Рішення № 90121220, 10.06.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.06.2020 Справа № 554/7877/19

Провадження № 2/554/287/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кучеренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2019 року позивач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі уповноваженого представника звернувся до суду із вказаним позовом, у якому прохав суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі виплаченого ним, як страховиком, страхового відшкодування у сумі 42 017,72 грн., а також 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з вини відповідача ОСОБА_1 02.12.2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в результаті якої був пошкоджений застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 18.12.2015 р. автомобіль Toyota Corolla днз НОМЕР_1 . ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» згідно із вказаним договором 07.12.2016 року виплатило страхувальнику ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 42 017,72 грн. Позивач прохав стягнути з винної у скоєнні ДТП особи, а саме відповідача ОСОБА_1 кошти у розмірі виплаченого страхового відшкодування на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», оскільки вимога-претензія про добровільну сплату коштів була залишена останнім без виконання.

Ухвалою суду від 27.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження з викликом всіх учасників справи.

У підготовчі засідання сторони не з`являлись.

Ухвалою суду від 27.11.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті з викликом всіх учасників справи.

Представник позивача у судове засідання 10.06.2020 року не з`явився; в матеріалах справи наявні заяви від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 10.06.2020 року не з`явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи судовими повістками-викликами, що надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення за останньою відомою адресою; про причини своєї неявки суд не повідомляв, відзив на позов та жодних клопотань чи письмових заяв до суду від останнього не надходило.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що 02.12.2016 року по вул. Сінній у місті Полтава на перехресті вул. сінна та вул. Зигіна, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Toyota Corolla днз НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ-21070 днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , за результатом якої автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 28.12.2016 р. № 552/7086/16-п ОСОБА_1 за обставинами вищевказаного ДТП визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. Вказана постанова набрала чинності 11.01.2017 року.

Таким чином, зазначена вище ДТП сталася з вини відповідачаОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ-21070 днз НОМЕР_2 . На момент ДТП вказаний автомобіль був застрахований страхувальником ОСОБА_3 у ПрАТ «Київський страховий дім» згідно з полісом серії АЕ № 6810407

Автомобіль Toyota Corolla днз НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований у ПрАТ «ПЗУ Україна» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії AM № 104906 від 18.12.2015 року, укладеного між ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 (страхувальник).

Відповідно до рахунку № НОМЕР_6 від 05.12.2016 року вартість відновлюваного ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становила 43 342 грн. 34 коп.

Згідно умов договору страхування ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило страхувальнику ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 42 017 гри. 72 коп. (за відліком франшизи) у відповідності до вимог статті 25 Закону України «Про страхування» на підставі заяви страхувальника про настання страхового випадку від 05.12.2016 року, страхового акту № UА2016120200059/L01/01 від 06.12.2016 року. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 48632 від 07.12.2016 року.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Отже, після виплати страхового відшкодування у ПрАТ СК «ПЗУ Україна» виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди у розмірі виплаченого страхового відшкодування 42 017 грн. 72 коп.

Верховний суд України у справі № 6-2587цс15 про відшкодування завданої майнової шкоди зробив правовий висновок відповідно до якого Страховик, який виплатив страхове відшкодування має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування (постанова від 23.12.2015 року). Від такої правової позиції не відступив Верховний суд, а саме у постанові від 14.02.2018 року винесеної у справі № 344/10730/15 у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Судом встановлено, що ПрАТ СК «ПЗУ Україна» 05.04.2019 року було надіслано на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_3 вимогу про добровільне відшкодування завданої майнової шкоди, яку отримано останнім 01.06.2019 року, що підтверджується відстеженням трекінгу поштового відправлення № 0206816424426.

Вказану вимогу не виконано відповідачем у добровільному порядку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

В силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 1-5, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» грошові кошти у сумі 42 017,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Сторони у справі:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (Код ЄДРПОУ 20782312, юридична адреса 04053 м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ; остання відома адреса АДРЕСА_3 ).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасником справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, зазначених вище, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Материнко