Рішення № 90124325, 26.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року м. Київ № 826/3308/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до Офісу великих платників податків ДПС про зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (надалі позивач, Підприємство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі відповідач, податковий орган) про зобов`язання податкового органу зарахувати авансові внески при виплаті дивідендів в рахунок авансового внеску з податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в нього обліковується переплата з авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, що є підставою для задоволення заяви позивача про зарахування такої переплати в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріали справи свідчать про те, що за рахунок суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 098 712,00 грн вже було погашено грошове зобов`язання з податку на прибуток, що відбулось у березні 2015 року. Зазначене свідчить про неможливість направлення даної суми на погашення недоїмки зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, оскільки вона вже спрямована на погашення грошового зобов`язання з податку на прибуток, що у відповідності до положень законодавства відбувається автоматично.

За результатом розгляду касаційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 05 вересня 2019 року, якою скасував рішення судів попередніх інстанцій, а справу №826/3308/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2019 року прийнято справу до провадження суддею Смолієм І.В. та призначено підготовче судове засідання на 12.11.2019 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням учасників процесу; ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2019 року, яке в подальшому відкладено до 24.12.2019 року.

Враховуючи положення ч.3 статті 194 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пп.10 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 3 статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції КАС України.

При попередньому вирішенні справи судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, у якій задекларував до сплати авансовий внесок у розмірі 449 956 грн та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, у якій задекларував до сплати авансовий внесок у розмірі 463 608 грн.

За період з 4 кварталу 2013 року по 3 квартал 2014 року позивачем сплачено авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів на загальну суму 4 431 737,00 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень, та не спростовано податковим органом.

Підприємство звернулось до відповідача із заявою від 2 грудня 2014 року №196-17278/КР щодо врахування сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення сум щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті у 2014-2015 роках. У даній заяві позивач просив відповідача зарахувати суму авансових внесків, сплачених платіжним дорученням від 19 листопада 2014 року №2871 за кодом бюджетної класифікації 11020200 у розмірі 1 098 712 грн. на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) зі щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств на фінансових установ комунальної власності за кодом бюджетної класифікації 11023200, що підлягають сплаті у 2014-2015 роках.

Листом від 23 грудня 2014 року №23362/10/28-10-20-4-20 відповідач надав відповідь у якій навів положення законодавства, послався на роз`яснення, надані листами Державної фіскальної служби України та зазначив, що нарахування в інтегрованих картках платника по податку на прибуток підприємств відображено вірно, згідно алгоритму який формувався з урахуванням вимог підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач необґрунтовано відмовив у зарахуванні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 098 712,00 грн., в рахунок сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності. Проте, оскільки за рахунок суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів вже було погашено грошове зобов`язання з податку на прибуток, що відбулось у березні 2015 року, то погашення недоїмки зі сплати авансових внесків з податку на прибуток шляхом направлення даної суми неможливо.

Але, Верховний суд звернув увагу на те, що судами не було досліджено, якими доказами підтверджується зарахування 11 березня 2015 року суми 1 098 712 грн. в погашення грошового зобов`язання з податку на прибуток. Податковим органом не підтверджене таке зарахування ані в запереченні на позов, ані в касаційній скарзі.

Також зазначено, що не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

При повторному розгляді даної справи суд приймає рішення з урахуванням висновків Верхового суду, оскільки під час її попереднього розгляду не досліджено всіх доказів та зазначає наступне.

Позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, у якій задекларував до сплати авансовий внесок у розмірі 449 956 грн та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, у якій задекларував до сплати авансовий внесок у розмірі 463 608 грн.

За період з 4 кварталу 2013 року по 3 квартал 2014 року позивачем сплачено авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів на загальну суму 4 431 737,00 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень, та не спростовано податковим органом.

Підприємство звернулось до відповідача із заявою від 2 грудня 2014 року №196-17278/КР щодо врахування сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення сум щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, що підлягають сплаті у 2014-2015 роках. У даній заяві позивач просив відповідача зарахувати суму авансових внесків, сплачених платіжним дорученням від 19 листопада 2014 року №2871 за кодом бюджетної класифікації 11020200 у розмірі 1 098 712 грн на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) зі щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств на фінансових установ комунальної власності за кодом бюджетної класифікації 11023200, що підлягають сплаті у 2014-2015 роках.

Листом від 23 грудня 2014 року №23362/10/28-10-20-4-20 відповідач надав відповідь у якій навів положення законодавства, послався на роз`яснення, надані листами Державної фіскальної служби України та зазначив, що нарахування в інтегрованих картках платника по податку на прибуток підприємств відображено вірно, згідно алгоритму який формувався з урахуванням вимог підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України.

У відповідності до абзаців 5, 6 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Таким чином, сума визначеного платником податку на прибуток до сплати звітного податкового періоду зменшується на суму нарахованого таким платником податку авансового внеску з податку на прибуток у зв`язку із прийняттям рішення про виплату дивідендів.

Підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Згідно із підпунктом 153.3.3. пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв`язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом. 153.3.4 пункту 153.4 статті 153 Податкового кодексу України, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов`язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов`язань наступного податкового періоду, а при отриманні від`ємного значення об`єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов`язань майбутніх податкових періодів.

Таким чином, платники авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які здійснюють виплату дивідендів (прирівняних до них платежів), мають право на зменшення суми податкових зобов`язань з даного податку на суму перевищення суми авансового внеску, попередньо сплаченого протягом цього чи попередніх звітних (податкових) періодів у зв`язку із виплатою дивідендів, над сумою податкових зобов`язань за певний звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація з податку на прибуток підприємства із заповненим рядком 13.5.1 додатка ЗП до рядка 13.

Отже, сума переплати з авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів направляється на погашення суми авансових внесків з податку на прибуток наступних податкових періодів.

Податковий орган зазначає, що 10 березня 2015 року на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2015 року ним було здійснено перерахування суми переплати у розмірі 1 620 498 грн в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, внаслідок чого переплата з податку на прибуток, яка станом на 10.03.2015 становила 4 508 127 грн. зменшилась та склала 2 887 629 грн.

При попередньому розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що за рахунок суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 098 712,00 грн вже було погашено грошове зобов`язання з податку на прибуток, що відбулось у березні 2015 року. Зазначене свідчить про неможливість направлення даної суми на погашення недоїмки зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, оскільки вона вже спрямована на погашення грошового зобов`язання з податку на прибуток, що у відповідності до положень законодавства відбувається автоматично.

Однак, Верховний суд не погодився з такими висновками судів з огляду на те, що сума 1 620 498 грн, яка зарахована податковим органом, складається з авансового внеску минулого податкового періоду у розмірі 535 500 грн та авансового внеску нарахованого на суму дивідендів перерахованого 19 лютого 2014 року у розмірі 1 084 998 грн (том 1, арк. с. 59).

Копія платіжного доручення № 407 від 19 лютого 2014 року на суму 1 084 998 грн наявна в матеріалах справи (том 1 арк. с. 41).

Спірним питанням даної справи є зарахування авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів у сумі 1 098 712 грн, які перераховані платіжним дорученням № 2871 від 19 листопада 2014 року (том 1 арк. с. 44).

Згідно бухгалтерської довідки №1 від 18.12.2019 року, видана КП ВО Київської міської ради (КМДА) «Київреклама» про те, що авансовий внесок в розмірі 1 098 712,00 грн., нарахований на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 3 квартал 2014 року перерахований, що підтверджується платіжним дорученням №2871 від 19.11.2014 року, однак в погашення грошових зобов`язань з податку на прибуток КП Київреклама податковим органом не зараховано.

Відповідно до картки рахунку 6413 за 2014 рік також підтверджено сплачену суму авансового внеску в розмірі 1 098 712,00 грн., що спростовує доводи відповідача про відсутність надміру сплачених коштів з авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів в обліковій картці позивача з податку на прибуток.

Оцінюючи висновки Верховного суду, суд зазначає, що відповідно до абз6 п.57.1 ст.57 ПК України (в редакції на час правовідносин), якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Зазначена норма надає платнику податків право на прибуток підприємств зарахувати суму перевищення авансових внесків, сплачених протягом звітного чи попередніх звітних (податкових) періодів у зв`язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), над сумою податкових зобов`язань за звітний податковий період, в тому числі ту, що задекларована у рядку 13.5.2 додатка ЗП до рядка 13 річної податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в рахунок зменшення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств під час сплати щомісячних авансових внесків протягом поточного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз.2 п.87.1 ст.87 ПК України сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

З матеріалів справи вбачається, що загальна сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів за кодом бюджетної класифікації 11020200 складає 4 431 737,00 грн., згідно платіжних доручень від 19.02.2014 №407, 19.05.2014 №1225, 19.08.2014 №2033, 19.11.2014 №2871.

Податковим Кодексом України регламентовано, що виконання грошових зобов`язань як за рахунок грошових коштів платника податку, так і за рахунок наявних у платника податків переплат з платежів по податкам. У свою чергу, авансовий внесок з податку на прибуток є грошовим зобов`язанням у розумінні положень п.п.14.1.39 та п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 1 098 712,00 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄЛРПОУ 39440996) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (ЄДРПОУ 26199714) судові витрати у розмірі 560,28 грн. (п`ятсот шістдесят гривень, 28 коп.). .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.295-297 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Смолій