Ухвала суду № 90124600, 30.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

30 червня 2020 року м. Київ№ 640/1846/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГромадської ради міжнародних експертівтретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет споруВища кваліфікаційна комісія суддів Українипровизнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Громадської ради міжнародних експертів (адреса: 03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) (надалі - відповідач, ГРМЕ), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Громадської ради міжнародних експертів від 04.01.2019 про існування обґрунтованих сумнівів щодо відповідності ОСОБА_1 критеріям, викладеним у ч. 4 ст. 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", та про ініціювання з цих підстав щодо ОСОБА_1 спеціального спільного засідання Громадської ради міжнародних експертів з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

В якості підстав позову позивачем зазначено, що Громадською радою міжнародних експертів на спільному засіданні з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі по тексту - ВККСУ) для встановлення відповідності восьми кандидатів, у тому числі ОСОБА_1 , критеріям, викладеним у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», прийнято протокольне рішення, що, на думку позивача, є незаконним, упередженим, та таким, що порушує конституційні права позивача на приватне життя, на захист, та що пов`язане з поширенням безпідставної і необґрунтованої інформації щодо позивача, в тому числі щодо сумнівів у його доброчесності, честі, гідності та діловій репутації.

23.04.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення ВККСУ № 19-2293/19 з зазначенням, що ГРМЕ є допоміжним органом у діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, отже не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Разом з тим, у поясненні вказано, що процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно позивача була проведена в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України, а будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача як учасника процедури кваліфікаційного оцінювання відсутні.

21.06.2019 позивачем подано відповідь на пояснення третьої особи, у яких останній проти аргументів третьої особи вказав, що члени ГРМЕ відносяться до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а оскільки вони діють у складі ВККСУ, то є суб`єктом владних повноважень, що випливає з аналізу положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про запобігання корупції». У відповіді позивачем також зазначено, що члени ГРМЕ незаконно здійснювали діяльність на території України, а доводи ВККСУ щодо відсутності порушень у проведенні перевірки не стосуються предмету розгляду даної справи та будуть предметом спору у іншій справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, призначено до розгляду в підготовче засідання 09.04.2019; залучено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

09.04.2019 та 22.04.2019 судові засідання відкладено, справу призначено до розгляду на 11.06.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.07.2019.

25.07.2019, 12.09.2019 та 23.10.2019 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 20.11.2019.

Призначеної дати позивач та представник третьої особи судовому засіданні були присутні, на підставі клопотання останніх, у відповідності ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), судом ухвалено про здійснення розгляду справи за відсутності представників сторін у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_2 був учасником конкурсу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

З протоколу № 5 загальних зборів членів ГРМЕ від 04.01.2019 вбачається, що на засіданні прийнято протокольне рішення про невідповідність ОСОБА_1 критеріям, викладеним у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», а також щодо ініціювання спеціального засідання ГРМЕ з ВККСУ.

Вважаючи вказані рішення протиправними, ОСОБА_2 звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши за правилами статті 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до частини 1 статті 2 КАС України , завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Адміністративною справою у розумінні пунктів 1, 2 частини 1 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначено у статті 266 КАС України. При цьому перелік адміністративних справ, на які поширюються вимоги цієї статті, є вичерпним.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону № 2447-VIII конкурс на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), з урахуванням передбачених цією статтею особливостей.

Частиною одинадцятою статті 79 Закону № 1402-VIII визначено, що ВККСУ проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів вищого спеціалізованого суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.

На підставі частини четвертої статті 8 Закону № 2447-VIII з метою сприяння ВККСУ у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), а саме щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім`ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, утворюється ГРМЕ. Громадська рада доброчесності, що утворена і здійснює діяльність відповідно до Закону № 1402-VIII, на час діяльності ГРМЕ не залучається до встановлення відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду передбаченим законом критеріям для цілей кваліфікаційного оцінювання.

ГРМЕ утворюється строком на шість років Комісією для сприяння їй у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та є її допоміжним органом (частина перша статті 9 Закону № 2447-VIII).

Системний аналіз вищезазначених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що Громадська рада міжнародних експертів утворюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України як допоміжний орган, який діє у її складі з метою сприяння виконанню певних завдань у межах проведення кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати протокольне рішення Громадської ради міжнародних експертів від 04.01.2019 про існування обґрунтованих сумнівів щодо відповідності ОСОБА_1 критеріям, викладеним у ч. 4 ст. 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", та про ініціювання з цих підстав щодо ОСОБА_1 спеціального спільного засідання Громадської ради міжнародних експертів з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Оскаржуваним рішенням загальних зборів членів ГРМЕ, оформленим протоколом від 04 січня 2019 року № 5, скликано спеціальне спільне засідання ВККС та ГРМЕ для встановлення відповідності позивача критеріям, викладеним у частині четвертій статті 8 Закону № 2447-VIII.

