Рішення № 90124391, 30.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/15039/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368), в якому просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 04.10.2017 по 31.01.2019 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві здійснити розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 04.10.2017 по 31.01.2019 року на виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 04 квітня 2016 року по справі № 754/2186/16-а у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».

В якості підстав позову позивач вказує на протиправність відмови відповідача у задоволенні заяви про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати суми перерахунку пенсії з 04.10.2017 по 31.01.2019 в порушення вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання. Ухвалою суду позивача звільнено від сплати судового збору та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Відповідачем подано відзив, у якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснювало всі нараховані пенсійні виплати позивачу у порядку та у строки, передбачені чинним нормативно-правовими актами. Виплата різниці пенсії на виконання судового рішення здійснена в порядку встановленому судом та в межах повноважень органу пенсійного фонду. Таким чином, відповідач вказав, що усі нарахування пенсійних виплат відповідають законодавству, отже підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем подано відповідь на відзив у якій зазначено, що на виконання рішення суду в лютому 2019 року на картковий рахунок позивача надійшли кошти у сумі 38060,00 грн., при цьому не виплачена компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати в повному обсязі пенсії за період з 04.10.2017 по 31.01.2019. Згідно з розробленого позивачем розрахунку компенсація становить 3221,67 грн. Позивачем наголошено, що відповідач у відзиві не спростував протиправності своїх дій, разом з тим, визнав, що виплачено суму пенсії у розмірі 38060,00 грн. без нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 04.04.2016 у справі № 754/2186/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві позовні вимоги задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести Позивачу перерахунок та здійснити виплату пенсії з 12 серпня 2015 року, виходячи з 68% грошового забезпечення з якого сплачені страхові внески з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань, та одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно довідки Адміністрації Держспецтрансслужби від 21.01.2016 року за № 38/6.1/55.

На виконання судового рішення у справі № 754/2186/16-а Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснило у січні 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до зазначеного рішення (з 12 серпня 2015 року, виходячи з 68% грошового забезпечення з якого сплачені страхові внески з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно довідки Адміністрації Держспецтрансслужби від 21.01.2016 року за №38/6.1/55).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.09.2017 роз`яснено постанову Деснянського районного суду міста Києва від 04.04.2016.

Ухвала суду від 28.04.2017 не оскаржувалась, таким чином, рішення у справі № 754/2186/16-а набрало законної сили 04.10.2017.

Листом від 06.02.2019 № 24268/03 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило позивача, що на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії. Виплату різниці пенсії на виконання рішення суду за з 04.10.2017 по 31.01.2019 в сумі 38060,00 грн. буде здійснено у лютому 2019 року.

Кошти нараховані за період з 04.10.2017 по 31.01.2019 в сумі 38060,58 грн., перераховані на розрахунковий рахунок позивача в лютому 2019 року, що підтверджується сторонами.

23.04.2019 позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві заяву про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати в повному обсязі пенсії за період з 04.10.2017 до 31.01.2019. Позивач також просив надати розрахунок компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 04.10.2017 до 31.01.2019.

Листом від 23.05.2019 № 109514/03/Н-7281 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило позивача про відмову у задоволенні заяви у зв`язку з тим, що доплата пенсії за період з 03.10.2017 по 31.01.2019 виплачена у межах календарного місяця. Розрахунку компенсації за несвоєчасну виплату пенсії надано не було.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у виплаті компенсації позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 р. та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.

За загальним правилом ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р. передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-III).

Відповідно до п. 1 Порядку № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом п. 2, 3 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п. 4 Порядку № 159 закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Водночас, первинною умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

У листі від 23.05.2019 № 109514/03/Н-7281 відповідачем зазначено, що доплата пенсії за період з 03.10.2017 по 31.01.2019 здійснена в межах календарного місяця та проведена після надходження 21.12.2018 до відповідача ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 28.09.2017 у місячний строк.

Суд відмічає, що з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що зазначена ухвала опублікована 04.10.2017 та оскаржена не була.

Таким чином, обставини отримання ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 28.09.2017 21.12.2018 у разі несвоєчасного здійснення призначення та перерахунку доплати пенсії не звільняють відповідача від нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу позивача у зв`язку з порушенням строків виплати таких доплат за минулий час.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд України у своїй постанові від 18.11.2014 у справі № 21-518а14.

З огляду на те, що відповідачем після набрання законної сили рішенням у справі № 754/2186/16-а своєчасно не нараховано доплати до пенсії, а різницю виплачено лише у лютому 2019 року, та беручи до уваги практику Верховного Суду, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо нарахування компенсації втрати частини доходів по заборгованості з пенсії позивача, яка виникла за період з 04.10.2017 по 31.01.2019.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, відмовляючи позивачу у виплаті нарахованої пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об`єктом захисту за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати у даній справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 04.10.2017 по 31.01.2019 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 04.10.2017 по 31.01.2019 року на виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 04 квітня 2016 року у справі № 754/2186/16-а у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко