніївської центральної районної лікарні від 19.02.2020 встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні сім ліжкоднів з 11.12.2019 по 19.12.2019, загальна вартість лікування по фактичним витратам без вартості медикаментів придбаних хворим за власні кошти, враховуючи вартість 1 ліжкодня, склала 1459,78 грн.(а.с.15)

Частиною 1 ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Враховуючи викладене цивільний позов прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 1459,78 грн. підлягає до задоволення.

Судом було детально досліджено обставини цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином і на підставі встановлених обставин суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В обґрунтування цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2916,20 грн. потерпілий посилається на те, що в зв`язку з протиправними діями обвинуваченого йому заподіяно тілесні ушкодження, які згідно з висновком експерта № 98 від 31.01.2020 становлять виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани живота на рівні пахової ділянки справа, яка не проникає в черевну порожнину та перелом лівого передпліччя та гематоми в нижній третині лівого передпліччя. Через неправомірні дії ОСОБА_2 , вчинені щодо ОСОБА_1 , потерпілий ніс майнову шкоду, яка полягає у витратах на лікування, проведення операції та лікування під час реабілітації, що підтверджуються чеками на загальну суму 2916,20 грн., які просить стягнути з обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи викладене суд визнав аргументи потерпілого щодо розміру спричиненої йому майнової шкоди обґрунтованими, та дійшов висновку, що матеріальні збитки підлягають відшкодуванню потерпілому за рахунок обвинуваченого в сумі 2 916,20 грн.

Процесуальних витрат у справі не встановлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у злочині, передбаченому ч.1 статті 122 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік і 6 місяців з іспитовим терміном 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов Прокурор Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Третьякова О.В про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Компанїївська центральна районна лікарня Компаніївської районної ради Кіровоградської області» 1459 грн. 78 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, перерахувавши кошти на рахунок №35416016021175, ГУДКСУ в Компаніївському районі Кіровоградської області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 24713414.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ід.номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ід.номер НОМЕР_2 ), матеріальну шкоду в сумі 2916,20 грн.

Речові докази по справі: чоловічі камуфльовані штани, спортивні штани та труси з різаними горизонтальними пошкодженнями на передній частині, два фрагменти ножа, а також руків`я від ножа зеленого кольору, які перебувають на зберіганні в кімнаті речових доказів Компаніївського ВП Долинського ВП ТУНП в Кіровоградській області -знищити.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