Ухвала суду № 90124186, 24.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 червня 2020 року м. Київ№ 640/24277/19Окружний адміністративний суд м.Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В., третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В. (далі - відповідач), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Зокрема просить суд:

визнати бездіяльність відповідача, щодо не включення відомостей, щодо позивача до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок коштів Фонду протиправною;

зобов`язати відповідача внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, шляхом внесення відомостей, що позивача на суму 200 000,00грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києві від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на адресу суду подано пояснення по суті позову та клопотання про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , 02.06.2016 звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду до тих же самих сторін та з тих самих підстав з аналогічним позовом, а саме до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Івано-Франківського адміністративного суду від 13.07.2016 №809/661/16 в позові відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 у справі №809/661/16 та закрити провадження у адміністративній справі з підстав не підсудності адміністративному суду, оскільки даний спір підсудний господарському суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач дізнався про порушення своїх прав у червні 2016 року.

З урахуванням частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України факт обізнаності позивача про порушення своїх прав та інтересів з червня 2016 року не потребує доказування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 120 цього Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таке законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після спливу таких строків відносини вважаються стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey № 22277/93).

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень з первісним позовом (адміністративна справа №809/661/16) позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 02.06.2016.

Проте, з запитом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо грошового вкладу позивача. представник позивача звернулась лише в листопаді 2019 року.

Суд зауважує, що не знання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду по справі К/800/18034/16 від 01 лютого 2017 року, по справі 826/26674/15, К/800/19683/16 від 14 вересня 2017 року, по справі №826/26666/15, К/800/10240/16 від 16 червня 2016 року, по справі №826/26659/15 та в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року по справі №826/5905/16.

Щодо посилання представника позивача на триваючу бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., яка полягає у не зверненні останнього до суду з позовом про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 11.02.2015 №004-08503-110215, суд зазначає, що вказаний правочин є нікчемним в силу Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним у спірних правовідносинах.

Крім того, ймовірна бездіяльність відповідача щодо звернення до суду з позовом про визнання правочину нікчемним не позбавляє права позивача на звернення до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, вказано, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Будь-яких доказів та/або обґрунтувань поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного позивачем не надано.

У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.240, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ухвалив:

Залишити без розгляду позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта банк" Кадирова В.В., третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій