Рішення № 90146304, 01.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3776/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей, визначених ст.287 КАС України та ст.ст.268, 269,271,272 КАС України адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 09.04.2020 року ВП№61340894 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 року залишено без руху адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

18.05.2020 року (вх.№19035/20) від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків адміністративного позову до якої, зокрема, додано платіжне доручення №11249 від 14.05.2020 року про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. та уточнений позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 09.04.2020 року ВП№61340894 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 21.04.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла постанова старшого Державного виконавця примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.04.2020 ВП № 61340894 про накладення штрафу у розмірі 5100,0 грн.

Позивач вважає вказану постанову протиправною з наступних підстав.

З посиланням на фактичні обставини справи щодо прийняття Київським районним судом м.Одеси рішення від 19.02.2018 року по справі №520/14892/17, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 року позивач вказує, що ОСОБА_1 на день звільнення з прокуратури Одеської області отримав виплату у розмірі 15179,30 грн. з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Однак, сума пенсії розрахована на виконання вищезазначеного рішення суду виявилась меншою ніж розмір пенсії розрахованої з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". Таким чином, основний розмір пенсії ОСОБА_1 склав 25386,43 грн., сума заборгованості у розмірі 180036,12 грн. нарахована на 23 вересень 2018 року на "Укрсіббанк" та виплачена.

Позивач вказує, що ухвалою Київського районного суду м, Одеси від 02.09.2019 по справі №520/114892/17 Головне управління зобов`язано виконати у повному обсязі рішення Київського районні м. Одеси від 19.02.2018 року по справі №50/14892/17, здійснивши перерахунок з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань). Однак, зазначено у позові, згідно довідки Прокуратури Одеської області від 17.08.2018 №18-1110 ОСОБА_1 матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в травні 2013 року (дата звільнення 20.05.2013 року) не надавалась, це не призвело до перерахунку пенсії і відповідно, її збільшення. Таким чином, як стверджує позивач, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 року по справі №520/14892/17 виконана Головним управлінням в повному обсязі.

У позові вказано, що постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.02.2020 ВП № 61340894 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 420/14892/17 від 23.09.2019. У відповідь Головним управлінням надано довідку від 05.03.2020 № 133 з вищезазначеною інформацією щодо виконання рішення суду.

Проте, постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління накладено на позивача штраф за невиконання без поважних причин рішення суду.

Як стверджує позивач, відповідачем не прийнято до уваги те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області виконано рішення суду, а отже накладення на позивача штрафу є безпідставним та неправомірним, а його стягнення призведе до збитків бюджету Пенсійного фонду України.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (в редакції уточнень за вх. №19035/20 від 18.05.2020 року) і відкрито провадження в адміністративній справі;

- залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ;

- встановлено відповідачу строк для подання відзиву;

- доручено першому відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень по Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надати до Одеського окружного адміністративного суду (на адресу електронної пошти: inbox@adm.od.court.gov.ua та засобами поштового зв`язку) у п`ятиденний строк від дати отримання даної ухвали (з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ) належним чином засвідчені копії матеріалів ВП№61340894;

- зупинено провадження по справі №420/3776/20 до надходження відповіді на доручення.

05.06.2020 року (вх. №ЕП/8302/20/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив разом із копіями матеріалів ВП №61340894 (а.с.39-94).

У відзиві вказано, що відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (в м. Одесі) вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не відповідають правилам правозастосування та не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з 21.02.2020 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 520/14892/17, виданого Київським районним судом м. Одеси від 23.09.2019 про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (в подальшому - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ухвала про заміну сторони від 13.02.2020) виконати у повному обсязі рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 по адміністративній справі № 520/14892/17, здійснивши перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань).

У відзиві вказано, що 21.02.2020 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ГУПФУ. 24.03.2020 до відділу надійшла заява стягувача про невиконання боржником рішення суду. 08.04.2020 до відділу надійшов лист ГУПФУ в Одеській області, з повідомленням про те, що згідно довідки Прокуратури Одеської області від 17.08.2018 ОСОБА_1 матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в травні 2013 року (дата звільнення 20.05.2013) не надавалась, тому це не призвело до перерахунку пенсії і відповідно, її збільшення. Таким чином, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 по справі № 520/14892/17 виконана боржником в повному обсязі. З вказаної відповіді, як стверджує відповідач, чітко вбачається, що рішення суду боржником не виконано, а саме не проведено новий, перерахунок з урахуванням висновків суду, викладених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 по справі № 520/14892/17, де, зокрема, зазначено, що рішенням суду зобов`язано здійснити перерахунок з урахуванням, у тому числі і умов оплати, що існували на день звільнення, тобто неотримання ОСОБА_1 , в травні 2013 року матеріальної допомоги не є підставою для невключения даної виплати до розміру заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, оскільки на день звільнення вказана виплата входила до складових заробітної плати. Судом також прийнято доводи сторони ОСОБА_1 щодо того, що Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі для перерахунку розміру пенсії були взяті відомості щодо заробітної плати ОСОБА_1 за травень 2013 року, що порушує його права, оскільки перерахунок повинен був здійснюватись, виходячи з заробітної плати за повний відпрацьований місяць , в той час як в травні 2013 стягувач відпрацював неповний календарний місяць роботи.. До відповіді було надано старі перерахунки датовані 2018 роком. Все це, на думку відповідача, свідчить про умисне невиконання рішення суду.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року судом поновлено провадження по справі №420/3776/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови та призначено судове засідання в даній адміністративній справі на 01.07.2020 року о 10:00 год.

У судове засідання 01.07.2020 року представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомляли належним чином та завчасно, що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

При цьому, 01.07.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 01.07.2020 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та надання представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року, яке набрало законної сили позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати без обмеження максимального розміру; зобов`язано Центральне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок з 01.10.2017 року та виплату ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми заробітної плати в розмірі, зазначеному у постанові Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» з урахуванням фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення ОСОБА_1 з роботи, без обмеження максимального розміру пенсії (а.с.52-57).

Вказане рішення Київського районного суду м. Одеси набрало чинності та 11.06.2018 року був виданий виконавчий лист.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 року (а.с.58-61) судом:

- заяву ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання судового рішення по справі №520/14892/17 - задоволено;

- визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно вимог рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року по адміністративній справі №520/14892/17 з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань) до розрахунку заробітку для обчислення пенсії;

- зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виконати у повному обсязі рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року по адміністративній справі №520/14892/17, здійснивши перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань).

У вказаній ухвалі, судом встановлено наступне:

«…Відповідно до постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Щеглової Є.В. ВП №57057645 від 14.12.2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/14892/17, виданого 11.06.2018 року, закінчено, оскільки вимоги виконавчого документа виконано у повному обсязі, що підтверджується довідкою про здійснення нарахування, копією індивідуального перерахунку, згідно якого перерахунок пенсії здійснено, виплата проведена 23.09.2018 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі з заявами про усунення помилок при перерахунку пенсії в зв`язку з не включенням до розміру заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, матеріальної допомоги.

З пояснень представника Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що управлінням було зроблено запити до Прокуратури Одеської області щодо фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення (20.05.2013 року) ОСОБА_1 з роботи, та згідно з листом №318-180-18вих від 22.12.2018 року Прокуратури Одеської області матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в травні 2013 року - не надавалась.

Проте суд вважає здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в ході виконання рішення суду від 19.02.2018 року на підставі вказаного листа необґрунтованим, оскільки вказаний лист містить інформацію лише щодо фактично отриманих виплат ОСОБА_1 , в той час як рішенням суду зобов`язано здійснити перерахунок з урахуванням, в тому числі, і умов оплати, що існували на день звільнення, тобто неотримання ОСОБА_1 в травні 2013 року матеріальної допомоги не є підставою для не включення даної виплати до розміру заробітної плати, з якого обчислюється пенсія, оскільки на день звільнення вказана виплата входила до складових заробітної плати, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Суд також приймає доводи сторони ОСОБА_1 щодо того, що Центральним об`єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі для перерахунку розміру пенсії були взяті відомості щодо заробітної плати ОСОБА_1 за травень 2013 року, що порушує його права, оскільки перерахунок повинен був здійснюватись, виходячи з заробітної плати за повний відпрацьований місяць, в той час як в травні 2013 року ОСОБА_1 відпрацював неповний календарний місяць роботи».

23.09.2019 року на вказану ухвалу Київського районного суду м.Одеса про зобов`язання Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виконати у повному обсязі рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року по адміністративній справі №520/14892/17, здійснивши перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань) Київським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист (а.с.50-51).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2020 року судом замінено боржника у виконавчому листі по справі № 520/14892/17 з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одеси на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ20987385)

20.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою щодо виконання рішення суду по справі №520/14892/17 (а.с.47-48).

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 21.02.2020 року за виконавчим листом Київського районного суду міста Одеси №520/14892/17 від 23.09.2019 року відкрито виконавче провадження за №61340894 (а.с.8, 68-69).

Згідно з п.2 вказаної постанови боржнику - ГУ ПФУ в Одеській області встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 21.02.2020 року прийнято постанову ВП №61340894 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн. (а.с.71-72) та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.74-75).

24.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою щодо невиконання рішення суду без поважних причин (а.с.77).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції в Одеській області довідку №133 від 05.03.2019 року (а.с.9, 79-80), в якій зазначено, що на виконання постанови Київського районного суду м.Одеси по справі №520/14892/17 від 19.02.2018 року та виконавчого листа від 11.06.2020 року управлінням здійснено перерахунок.

З посиланням на положення п.2 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» у довідці вказано, що ОСОБА_1 на день звільнення з прокуратури Одеської області отримав виплату у розмірі 15179,30 грн. з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Однак, сума пенсії розрахованої на виконання вищезазначеного рішення суду виявилась меншою ніж розмір пенсії розрахованої з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури". Таким чином, основний розмір пенсії ОСОБА_1 склав 25386,43грн, сума заборгованості у розмірі 180036,12 грн. нарахована на 23 вересень 2018 року на "Укрсіббанк" та виплачена.

У довідці вказано, що ухвалою Київського районного суду м, Одеси від 02.09.2019 по справі №520/114892/17 Головне управління зобов`язано виконати у повному обсязі рішення Київського районні м. Одеси від 19.02.2018 року по справі №50/14892/17, здійснивши перерахунок з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань). Однак, згідно довідки Прокуратури Одеської області від 17.08.2018 №18-1110 ОСОБА_1 матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в травні 2013 року (дата звільнення 20.05.2013 року) не надавалась, тому це не призвело до перерахунку пенсії і відповідно, її збільшення.

Таким чином, вказано у довідці, ухвала Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 року по справі №520/14892/17 виконана Головним управлінням в повному обсязі.

На підтвердження вказаних у довідці обставин, позивачем було подано документ про перерахунок пенсії від 07.09.2018 року (а.с.10, 81).

09.04.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) винесено постанову ВП №61340894 про накладення штрафу, якою за невиконання без поважних причин в повному обсязі рішення суду застосовано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф у сумі 5100 грн. (а.с.4-6, 84-86)

Вказана постанова надіслана позивачу 09.04.2020 року та отримана ним 21.04.2020 року (а.с.3).

05.05.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу відповідача направлено довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду (а.с.87-89), в якій окрім раніше викладеного, вказано, що виходячи з вимог вищевказаних рішень суду та встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" посадового окладу і надбавки за класних чин, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року розрахований виходячи з фактично отриманих виплат і умов оплати до яких включено: посадовий оклад - 5730,00 грн.; класний чин - 2200,00 грн.; вислуга років 30% - 2379,00 грн.; надбавка за особливо важливу роботу 70% - 7216,30 грн.; щомісячна премія 60% - 10515,18 грн. Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України № 750 від 10.05.2017 р. матеріальна допомога на оздоровлення (1/12 щомісячної нарахованої заробітної плати) - 2336,71 грн. та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (1/12 щомісячної нарахованої заробітної плати) - 2336,71 грн. Разом заробітна плата для розрахунку пенсії склала - 32713,90 грн.

У довідці вказано, що пенсія розрахована виходячи із 90% від суми 32713,9 грн. та становить з 01.10.2017 року - 29442,51 грн. щомісячно. Додатково до пенсії нараховується Доплата на утриманця в розмірі 150 грн.. Сума боргу у розмірі 32156,16 грн. включено у відомість відповідно до пункту 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Сума боргу у розмірі 98232,32 грн. буде нараховано на травень місяць з основними відомостями.

На підтвердження вказаних у даній довідці обставин, позивачем було надано копію відповідного документу про перерахунок від 27.04.2020 року.

Вважаючи постанову старшого Державного виконавця примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.04.2020 ВП № 61340894 про накладення штрафу у розмірі 5100,0 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема, постанови судів у адміністративних справах.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.

Згідно зі ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення немайнового характеру. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його власного волевиявлення.

Так, судом встановлено, що доводи позивача про виконання рішення Київського районного суду м, Одеси від 02.09.2019 по справі №520/114892/17 зводяться до того, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 по справі №520/114892/17 Головне управління зобов`язано виконати у повному обсязі рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року по справі №520/14892/17, здійснивши перерахунок з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань). Однак, згідно довідки Прокуратури Одеської області від 17.08.2018 №18-1110 ОСОБА_1 матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в травні 2013 року (дата звільнення 20.05.2013 року) не надавалась, тому це не призвело до перерахунку пенсії і відповідно, її збільшення.

З вказаного вбачається, що позивач фактично не погоджується з ухвалою суду Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року по справі №50/14892/17.

Однак, до суду не надано та судом не встановлено, що вказане рішення суду було скасоване судом апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що в рамках даної адміністративної справи судом не перевіряється правомірність ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 року по справі №520/14892/17, якою визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно вимог рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року по адміністративній справі №520/14892/17 з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань) до розрахунку заробітку для обчислення пенсії та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виконати у повному обсязі рішення Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року по адміністративній справі №520/14892/17, здійснивши перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань).

Так, при розгляді справи, суд з`ясовує чи було позивачем здійснено добровільно перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань).

Так, протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надано до суду доказів здійснення такого перерахунку з урахуванням матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань).

Таким чином, позивачем не надано доказів добровільного виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 року по справі №520/14892/17 з примусового виконання якої відкрито виконавче провадження №61340894.

Натомість, з матеріалів виконавчого провадження №61340894 вбачається, що лише 05.05.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу відповідача направлено довідку про здійснення нарахування на виконання рішення суду, в якій окрім раніше викладеного, вказано, що виходячи з вимог вищевказаних рішень суду та встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" посадового окладу і надбавки за класних чин, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року розрахований виходячи з фактично отриманих виплат і умов оплати до яких включено: посадовий оклад - 5730,00 грн.; класний чин - 2200,00 грн.; вислуга років 30% - 2379,00 грн.; надбавка за особливо важливу роботу 70% - 7216,30 грн.; щомісячна премія 60% - 10515,18 грн. Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України № 750 від 10.05.2017 р. матеріальна допомога на оздоровлення (1/12 щомісячної нарахованої заробітної плати) - 2336,71 грн. та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (1/12 щомісячної нарахованої заробітної плати) - 2336,71 грн. Разом заробітна плата для розрахунку пенсії склала - 32713,90 грн.

В той же час, суд не надає оцінку вказаній довідці як доказу виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 року по справі №520/14892/17, оскільки предметом розгляду у даній справі є постанова від 09.04.2020 року ВП№61340894 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., а довідка була подана до органу виконавчої служби 05.05.2020 року, тобто після прийняття спірного рішення.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки станом на дату прийняття спірної постанови позивачем не надано до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) доказів здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх фактично отриманих виплат і умов оплати, що існували на день звільнення, в тому числі і матеріальної допомоги (на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань), суд дійшов висновку, що постанови від 09.04.2020 року ВП№61340894 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. прийнята правомірно.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач не довів належними і допустимими доказами те, що позивачем були порушені приписи законодавства України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 287, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 09.04.2020 року ВП№61340894 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Богдана Хмельницького, 34, м.Одеса, 65091);

Третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Суддя Корой С.М.

.