Рішення № 90131610, 23.06.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4226/19

Провадження № 2/185/439/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання – Зубкової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/4226/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання недійсним спадкового договору та скасування державної реєстрації права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, в якій просить суд визнати недійсним Спадковий договір, укладений 11 лютого 2017 року між ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , і ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , посвідчений державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицькою Ю.А. та зареєстрований у реєстрі за номером № 1 -250, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом скасування Рішення державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицької Юлії Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Індексний номер 40391499 від 29 березня 2018 року, судові витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме судовий збір за подання Позовної заяви у сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень покласти на Відповідача

Позовна заява мотивована тим, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт родинних відносин між позивачем і ОСОБА_4 підтверджується ОСОБА_5 про народження. Інших спадкоємців у ОСОБА_4 немає, оскільки батько позивача, дідусь та бабуся померли раніше за матір, а сестри позивача - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , наскільки відомо позивачу, спадщину померлої ОСОБА_4 не приймали. Позивач звернувся до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було заведено Спадкову справу до майна померлої ОСОБА_4 17.10.2018 року позивач звернувся до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 . Усно нотаріусом повідомлено про наявність спадкового договору. 27.10.2018 року позивач звернувся із заявою про надання копії спадкового договору, проте копія договору надана не була. З приводу протиправних дій державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицької Ю.А. позивач звертався із заявами до Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, а також до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Листом Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було роз`яснено, що надання оцінки правомірності дій нотаріуса не належить до компетенції управління юстиції, а є компетенцією судових органів. Листом Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області було повідомлено, що за результатами розгляду звернення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365-2 Кримінального кодексу України.

Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження № 42018041880000149 позивач отримав копію Спадкового договору, укладеного 11 лютого 2017 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 . Згідно п. 12 Спадкового договору від 11.02.2017 року, він укладений без призначення особи, яка буде здійснювати контроль за його виконанням. Після реєстрації права власності на спадкове майно за ОСОБА_2 , вона продала квартиру АДРЕСА_1 громадянці ОСОБА_3 . Контроль за виконанням Спадкового договору від 11.02.2017 року, в тому числі контроль за виконанням покладених на ОСОБА_2 обов`язків, мав бути здійснений державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицькою Юлією Анатоліївною. Позивачу достовірно відомо про порушення ОСОБА_2 покладених на неї Спадковим договором від 11.02.2017 року обов`язків, в тому числі, які стосуються надання померлій ОСОБА_4 щомісячної грошової допомоги, забезпечення потреби ОСОБА_4 у відпочинку в санаторії або будинку відпочинку, забезпечення ОСОБА_4 лікувальними засобами. Проте державний нотаріус не перевірила виконання ОСОБА_2 умов вказаного спадкового договору. Докази надання ОСОБА_4 щомісячної грошової винагороди в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, організації відпочинку ОСОБА_4 в санаторії або будинку відпочинку, забезпечення ОСОБА_4 згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами, поховання ОСОБА_4 на кладовищі в місті Павлограді, - у державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шкицької Ю.А. відсутні.

Умови Спадкового договору позивач вважає несправедливими. На момент укладення Спадкового договору від 11.02.2017 року вік ОСОБА_4 становив 78 років. Згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень. Тобто, квартира вартістю 159638 гривень передавалася ОСОБА_2 в обмін на нетривалу щомісячну грошову виплату у розмірі 170 гривень та річну путівку в санаторій або будинок відпочинку вартістю 850 гривень. При цьому, встановлений законодавством місячний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на дату укладення договору, дорівнював 1247 гривень. Очевидно, що суми у 170 і 850 гривень неспівмірні з вартістю квартири АДРЕСА_1 в розмірі 159638 гривень. Зазначена обставина беззаперечно вказує на істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін і свідчить про недотримання сторонами під час укладення Спадкового договору від 11.02.2017 року принципу добросовісності, розумності та справедливості договору, що в свою чергу свідчить про невідповідність вказаного договору вимогам ч. 1 ст.203 ЦК України.

У зв`язку з недійсністю Спадкового договору від 11.02.2017 року має бути скасована і державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач, представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити на підставі доводів позовної заяви. В судове засідання 23.06.2020 року позивач, представник позивача не з`явились, просили провести судове засідання без їх участі.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні не визнали позовні вимоги, просили відмовити в їх задоволенні на підставі доводів відзиву. В судове засідання 23.06.2020 року відповідач, представник відповідача не з`явились, просили провести судове засідання без їх участі.

Згідно відзиву на позов, відповідач зазначає, що ініціатором укладення спадкового договору була мати - ОСОБА_4 , яка запропонувала спочатку укласти з нею договір дарування, але нотаріус відмовилась посвідчувати договір дарування житлової нерухомості, пояснюючи свою відмову тим, що матір є людиною похилого віку і не має іншої житлової нерухомості, та роз`яснила матері, якщо її рішення є виваженим і вона бажає саме, щоб відповідач успадкувала належну їй на праві власності квартиру скласти відповідний заповіт, або укласти один з договорів довічного утримання чи спадковий договір, які довічно зможуть гарантувати їй право володіння квартирою та одночасно здійснити її бажання передати квартиру у спадщину відповідачу. Матір відповідача ОСОБА_4 вибрала укладення саме спадкового договору. Укладення матір`ю спадкового договору не було таємницею ні для подруг матері, з якими вона до самої смерті підтримувала добрі стосунки, ні для брата відповідача ОСОБА_1 , який був дуже невдоволений таким рішенням матері і просив її або скасувати договір, або дозволити йому зареєструватися у квартирі з його неповнолітньою донькою ОСОБА_7 , але отримав від матері відмову. Факт, що позивачу ще за життя матері - ОСОБА_4 було відомо про укладення з відповідачкою ОСОБА_2 спадкового договору і що позивач був цим невдоволений та просив матір договір скасувати або зареєструвати у спірній квартирі його з неповнолітньою донькою ОСОБА_7 , 2013р. народження, а мати йому в цьому відмовила можуть особисто підтвердити свідки - подруги матері ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Згідно статті 1308 Цивільного кодексу України спадковий договір може бути розірвано на вимогу відчужувана або набувача. За змістом цієї статті інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувана, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору ( абзац 5 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 « Про судову практику у справах про спадкування »).

В судове засідання 23.06.2020 року треті особи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. ОСОБА_3 просила провести судове засідання без її участі, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 20 лютого 2020 року було допитано свідка ОСОБА_8 , яка повідомила суду, що є подругою померлої ОСОБА_4 . Вказала, що син тероризував мати все життя, вона його боялась, тому що він вживав алкогольні напої. За життя ОСОБА_4 говорила свідку, що не бажає, щоб щось залишилось сину. Свідок та її чоловік відвозили ОСОБА_4 та відповідача до нотаріуса для оформлення спадкового договору, ОСОБА_4 була здорова, шуткувала. Свідок вказала, що ОСОБА_11 возила мати на лікування, надавала допомогу матері, син до лікарні не приїжджав. ОСОБА_11 купувала матері продукти харчування за гроші матері та за свої кошти, купила тонометр, вимірювач цукору, прала речі.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 червня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, ухвалою суду від 16 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 лютого 2017 року між ОСОБА_2 (набувач) з однієї сторони та ОСОБА_4 (відчужувач) з іншої сторони був укладений спадковий договір, за умовами якого відчужував після своєї смерті передає у власність набувачу належну їй на квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 159 638 грн.

Згідно з п.8 спадкового договору за згодою сторін на Набувача майна покладаються такі обов`язки: 1) щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця надавати Відчужувачу грошову винагороду в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; 2) один раз на рік, але не пізніше 1 грудня забезпечувати потреби Відчужувана у відпочинку в санаторії або будинку відпочинку, при цьому вартість путівки в сумі має бути не меншою п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; забезпечення згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості; 4) в разі смерті Відчужувача, поховати її на кладовищі в місті Павлограді.

Згідно з п. 11 Спадкового договору право власності на зазначену квартиру переходить до набувача в разі виконання нею умов цього договору та після смерті Відчужувача. Сторони дійшли згоди, що у разі смерті набувача за життя відчужувача цей спадковий договір припиняється.

Згідно зі статтями 1302, 1304 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 « Про судову практику у справах про спадкування » спадковий договір може бути визнано недійсним із підстав, визначених нормами глави 16 ЦК. Вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути заявлено як відчужувачем та набувачем, так і іншою заінтересованою особою. У разі пред`явлення позову особою, яка не є стороною спадкового договору, необхідно перевіряти, які права та охоронювані законом інтереси цієї особи порушено (стаття 3 ЦПК)

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про смерть.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_4 . Заведена спадкова справа №155/2018 року.

На підставі спадкового договору від 11 лютого 2017 року державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . В подальшому квартира АДРЕСА_1 була продана ОСОБА_2 згідно посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу ОСОБА_3 . Вказана дані підтверджуються відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частинами першою-третьою та п`ятою вказаної статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1,5 ст.81 ЦПК України).

В частині 3 статті 12 ЦПК України вказано , що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено обов`язок позивача довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Заслухавши учасників справи та свідка, дослідивши обставини, оцінивши зібрані у справі докази, суд не встановив наявність підстав, передбачених статтею 203 ЦК України при укладенні спірного договору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність законних та обґрунтованих підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідач просила стягнути з позивача судові витрати за участь адвоката згідно наданого договору про надання правової допомоги.

Однак відповідачем не доведено належними та допустимими доказами здійснення витрат на правову допомогу, оплату послуг адвоката (квитанції про оплату тощо).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання недійсним спадкового договору та скасування державної реєстрації права власності на квартиру – відмовити в повному обсязі.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа - Перша Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 02891115, місцезнаходження за адресою: м.Павлоград, вул.Харківська, буд.114.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона