Рішення № 90152632, 01.07.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4510/19 Провадження № 2/0274/417/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.20 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Гуменюк О.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 до1) ОСОБА_2 , 2) Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області,прозвільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась позовом, у якому просить звільнити з-під арешту квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , накладеного постановою серії НОМЕР_1 від 02.02.20205 р. державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що квартира перебуває у спільній сумісній власності її та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_8 – ОСОБА_3 . Під час здійснення дій з оформлення спадщини ОСОБА_8 було повідомлено, що на квартиру зареєстровано обтяження у вигляді заборони відчуження, підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідних відомостей стала постанова серії АА № 287848 від 02.02.20205 р. державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Коваль Н.В., винесена у ході виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 28.12.2004 р. № 5/2787 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" коштів у розмірі 5 527,15 грн. Між тим, накладення з метою звернення стягнення на майно ОСОБА_2 арешту на всю квартиру суперечить законодавству України та порушує права ОСОБА_8 як співвласника квартири.

Від ОСОБА_2 заяви про визнання позову або відзиву не надходило.

Від Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, коли він мав статус третьої особи, надійшли пояснення, з яких випливає, що підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_2 відсутні, оскільки на виконанні відділу перебуває два виконавчих провадження, боржником у яких є ОСОБА_2 , за якими заборгованість останнього не погашена.

Судом з`ясовано, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.04.2001 р., виданого Відділом житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а. с. 8).

Згідно довідки від 29.05.2019 р. Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" квартира за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 р. зареєстрована по праву приватної власності за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 1/8 частки за кожним на підставі зазначеного у попередньому абзаці свідоцтва (а. с. 14).

Частиною першою статті 355, частиною першою статі 356 та частиною першою статті 358 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Таким чином квартира за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала у спільній часткові власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Постановою серії НОМЕР_2 287848 від 02.02.20205 р. державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Коваль Н.В. накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 , заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_9 (а. с. 7).

На підставі цієї постанови 14.03.2005 р. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним № 1761344 було зареєстровано, зокрема, арешт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого зазначено ОСОБА_2 .

Однак, як вбачається з наведеного вище, ОСОБА_2 не є єдиним власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а є власником лише 1/8 частки цього майна.

За таких обставин реєстрація арешту всього нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , як такого, що належить ОСОБА_2 , порушувала наведені вище норми Цивільного кодексу України та право власності інших співвласників цього майна, у тому числі – ОСОБА_8 .

Частиною четвертою статті 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною першою та другою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Доводи Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не впливають на наведені вище встановлені обставини та висновки, оскілки не можуть бути підставою для арешту спірного майна.

Керуючись статтями 258, 259 та 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Європейська, буд. 128, ідентифікаційний код юридичної особи: 35006362) задовольнити.

2. Зняти арешт нерухомого майна – квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою серії АА № 287848 від 02.02.20205 р. державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області Коваль Н.В., зареєстрований 14.03.2005 р. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним № 1761344.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут