Рішення № 90152624, 01.07.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2930/20 Провадження № 2-о/0274/80/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.20 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Гуменюк О.В.,

розглядаючи цивільну справу за заявоюОСОБА_1 ,заінтересована особа:Бердичівський міський центр зайнятості, представником якого є ОСОБА_2 ,провстановлення факту припинення трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 р. ОСОБА_1 звернулася з заявою, у якій просить встановити факт припинення трудових відносин між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі – Підприємець) ІНФОРМАЦІЯ_1 за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України), які виникли на підставі трудового договору, зареєстрованого 04.06.2008 р. Бердичівським міським центром зайнятості, посилаючись на те, що 26.07.2010 р. вона була звільнена із займаною посади за угодою сторін згідно пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, про що видано наказ № 81-К від 26.07.2010 р. та зроблено відповідний запис у трудовій книжці і трудовому договорі, однак не проставлено відмітку про зняття з реєстрації трудового договору у Бердичівському міському центрі зайнятості. 25.12.2015 р. було здійснено держану реєстрацію припинення підприємницької діяльності Підприємця та місцезнаходження останньої їй не відомо, що позбавляє її можливості стати на облік як безробітна особа.

Бердичівський міський центр зайнятості проти задоволення заяви не заперечив.

Судом з`ясовано, що 04.06.2008 р. між Підприємцем та ОСОБА_4 укладено трудовий договір від 04.06.2008 р., який зареєстрований 04.06.2008 р. за № НОМЕР_1 у Бердичівському міському центрі занятості, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 24.10.2008 р. та трудовим договором між працівником і фізичною особою № 06030800800 (а. с. 10, 12).

З копії трудової книжки серії НОМЕР_3 від 04.07.2008 р. ОСОБА_5 вбачається, що 28.05.2008 р. Підприємець прийняла її на роботу на посаду швачки, про що видано наказ № 324 від 28.05.2008 р. та 26.07.2010 р. звільнила її із займаної посади за угодою сторін згідно пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, про що видано наказ № 81-К від 26.07.2010 р. (а. с. 13).

Пунктом 17 трудового договору від 04.06.2008 р визначено, що його розірвано сторонами 26.07.210 р. (а. с. 12).

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.12.2015 р. було здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Підприємця, запис № 23040100004005240 (а. с. 14 – 16).

Відповідно до статті 7 Кодексу законів про працю України особливості регулювання праці, зокрема, працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, встановлюються законодавством.

Пунктом 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України передбачено, що підставами припинення трудового договору є: угода сторін.

Таким чином трудові відносини між Підприємцем та ОСОБА_1 припинені 26.07.2010 р.

Пунктом 8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 (у редакції наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2010 р. № 320) встановлено, що у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору.

Між тим, Підприємець та ОСОБА_1 не сповістили Бердичівський міський центр зайнятості про припинення трудового договору від 04.06.2008 р.

У зв`язку зі здійсненням 25.12.2015 р. держаної реєстрації припинення підприємницької діяльності Підприємця таке сповіщення на даний час є неможливим.

Наведене позбавляє ОСОБА_1 отримати статус безробітної особи.

Згідно з частиною другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи викладене, Суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 263 – 265, 293, 294, 315 та 319 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересована особа: Бердичівський міський центр зайнятості (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Грушевського, 26, код ЄДРПОУ 13550624), задовольнити.

2. Встановити факт припинення 26.07.2010 р. за угодою сторін згідно пункту 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України трудових відносин між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які виникли на підставі трудового договору від 04.06.2008 р.,. зареєстрованого 04.06.2008 р. за № 06030800800 Бердичівським міським центром зайнятості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя В.В. Корбут