Згідно із частиною п`ятою статті 8 Закону № 2447-VIII за ініціативою не менше трьох членів ГРМЕ питання відповідності будь-якого кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним у частині четвертій цієї статті, розглядається на спеціальному спільному засіданні ВККСУ та ГРМЕ. Рішення щодо відповідності такого кандидата цим критеріям ухвалюється більшістю від спільного складу ВККСУ та членів ГРМЕ, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів ГРМЕ. У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі. Таке спеціальне спільне засідання проводиться не пізніше ніж на тридцятий день з дня оголошення результатів іспиту, що складається кандидатами для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності.

Таким чином, вказаною нормою передбачено право ГРМЕ скликати спеціальне спільне засідання ВККСУ та ГРМЕ для вирішення питання відповідності будь-якого кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним у частині четвертій цієї статті.

Судом встановлено, що 19.02.2019 позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовом про визнання протиправними дій щодо проведення 18.01.2019 спеціального засідання ГРМЕ і ВККСУ; визнання незаконним та скасувати рішення за результатами спеціального засідання ГРМЕ та ВККСУ від 18.01.2019 № 49/вс-19, яким припинено участь ОСОБА_1 в конкурсі на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 25.03.2019 відкрито провадження у адміністративній справі № 9901/88/19 за позовом ОСОБА_1 , при цьому Верховним Судом відмовлено у залученні ГРМЕ як відповідача за зазначеним позовом обґрунтовуючи це тим, що остаточне рішення (юридичний факт, що зумовлює правові наслідки для особи) ухвалює ВККСУ. При цьому зазначено, що спірне рішення, позовні вимоги, які позивач заявив до ГРМЕ, та обставини, якими він їх обґрунтовує, охоплюються позовними вимогами до ВККСУ та предметом доказування у справі № 9901/88/19.

З огляду на обставини справи, враховуючи правову оцінку Касаційного адміністративного суду Верховного Суду юридичного значення протокольних рішень ГРМЕ, суд прийшов до висновку, що оскаржувані протокольні рішення ГРМЕ від 04.01.2019 не порушують прав, свобод та інтересів позивача, оскільки є лише частиною процесу відповідного конкурсу, а відтак належним захистом порушених, на думку позивача, прав є звернення ОСОБА_1 до касаційного суду як суду першої інстанції у відповідності ч. 4 ст. 22 КАС України з позовом про оскарження рішення від 18.01.2019 ВККСУ № 49/вс-19, яким припинено участь ОСОБА_1 в конкурсі на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Відповідно до п. 1 ч. ст. 238 КАС України, суддя закриває провадження у справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд акцентує увагу, що вжите в цій нормі формулювання «не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, які можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтерміновує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.

У даному випадку, подією, що зумовлює настання підстав для звернення до суду, є прийняття рішення від 18.01.2019 за результатами спеціального засідання ГРМЕ та ВККСУ, яким припинено участь ОСОБА_1 в конкурсі на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Варто відзначити, що тотожні висновки у площині правового питання «ухвалення ВККС України рішення, яке і створює правові наслідки для особи у процедурі конкурсного добору кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду, а відповідно і меж предмету доказування» викладено Верховним Судом в ухвалі від 06.03.2019 та постанові від 21.08.2019 Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/107/19, а також висловлено Верховним Судом у рішенні від 03.10.2019 по справі № 9901/88/19 та постанові від 27.05.2020 Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/88/19. При цьому дана практика Верховного Суду щодо означених правових питань є сталою, зокрема, аналогічну правову позицію Верховним Судом було висловлено у справах №№: 9901/83/19, 9901/87/19, 9901/102/19.

В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому беручи до уваги, що рішенням, яке порушує права позивача, є саме рішення від 18.01.2019 ВККСУ № 49/вс-19, поряд з цим, враховуючи, що у процедурі конкурсного добору кандидатів на посаду судді ГРМЕ не є самостійним органом (суб`єктом владних повноважень), уповноваженим ухвалювати рішення стосовно подальшої участі кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду, а відтак оскаржувані у межах даної справи протокольні рішення ГРМЕ від 04.01.2019 про існування обґрунтованих сумнівів щодо відповідності ОСОБА_1 критеріям, викладеним у ч. 4 ст. 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" та про ініціювання з цих підстав щодо ОСОБА_1 спеціального спільного засідання ГРМЕ з ВККСУ, не порушують прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, тому провадження у даній справі підлягає закриттю.

Приписами ч. 2 ст. 239 КАС України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст. 19, 238, 241, 242, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі № 640/1846/19 за позовом ОСОБА_1 до Громадської ради міжнародних експертів про скасування протиправними та скасування протокольних рішень.

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та ч. 2 ст. 238, п. 13 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Згідно з частиною восьмою статті 283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення у порядку, встановленому ст. ст. 295 - 297 КАС України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя К.С. Пащенко