Рішення № 90116593, 30.06.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Житомир

справа № 240/4041/20

категорія 10209000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Занд Мостафа звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання №800076049 від 19.07.2019 на підставі пп. 6-1 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, прийнятого управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області 20.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.02.2020 відповідачем прийнято рішення, яким скасовано посвідку на тимчасове проживання №800076049 від 19.07.2019 на підставі пп. 6-1 п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 (далі - Порядок №322).

Однак зазначає, що оскаржуване рішення прийняте після встановлення обставин, передбачених п.п.6-1 п.63 Порядку №322, а саме, що у позивача припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з`ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся.

Проте, висновок, складений відповідачем, тощо, який може містити відомості на підтвердження вказаної обставини, позивачу не надавався, про його наявність або відсутність позивачу достеменно невідомо.

Вважаючи, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідача 13.04.2020.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№13880/20), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що 10.07.2019 до управління Державної міграційної служби України у Житомирській області звернувся громадянин Ісламської Республіки Ірану ОСОБА_2 для обміну посвідки на тимчасове проживання.

Підставою для обміну посвідки на тимчасове проживання був дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданий Житомирським обласним центром зайнятості від 28.01.2019 №1311.

Однак, 18.02.2020 до відповідача від Житомирського обласного центру зайнятості надійшла інформація, в якій повідомлено про припинення підстав для перебування на території України громадянина Ісламської Республіки Ірану Занд ОСОБА_3 у зв`язку із скасуванням дозволу на застосування праці іноземців №1311 від 28.01.2019.

З вказаних підстав, а саме, скасування документу який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, 20.02.2020 управлінням Державної міграційної служби України у Житомирській області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання.

Згідно з ухвалою суду від 05.05.2020 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засідання на 12.06.2020.

Позивач та представник позивача у визначений день та час – 12 червня 2020 року не прибули до суду однак перед початком судового засідання, представник позивача через канцелярію суду подав клопотання (за вх.№20220/20) про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.

Представник відповідача прибув до суду, однак перед початком судового засідання, через канцелярію суду подав клопотання за вх.№20223/20 про розгляд справи у письмовому провадженні.

Зважаючи на подані представниками сторін клопотання, керуючись приписами ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з урахуванням положень ст.193 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що Занд Мостафа, громадянин Ісламської Республіки Іран, проживає на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання №800076049, виданої 19.07.2019 управлінням Державної міграційної служби у Житомирській області, строком дії до 28.01.2022 (а.с.7).

Згідно із заявою-анкетою №185027000 від 10.07.2019 підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання №800076049 від 19.07.2019 став дозвіл №1311 на застосування праці іноземців та осіб без громадянства серії НОМЕР_1 , виданий 28.01.2019 Житомирським обласним центром зайнятості (а.с.29, 30, 31).

20 лютого 2020 року управлінням Державної міграційної служби України у Житомирській області прийнято рішення №1/8011500007507 про скасування посвідки на тимчасове проживання №800076049 громадянину Ісламської Республіки Іран Занд ОСОБА_3 , на підставі підпункту 6-1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 (далі - Порядок №322) (а.с.6 зворот).

Не погоджуючись із рішенням №1/18011500007507 від 20.02.2020 про скасування посвідки на тимчасове проживання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 26 Конституції України встановлює, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначається Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” №3773-VI від 22.09.2011 (далі - Закон України № 3773-VI).

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України №3773-VI іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України №3773-VI іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах четвертій - п`ятнадцятій та вісімнадцятій статті 4 вказаного Закону, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Частиною четвертою статті 5 Закону України №3773-VI встановлено, що підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 4 вказаного Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців та осіб без громадянства, які згідно із законодавством України мають право на працевлаштування без отримання такого дозволу) та зобов`язання роботодавця повідомити центральні органи виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах міграції, зайнятості населення та трудової міграції про дострокове розірвання чи припинення трудового договору (контракту) з таким іноземцем або особою без громадянства.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 5-1 Закону України №3773-VI строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, - строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Судом встановлено, що підставою для обміну посвідки на тимчасове проживання №800076049 був дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданий Житомирським обласним центром зайнятості 28.01.2019 №1311 (а.с.29, 30, 31).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок №322).

Пунктом 1 Порядку №322 передбачено, що посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Пунктом 63 Порядку №322 передбачено, що посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця або особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в`їзду в Україну;

6) отримання особою паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано додатковий захист;

6-1) якщо з`ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з`ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся;

6-2) отримання від іноземця або особи без громадянства заяви про скасування виданої посвідки;

7) в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 64 Порядку №322 передбачено, що рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

Згідно з п.65 Порядку №322 копія рішення про скасування посвідки видається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві або особі без громадянства під розписку або надсилається такій особі і приймаючій стороні рекомендованим листом не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня його прийняття.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до супровідного листа від 21.02.2020 №1801.4.1-1147/18.1-20 відповідачем, на адресу позивача надіслано копію оскаржуваного рішення (а.с.6).

Відповідно до пункту 77 Порядку № 322 рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку або до суду в установленому порядку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву пояснив, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до підпункту 6-1 пункту 63 Порядку №322 з підстав скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства №1311 від 28.01.2019, тобто документу, зазначеного у частині четвертій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався позивачем для оформлення посвідки.

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем надано суду лист від 18.02.2020 №582/17-20, згідно зі змістом якого Житомирський обласний центр зайнятості повідомив управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, зокрема, дозволу №1311 від 28.01.2019, виданого Занд Мостафі (а.с.32-33).

Повноваження територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції щодо скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства передбачені статтею 42-10 Закону України “Про зайнятість населення” від 05.07.2012 № 5067-VІ, відповідно до змісту якої передбачено, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, має право на скасування виданих дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що саме з листа Житомирського обласного центру зайнятості від 18.02.2020 №582/17-20, відповідачем встановлено обставини, які відповідно до положень пп.6-1 п.63 Порядку №322 є підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання на території України №800076049 від 19.07.2019.

Окрім того, відповідачем надано до суду копію висновку про скасування та вилучення посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Ісламської Республіки Іран Занд Мостафі, затвердженого начальником управління Державної міграційної служби України у Житомирській області 20.02.2020, відповідно до змісту якого підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання позивача став лист Житомирського обласного центру зайнятості від 18.02.2020 №582/17-20 яким управління Державної міграційної служби України у Житомирській області повідомлено про скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, зокрема, дозволу №1311 від 28.01.2019, виданого Занд Мостафі.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами позивача про те, що оскаржене рішення не має належного обґрунтування, оскільки в ньому вказано законодавчо визначені підстави для його прийняття та надано достатні, достовірні та допустимі докази з урахуванням яких, суд дійшов до висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до положеньст.139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до управління Державної міграційної служби України у Житомирській області (вул.Пушкінська, 44, Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 30 червня 2020 року.

Суддя А.В. Горовенко