Ухвала суду № 90115352, 30.06.2020, Господарський суд Харківської області

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

30.06.2020м. ХарківСправа № 922/1992/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Флекс" (м. Дніпро) боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "VLADI" (м. Харків) ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Флекс" (надалі - заявник) надало Господарському суду Харківської області заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "VLADI" (надалі - боржник) про видачу судового наказу, в якій просить видати судовий наказ з Товариства з обмеженою відповідальністю "VLADI" (адреса: 61157, м. Харків, вул. О. Шпейєра, буд. 18, ідентифікаційний код 31236643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Флекс" (адреса: 49006, м. Дніпро, вул. Звивиста, буд. 28, ідентифікаційний код 38299846) заборгованість в розмірі 27102,19 грн.

Судові витрати заявник просить покласти на відповідача.

Як зазначає заявник у поданій заяві заборгованість у сумі 27102,19 грн складається з: заборгованості у сумі 17010,24 грн за поставлений товар за договором поставки №4026 від 25.11.2019, 3% річних за період з 24.02.2020 по 15.06.2020 у сумі 157,98 грн, інфляційних за період березень - травень 2020 року в сумі 323,19 грн та пені за період з 24.02.2020 по 15.06.2020 у сумі 9610,78 грн.

Оскільки боржник не виконав умови договору поставки №4026 від 25.11.2019 в частині сплати за поставлений товар, заявник скориставшись правом стягнення на підставі судового наказу звернувся до суду із заявою про видачу наказу на стягнення з боржника грошової заборгованості по сплаті боргу, що виник з вищевказаного договору, пені, річних та інфляційних.

Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Слід зазначити, що приписи процесуального законодавства щодо процедури особливої форми судового рішення – судовий наказ, не наділяють заявника правом об`єднувати вимоги по різним договорам.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначена відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати індексу інфляції та процентів річних є додатковими способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, що ґрунтується на вимогах закону, а не договору.

Відтак, "відповідальність" не є "заборгованістю".

Отже, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Флекс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "VLADI" інфляційних втрат та 3% річних не відповідають приписам ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заборгованістю за своєю правовою природою та не ґрунтуються на умовах договору.

Крім того, згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Вимоги заявника про стягнення з боржника пені в сумі 9610,78 грн не відповідають приписам ст. 148 ГПК України, оскільки не відносяться до заборгованості, з якими він має право звернутися до суду в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Флекс" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "VLADI" 3% річних в сумі 157,98 грн, інфляційних в сумі 323,19 грн та пені в сумі 9610,78 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ч. 1 ст. 230 ГК України, ст. 549, 625 ЦК України, ст. 148, п. 3 ч. 1 ст. 152, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Флекс" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "VLADI" 3% річних у сумі 157,98 грн, інфляційних у сумі 323,19 грн та пені у сумі 9610,78 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 30.06.2020.

Суддя В. І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.