Ухвала суду № 90137403, 01.07.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10172/20

Провадження № 2-а/643/235/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020

01 липня 2020 року місто Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаною скаргою.

При попередньому ознайомленні з поданими матеріалами, суд вбачає обставини, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Так, в порушення вищевказаних норм, ОСОБА_1 подано скаргу про скасування постанови №653824, а не адміністративний позов, як цього вимагає Кодекс адміністративного судочинства України.

Крім того, позивачем взагалі не вказано відповідача у справі (з дотриманням положень п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Позивачем, в супереч ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, не додано до позовної заяви її копію та копії доданих до неї документів, для відповідача.

Також, позивачем не зазначено у позові перелік документів та інших доказів, що додаються ним до позову.

Окрім того, позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив, посилаючись на те, що у відповідності до вимог ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постанови ВСУ від 16.12.2016 у справі № 306/17/16-а, звільнений від його сплати.

Однак, відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з цим, у постанові від 18.03.2020 (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн на рахунок отримувача: UA668999980313161206000020007, отримувач: УК Московский/м.ХарківМосковський, код отримувача ЄДРПОУ 37999607, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, (призначення платежу – «за подання до Московського районного суду м. Харкова адміністративного позову»).

Більш того, згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вирішив скористатись своїм правом на альтернативну підсудність даної справи, звернувшись до суду з позовом за своїм місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до Московського району м. Харкова.

Однак, при зверненні до суду, ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження свого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) за адресою АДРЕСА_1 , що, в свою чергу, позбавляє суд можливості визначитись стосовно підсудності вказаної справи саме Московському районному суду міста Харкова.

Так, позивачу слід надати до суду документи, які б належним чином підтверджували його зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для усунення недоліків.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови – залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків строком 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що у разі не усунення недоліків протягом зазначеного часу скаргу буде визнано неподаною та йому повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Сугачова