Ухвала суду № 90123957, 01.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

01 липня 2020 року справа № 580/1899/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку підготовки до судового розгляду справи клопотання Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАВОД СМІЛЯНСЬКА ХОЛОДНЯ” про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

01.06.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м.Черкаси, вул.Благовісна, буд.269/105; код ЄДРПОУ 21368023) (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАВОД СМІЛЯНСЬКА ХОЛОДНЯ” (19500, Черкаська обл., Смілянський р-н, с. Холоднянське, вул. Ржевська, буд.24-Б, оф.1; код ЄДРПОУ 40817035) на користь позивача адміністративно-господарських санкцій в сумі 142961,97грн. за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2019 році та пені у розмірі 1887,16грн.

Ухвалою суду від 03.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження.

22.06.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (далі – Клопотання). Метою зазначає необхідність врахування значення справи, захист конституційного права осіб з інвалідністю на працю, необхідність забезпечення виконання роботодавцем обов`язку виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Інших доводів, аргументів для його обґрунтування не наведено.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Заявлений спір не входить до виключного переліку справ, які мають бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до ч.4 ст.12 КАС України.

Фактичні обставини встановлюються на підставі доказів. Водночас згідно з вимогами ч.2 ст.72 КАС України усні пояснення сторін не є засобом доказування.

Частинами 1, 2 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд врахував, що відповідно до ч.3 ст.18 Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, перевірку доводів та аргументів учасників, встановлення фактичних обставин спору, які мають значення для правильного вирішення спору, можливо встановити виключно на підставі письмових доказів щодо створення відповідачем місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (накази, посадові інструкції, штатний розпис), вчинення дій для виконання відповідного обов`язку (звіти щодо вакансій на такі посади, запити до уповноважених органів для такого працевлаштування тощо). Тобто спірні обставини щодо працевлаштування осіб з інвалідністю можуть бути підтверджені письмовими доказами, які у т.ч. суд витребовує під час здійснення підготовки справи до судового розгляду в порядку дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин спору.

Під час відкриття провадження у справі ухвалою від 03.06.2020 суд встановив відповідачу строк для надання відзиву та зобов`язав надати належним чином завірені копії штатного розпису та табелів обліку робочого часу на 2019 рік, доказів вчинення дій для працевлаштування інвалідів у 2019 році, у т.ч. подачі до центру зайнятості відповідних звітів про наявність вакансій та оголошень у засоби масової інформації.

Викладені в позовній заяві та відзиві на неї обґрунтування, доводи та аргументи не є дозволяють суду встановити правову позицію учасників без їх виклику у судове засідання. Клопотання щодо призначення експертизи, виклику для допитів свідків та участі у судовому засіданні інших учасників справи суду не надходили.

Отже, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів сторін щодо наявності складнощів для повного з`ясування спірних обставин та об`єктивного вирішення спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують розгляду справи правилами загального позовного провадження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин. Термін його дії подовжено постановою Уряду від 20.05.2020 №392 до 31.07.2020.

Тому, забезпечуючи дотримання права учасників на повагу до приватного життя та здоров`я, безпечне довкілля, суд дійшов висновку про можливість вирішити спір на підставі письмових доказів без призначення судового засідання та виклику учасників.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) неодноразово у рішеннях зазначає, що гарантія публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany” (“Аксен проти Німеччини”), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal” (“Варела Ассаліно проти Португалії”), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тому суд дійшов висновку, що Клопотання не є обґрунтованим.

Керуючись ст. ст.2-12, 72-76, 243, 248, 259-263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без задоволення клопотання Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАВОД СМІЛЯНСЬКА ХОЛОДНЯ” про стягнення коштів.

2. Копію ухвали направити учасникам спору.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена у повному обсязі та підписана 01.07.2020.