Ухвала суду № 90127998, 01.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8765/20

Провадження №: 2/755/4156/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи: Головне управління національної поліції у м. Києві, Прокуратура м. Києва, про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органами досудового слідства, прокуратури і суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності, застосування запобіжного заходу та стягнення моральної шкоди, -

у с т а н о в и л а:

23.06.2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи: Головне управління національної поліції у м. Києві, Прокуратура м. Києва, про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органами досудового слідства, прокуратури і суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності, застосування запобіжного заходу та стягнення моральної шкоди.

30.06.2020 року на запит суду надійшли відомості про зареєстроване місце проживання позивача.

Вивчивши матеріали позовної заяви при вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку про те, що на даний час вирішити питання про відкриття провадження у справі не можливо, а позовну заяву слід залишити без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

За змістом ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вказаним вимогам закону позовна заява не відповідає.

Для виправлення позовної заяви позивачу слід здійснити наступні дії:

- вказати у позовній заяві офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін (якщо такі дані позивачу не відомі або відповідні адреси відсутні, про це слід зазначити у позовній заяві);

- якщо існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, позивач має зазначити про такі докази у позовній заяві;

- вказати у позовній заяві дані про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- вказати у позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- у відповідності до положень ст. 95 ЦПК України надати суду належним чином засвідчені копії документів, що додані до позовної заяви, оскільки до позовної заяви долучено копії письмових доказів без належного засвідчення відповідності цих копій оригіналам;

- надати суду виправлену позовну заяву відповідно до вимог цієї ухвали її копію та копію всіх належним чином засвідчених копій документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, згідно зі змістом статей 4, 51 ЦПК України обов`язок визначати відповідача у справі покладається на позивача. У разі пред`явлення позову до неналежних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі. Разом з тим, суд зобов`язаний роз`яснити позивачу його право заявити позов до належного відповідача.

Як роз`яснено у п. 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.95 року, при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції (254к/96-ВР) судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом (наприклад, ст. 9 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12). Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.

Судова практика Верховного Суду свідчить, що за правовою позицією суду касаційної інстанції співвідповідачами у справах стосовно відшкодування шкоди заподіяної незаконними діями органів державної влади, поряд з Державною казначейською службою України, мають бути самі органи державної влади незаконними діями яких, на думку позивача, останньому заподіяно шкоду (постанова від 05.02.2020 року у справі №640/16169/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) вказано, що «з урахуванням того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган».

Підсумовуючи викладене суд констатує, що у даному випадку співвідповідачами у справі поряд з Державною казначейською службою України (як це зазначено у позові) мають бути органи державної влади незаконними діями яких позивачу заподіяно шкоди.

Натомість Головне управління національної поліції у м. Києві та Прокуратура м. Києва значяться у позові як треті особи, а Дніпровський районний суд м. Києва взагалі не залучений до участі у справі, хоча за змістом позовної заяви позивачем визначено розмір заподіяної моральної шкоди у сумі 150000,00 грн. в зв`язку тривалим безпідставним утриманням під вартою, перебуванням в СІЗО та під домашнім арештом і відповідні запобіжні заходи обирались суддями Дніпровського районного суду м. Києва.

За таких умов позивачу слід визначитись із колом відповідачів у справі та, на думку суду, залучити до участі у справі як співвідповідачів: Головне управління національної поліції у м. Києві, Прокуратуру м. Києва та Дніпровський районний суд м. Києва.

Роз`яснюю позивачу, що пред`явлення позову до неналежного відповідача або не до всіх осіб, які мають бути відповідачами у справі, є окремою достатньою підставою для відмови у задоволенні позову навіть за умови доведення підстав позовних вимог.

Протягом десяти днів від дня отримання цієї ухвали позивач має виправити свою позовну заяву та надати її копії та копії всіх документів, що додаються до неї у примірниках відповідно до кількості учасників справи.

За змістом ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи: Головне управління національної поліції у м. Києві, Прокуратура м. Києва, про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органами досудового слідства, прокуратури і суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності, застосування запобіжного заходу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення виявлених недоліків позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя -