Рішення № 90120021, 30.06.2020, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/600/20

2/588/233/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2020 року м.Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Линник О.С., з участю секретаря судових засідань Семенішина С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу суду, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕЙЯ" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "КЕРАМЕЙЯ" звернулося до суду із вищевказаним позовом, який мотивувало тим, що між товариством та ОСОБА_1 мали місце відносини поставки товару (піддонів), у процесі яких відповідачкою було отримано передплату у розмірі 25000,00 грн. Частина коштів у сумі 15326,00 грн. була повернута відповідачкою. Залишок коштів у сумі 9674,00 грн. залишаються неповернутими та товар на дану суму не поставлено.

Позивач звертався до відповідачки із вимогами про повернення товару, про повернення грошових коштів. Дані вимоги були отримані відповідачкою, але залишаються невиконаними. Наскільки відомо позивачу у даний час відповідачка припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець.

За указаних обставин, посилаючись на норми ст.ст.663,693 ЦК України, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "КЕРАМЕЙЯ" грошові кошти у сумі 9674 ,00 грн., сплачені на підставі рахунку ФОП ОСОБА_1 за №1 від 13.12.2017 за платіжним дорученням за №1219 від 19.03.2018.

У судове засідання представник позивача не з`явилися, подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлений позов підтримує.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялася належним чином (а.с.40), будь-яких заяв до суду не подавала.

Ураховуючи заяву представника позивача, повторну неявку відповідачки без поважної причини, суд визнав за можливе розглянути справу в їх відсутність, на підставі наявних доказів у справі,без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Матеріалами справи установлено, що ОСОБА_1 , починаючи із 26.04.2002, як фізична особа-підприємець здійснювала підприємницьку діяльність, із видами діяльності: оптова торгівля металами та металевими рудами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); оптова торгівля відходами та брухтом; роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Підприємницьку діяльність ОСОБА_1 припинила 29.03.2019.

На підставі рахунку ФОП ОСОБА_1 за №1 від 13.12.2017 та платіжним дорученням за №1219 від 19.03.2018 між сторонами виникли відносини поставки товару (піддонів), у процесі яких ОСОБА_1 отримала передплату у розмірі 25000,00 грн. (а.с.15,16).

Позивач посилається на те, що частина коштів у сумі 15326,00 грн. від сплачених 25000,00 грн. була повернута відповідачкою. Залишок коштів у сумі 9674,00 грн. залишаються неповернутими та товар на дану суму не поставлено. Із вимогами про повернення товару та про повернення грошових коштів позивач звертався до відповідачки, але дані вимоги залишилися без належного реагування.

Підтвердженням того, що позивач звертався до відповідачки із указаними вимогами є письмові вимоги ТОВ "КЕРАМЕЙЯ" від 03.02.2020, від 02.03.2020 та квитанціями про відправлення даних вимог на адресу ОСОБА_1 (а.с.6-14).

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких заперечень, допустимих та належних доказів щодо повернення залишку коштів у сумі 9674,00 грн. відповідачем надано не було.

Отже, матеріалами справи судом установлено, що відповідачка не виконала свої зобов`язання за рахунком №1 від 13.12.2017 та платіжним дорученням за №1219 від 19.03.2018, отримавши кошти не поставила позивачу товар (піддони), не повернула залишок коштів у сумі 9674,00 грн.

Розглядаючи заявлену позивачем вимогу суд також ураховує наступне.

Так, у відповідності до п.1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України" за №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (термін) у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів ч.2 ст.530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України. Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як убачається із відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 свою діяльність як фізична особа-підприємець припинила 29.03.2019.

Але, як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

У п.70 постанови Великої Палати верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

У відповідності до норм ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, ураховуючи встановлені у справі обставини, вищевказані норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення із відповідачки залишку неповернутих коштів у сумі 9674,00, у зв`язку із невиконанням останньою зобов`язання, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати у сумі 840,80 грн. (а.с.2).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10-13,259,264,265,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕЙЯ" задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 від 11.12.1997,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМЕЙЯ" (місцезнаходження: вул.Курська, буд.18, м.Суми, банківські реквізити: ідентифікаційний код 34327895, р/р НОМЕР_2 у АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005) грошові кошти, сплачені на підставі рахунку ФОП ОСОБА_1 за №1 від 13.12.2017 за платіжним дорученням за №1219 від 19.03.2018 у сумі 9674 (дев`ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. та понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., а всього 10514 (десять тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суд шляхом подачі апеляційної скарги через Тростянецький районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С.Линник