Рішення № 90124060, 30.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Київ № 826/12633/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;

- зобов`язання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, без обмеження кінцевої дати виплати, з урахуванням раніше поданих документів та додатково наданого документу - довідки від 14.06.2018 №24171, та сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які зазначені в цій довідці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2018 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачеві строк на подання відзиву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що при звільненні з військової служби зі Збройних Сил України та виплаті позивачу вихідної допомоги Міністерством оборони України до складу грошового забезпечення позивача не було включено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, які позивач одержувала під час проходження військової служби у зв`язку з чим позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення грошового забезпечення, в тому числі з урахуванням додаткових одноразових видів грошового забезпечення, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив, відповідно до якого представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не належать до надбавок, доплат або підвищення.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Наказом командира військової частини А2167 від 05.01.2018 №4-рс молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Наказом командира військової частини А2167 від 05.01.2018 №6 молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 05.01.2018.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою від 18.05.2018, в якій просила здійснити перерахунок пенсії з урахуванням отриманих у період з січня 2015 року по грудень 2017 року сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 25.05.2018 №1801/К-01 повідомило позивача, що з 06.01.2018 призначена пенсія за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", одноразові види грошового не можуть бути враховані до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.

Позивачем до позовної заяви також надано копію довідки Військової частини А2167 про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 11.01.2018 №47, у якій зазначено загальний розмір та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці: надбавка за вислугу років - 35%; надбавка за особливо важливі завдання - 50 %; премія - в межах від 540 % до 680%.

Згідно з довідкою про доходи Військової частини А2167 від 14.06.2018 №171 ОСОБА_1 у період січень 2016 року по грудень 2017 року виплачувались матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, щомісячна грошова допомога 60 %.

Не погоджуючись з відмовою відповідача в проведенні перерахунку розміру призначеної пенсії з урахуванням одноразових видів грошової допомоги та щомісячної додаткової грошової винагороди, позивач звернулась до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша). До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя).

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять складові забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Сплата єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним (наприклад постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17).

За змістом статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії з 06.01.2018) установлювалась щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям у розмірі. З 01.07.2014 щомісячна додаткова грошова винагорода виплачується в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України від 24.10.2016 №550 затверджено "Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" (набрала чинності 16.12.2016, Інструкція №550).

Інструкцією №550 визначено:

до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений) (пункт 3);

винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників) (пункт 5).

винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8).

розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік (пункт 9).

командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за наявності обставин, передбачених у цьому пункті (пункт 10).

Аналогічні норми містилися в наказі Міністерства оборони України від 15.11.2010 №595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", що був чинним до 16.12.2016, тобто до затвердження Інструкції №550.

Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у постанові від 14.05.2020 справа №817/1196/17 висловив правову позицію, за якою щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога, передбачена статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Ця винагорода має окремий, особливий і разовий характер виплати, оскільки виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати. Винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. У постанові Верховного суду міститься посилання на практику Верховного Суду України в постановах від 15.10.2013 справа №21-368а13, від 04.11.2014 справа №21-473а14, від 03.03.2015 справа №21-32а15, від 19.05.2015 справа №21-466а15, а також на практику Верховного Суду від 01.03.2018 справа №761/17387/17, від 19.06.2018 справа №825/1138/17, від 03.04.2019 справа №808/2189/16. Аналогічну правову позицію, викладено в постанові Верховного Суду від 20.06.2020 справа №646/5771/16-а.

Однак у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 справа №522/8141/16-а, від 24.06.2020 справа №640/4032/18, від 24.06.2020 справа №642/1359/17 з використанням правової позиції Великої Палати Верховного Суду Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, зроблено висновок, що додаткова грошова винагорода має бути включена до грошового забезпечення позивача, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Враховуючи наведене правове регулювання, судову практику Великої Палати Верховного Суду, встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про наявність підстав для зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Водночас обґрунтованими є доводи позивача про необхідність врахування відповідачем під час призначення пенсії щомісячної додаткової грошової винагороди (ЩГД), яка зазначена у довідці від 14.06.2018 №171.

З огляду на те, що відповідачем не було враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок, призначеної позивачу пенсії з 06.01.2018 за вислугу років відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка вказана у довідці від 14.06.2018 №171 з виплатою різниці.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), оскільки є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 11.11.2015). Оскільки сторонами не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок, призначеної з 06 січня 2018 року ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-XII (зі змінами) з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до довідки про доходи військової частини А2167 від 14 червня 2018 року №171.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованою та виплаченою пенсією.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 40).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець