Вирок № 90108061, 26.06.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1748/20

Провадження № 1-кп/577/362/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Кузнєцовій О.Л.

з участю прокурора Бут О.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

законного представника обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Наталич Г.В.

представника цивільного позивача Череднікової Т.О.

представника служби

у справах дітей Рябовол А.О.

представника сектору

ювенальної превенції Галенка І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200080000408 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта базова середня, навчається в ДПТНЗ «КПАЛ», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

06 квітня 2020 року близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним мопедом «ХGjао», державний номер НОМЕР_1 , та перевозячи пасажирку ОСОБА_3 , рухався по автодорозі Конотоп - Вирівка - Присеймів`я в бік с. Вирівка Конотопського району. ОСОБА_1 , рухаючись зі швидкістю 60 км/год. по вказаній автодорозі в районі 1 км + 200 м у темну пору доби, не обрав безпечної швидкості, при якій він мав би змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, оскільки попереду в попутному напрямку по краю проїзної частини рухались пішоходи. ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, в момент виникнення небезпеки для руху своєчасно не застосував гальмування та почав здійснювати обгін пішоходів, однак допустив контактування з пішоходом ОСОБА_4 , а потім падіння транспортного засобу на проїзну частину дороги. Внаслідок падіння транспортного засобу на проїзну частину дороги пасажир мопеда ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 186 від 08 травня 2020 року у ОСОБА_3 на час госпіталізації у відділення мали місце: садна в ділянці чола зліва та кінчику носа, синець та крововилив в ділянці лівої верхньої повіки, садно в ділянці перенісся садна та синці в ділянці верхньої третини лівого стегна по латеральній поверхні, садна на тильній поверхні правої та лівої кисті, садна в ділянці обох колінних суглобів. Знаходилася на стаціонарному лікуванні у КНП КМР КЦРЛ у відділенні 78 з 06 квітня 2020 року по 27 квітня 2020 року з діагнозом ЗЧМТ, забій головного мозку, лінійний перелом лівої тім`яної кістки, лусочки та орбітальної поверхні лобної кістки зліва. Множинні садна та крововиливи обличчя та кінцівок. Згідно заключення рентгенолога в лобній та тім`яній кістках ліворуч візуалізірується лінійне просвітлення близько 75 мм, що перетинає вінцевий шов та одну з борізд гілок середньої оболонкової артерії (лінійний перелом). Згідно заключення КТ голови КТ ознаки лінійного лівої тім`яної кістки, луски та очної поверхні лобної кістки зліва, дрібних субкортикальних геморрагічних вогнищ забою в правій скроневій долі. По ступеню важкості садна в ділянці чола зліва та кінчику носа, синець та крововилив в ділянці лівої верхньої повіки, садно в ділянці перенісся та лінійний перелом лівої тім`яної кісті, лусочки та орбітальної поверхні лобної кістки зліва, забій головного мозку в комплексі по небезпечності для життя в момент заподіяння, що згідно Правил судово-медичного визначення ступеню важкості тілесних пошкоджень затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. ОСОБА_1 , керуючи мопедом «ХGjао», державний номер НОМЕР_1 , згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 817 від 14.05.2020 року допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року і введених в дію з 01.01.2002 року, а саме: 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортних засіб у межах видимості дороги. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним злочину, зазначені в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, він їх в повному обсязі підтверджує. Щиро розкаюється у вчиненому, добровільно сплатив шкоду потерпілій.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується письмовими доказами, які надані суду стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні а саме:

схемою місця події від 06.04.2020 року (а. 9 наданих матеріалів);

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 07.04.2020 року та фототаблицею до нього (а. 10-14 наданих матеріалів);

протоколом огляду місця події від 07.04.2020 року (а. 15, 16 наданих матеріалів);

постановою про визнання та приєднання речових доказів від 07.04.2020 року (а. 22 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_4 від 09.04.2020 року та схемою (а. 34 - 36 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_1 від 09.04.2020 року та схемою (а. 37 - 39 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_1 від 10.04.2020 року та схемою (а. 40 - 43 наданих матеріалів);

висновком експертизи технічного стану ТЗ № 645 від 07.05.2020 року (а. 47 - 53 наданих матеріалів);

висновком автотехнічної експертизи № 670 від 08.05.2020 року (а. 59 - 62 наданих матеріалів);

постановою про проведення судово-медичної експертизи від 28.04.2020 року (а. 63 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 186 від 08.05.2020 року (а. 66 - 69 наданих матеріалів);

висновком судово-медичної експертизи № 175 від 08.05.2020 року (а. 75, 76 - 69 наданих матеріалів);

протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 від 14.05.2020 року та схемою (а. 90 - 93 наданих матеріалів);

висновком судової автотехнічної експертизи № 817 від 19.05.2020 року (а. 98 - 101 наданих матеріалів).

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись законом, суд дійшов висновку, що вони є достовірними, належними та допустимими, логічно узгодженими між собою та такими, які переконливо вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Судом забезпечено дотримання положень ст. 22 КПК України щодо створення умов для реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов`язків, змагальність як основу кримінального провадження.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, суду надано не було.

Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вину у вчинені злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину у скоєному щиро розкаявся, неповнолітній, повністю відшкодував завдану шкоду потерпілій і ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом`якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставин справи, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, обставин, що пом`якшують покарання, виходячи з наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 286 ч. 2 КК України, у виді штрафу.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

При цьому, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, складену Конотопським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області Міністерства юстиції України, відповідно до якої орган пробації, вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду з боку органу пробації та застосування соціальних-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Цивільний позов фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину задовольнити відповідно до вимог 1206 ЦК України.

У кримінальному провадженні є витрати на залучення експерта, у зв`язку з проведенням судових експертиз в сумі 13728 грн. 96 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності зі ст. 124 КПК України на користь держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 124, 128, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави процесуальні витрати в розмірі 13 728,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 ) на ко¬ристь фінансового управління Конотопської міської ради (код платежу: «Інші надхо¬дження»-24060300, р.р. НОМЕР_2 , банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ: 37784555, Одержу¬вач: Конотопська міська ОТГ, ЄДРПОУ: 37784555) витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 21 772 грн. 80 коп. (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят дві грн. 80 коп.).

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2020 року, на мопедом «ХGjао», державний номер НОМЕР_1 – скасувати.

Речові докази по справі: мопед «ХGjао», державний номер НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику Конотопського ВП ГУ НП в Сумській області (а.с. 22 наданих матеріалів) – повернути власнику ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Буток Т. А.