Постанова № 9015488, 15.12.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 р. № 15/196-09 (33/14-09)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Дочірнього підприємства фірма "Еко-Пак"

на постанову від15 вересня 2009 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 15/196-09(33/14-09) господарського суду Харківської області

за позовомФОП ОСОБА_4 м. Харків

до1.Дочірнього підприємства фірма "Еко-Пак"

2.ФОП ОСОБА_5

простягнення 31064,64 грн.

у справі взяли участь представники

позивача: ОСОБА_6, довір. від 10.02.09р.

відповідача-1: не з'явились

відповідача-2: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.06.09р. позовні вимоги задоволено: стягнуто з Дочірнього підприємства фірма "Еко-Пак" на користь позивача 29479,16 грн. основного боргу , 1278,80 грн. пені, 306.68 грн.-3% річних, 155,33 грн.- держмита, 59,0 грн.- витрат на ІТЗ судового процесу (суддя Лаврова Л.С.).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.09 (колегія суддів у складі:Такмаков Ю.В., Барбашова С.В., Плужник О.В.) рішення господарського суду Донецької області від 23.06.09р. скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Відповідач-1 ДП фірма "Еко-Пак" у поданій касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу до господарського суду Київської області на новий розгляд, або прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права , а саме, на ч.2.3 ст. 15 ГПК України, оскільки на день подання позовної заяви повноваження поручителя ФОП ОСОБА_5, як солідарного боржника по основному договору припинилося. Позивачем було залучено до участі у справі відповідача-2 без жодних правових підстав, що призвело до штучної зміни територіальної підсудності. Також скаржник посилається на порушення судами ст. 43 ГПК України щодо повного та всебічного розгляду справи, а саме, не взято до уваги в якості доказів недостачі вантажу ксерокопію акту від 14.08.08р.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено наступне.

Позовні вимоги заявлено за договором організації транспортно-експедиційного обслуговування б/н від 24.07.08р., укладеного між ДП фірма "Еко-Пак" (замовник) та ФОП ОСОБА_4.(виконавець) та договору поруки б/н від 10.10.08р., укладеного між ФОП ОСОБА_5 (поручитель) та ФОП ОСОБА_4 ( кредитор).

Відповідно до п 3.1 договору передбачено, що перелік послуг, які надаються, а також вартість послуг Виконавця узгоджуються сторонами шляхом підписання заявки встановленої форми, яка є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 7.5 договору сторони встановили можливість укладення доповнень, додатків до договору від 24.07.2008 р. за допомогою факсимільного звязку за умови погодження їх іншою стороною.

24.07.2008 р. на виконання положень п. 3.1, п. 7.5 договору від 24.07.2008 р. відповідач направив позивачу за допомогою засобів факсимільного звязку заявку №223, в якій було викладено прохання провести перевезення вантажу за маршрутом: Бельгія Голландія - Україна/Київська область, крім того була встановлена оплата послуг позивача в розмірі еквівалентну 6200 дол. США.

На виконання вимог п. 2.1.1, 3.1 договору та заявки №223 від 24.07.2008 р. позивачем було організовувано перевезення вантажів 1-го відповідача за маршрутом Бельгія Голландія - Україна/Київська область (міжнародні товарно-транспортні накладні №35977157 від 30.07.2008 р., №0223788 від 31.07.2008 р., №0223789 від 04.08.2008 р.).

Вказані товарно-транспортні накладні були отримані відповідачем 14.08.2008 р.

Відповідно до п. 3.2 договору від 24.07.2008 р. оплата послуг Виконавця відбувається протягом 1 банківського дня після отримання копій документів (рахунок, акт, товарно-транспортна накладна), якщо інше не передбачено в заявці. В заявці №223 від 24.07.2008 р. сторонами був встановлений інший строк оплати послуг, який становив 10-14 днів.

На виконання п. 3.2 договору від 24.07.2008 р., позивачем на адресу відповідача були направлені рахунок-фактура № СФ-00194 від 27.08.2008 року та акт № ОУ-0000053 здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були отримані 1-м відповідачем 26.09.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа та не заперечується відповідачем.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач повинен був сплатити позивачу суму заборгованості за надання послуг за договором від 24.07.2008 р. в розмірі еквівалентну 6200 дол. США не пізніше 10.10.2008 р.

В порушення свого обовязку, передбаченого в п. 2.2.5, п. 3.2 договору від 24.07.2008 р., відповідач свої зобовязання виконав не в повному обсязі, сплатив позивачу 13000,00 грн. згідно платіжних доручень № 3844 від 16.10.2008 р., №3865 від 23.10.2008 р., № 3925 від 12.11.2008 р., № 3265 від 20.11.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як встановлено судами, відповідач сплатив позивачу за надання послуг за договором від 24.07.2008 р. суму заборгованості, яка є еквівалентною 2458,42 дол. США.

Інша сума заборгованості в розмірі, еквівалентному 3741,58 дол. США залишилась непогашеною, що на день подання позовної заяви становило 29479,16 грн. За таких обставин, суди обґрунтованого застосували штрафні санкції, передбачені умовами договору ( п. п.4.3.3) та 3% річних за період з 11.10.2008р. по 19.12.2008р. в сумі 306,68 грн., які нараховані на підставі ст.. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не досліджено обставини недостачі вантажу, що підтверджується ксерокопією акту від 14.08.2008р., колегія суддів не приймає з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції, з причин, що не залежали від нього.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявник не обґрунтував неможливість подання ксерокопії акту від 14.08.2008р. до суду першої інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи касаційною інстанцією, визначені ст. 1115 та ст. 1117 ГПК України щодо неможливості здійснення переоцінки доказів та обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, ці доводи до уваги не приймаються.

Посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права, колегією суддів до уваги також не приймаються. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що на час звернення до суду з позовом договір поруки б/н від 10.10.08р.закінчив свою дію, а отже, враховуючи, що позовні вимоги заявлені до першого відповідача - ДП фірма "Еко-Пак", що знаходиться за адресою Київська область, позивач мав звертатися до господарського суду Київської області, якому територіально підсудна дана справа.

Однак, з таким твердженням скаржника колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.

Таким чином, до фізичних осіб - підприємців застосовуються положення ст. 93 ЦК України, в якій зазначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено до двох відповідачів: 1. ДП фірма "Еко-Пак", що знаходиться за адресою Київська область, Кагарлицькій район та 2.ФОП ОСОБА_5, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до ч.3 ст. 17 ГПК України справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності , повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудна іншому господарському суду.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства фірма "Еко-Пак" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.09 у справі № 15/196-09(33/14-09) господарського суду Харківської області без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін

СуддіЄ. Чернов

В. Цвігун