Рішення № 90105930, 25.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19773/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В,П., з секретарем Гриценко О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою громадянина Російської Фелерації ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київський області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач громадянин Російської Фелерації ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київський області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ПН МКМ №001137 та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 , маючи цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у країні походження, прибув в Україну та звернувся за захистом в Україні.

24 жовтня 2019 року ОСОБА_3 , маючи оригінал Довідки про звернення за захистом в Україні, звернувся до Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області з метою повторної подачі заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, маючи нові обставини, які ще не були досліджені раніше ДМС України в рамках його справи як шукача захисту в Україні. Співробітники Управління з питань шукачів захисту відмовилися приймати до розгляду його заяву у день звернення та повідомили його про необхідність отримання протоколу за ст. 203 КУпАП, як на обов`язкову умову з метою прийняття до розгляду його заяви. Так, ОСОБА_3 направили в офіс ЦМУ, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська, 11, для складання постанови та протоколу про адміністративне правопорушення.

Співробітники офісу ЦМУ за адресою м. Київ, вул. Петропавлівська, 11, відмовилися складати щодо нього постанову та протокол про адміністративне правопорушення, оскільки позивач знаходився в Україні легально до 25.10.2019 року включно, на підставі Довідки про звернення за захистом в Україні № 009117 від 26.07.2018 року. Таким чином, співробітники офісу ЦМУ за адресою м. Київ, вул. Петропавлівська, 11, проінформували Позивача про необхідність його повторного візиту до офісу ЦМУ на вул. Петропавлівська, 11 з метою складання постанови та протоколу за ст. 203 КУпАП.

31 жовтня 2019 року ОСОБА_3 під час свого повторного візиту до ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Петропавлівська, 11, був виявлений співробітниками Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області та щодо нього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення: порушення правил перебування в Україні, а саме проживання без документів на право проживання в Україні. Також винесено постанову серії ПН МКМ № 001137 про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 5100 гривень. Крім того, щодо Позивача також було винесено рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 31.10.2019 року.

Таким чином, вказану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою у зв`язку з тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при її винесенні позивачем не взято до уваги важливих фактів, які свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року відкрито провадження у дані справі та постановлено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового розгляду подав заяву про розгляд справи без його участі, та в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у змісті позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суду відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у ньому та розгляд справи здійснювати без участі представника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київський області.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Судом встановлено, що позивач є громадянином Російської Федерації.

31 жовтня 2019 року головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Зіловою Н.С. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПН МКМ №001146, де зазначено, що 31 жовтня 2019 року о 10-45 годині за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська,11, було виявлено громадянина Російської Фелерації ОСОБА_3 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживала без документів на право проживання в Україні, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП.

31 жовтня 2019 року першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Пустовіт О.О. винесено постанову серії ПН МКМ №001137, згідно якої ОСОБА_3 порушила ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Рішенням Центрального міжрегіонального управління ДМС України в місті Києві та Київській області від 31 жовтня 2019 року ухвалено примусове повернення позивача громадянина Російської Фелерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до країни походження або третьої країни, зобов`язано покинути територію України у термін до 11 листопада 2019 року та заборонено в`їзд на територію України строком на 3 роки до 31.10.2022 року.

Вказане рішення було отримано позивачем 31 жовтня 2019 року, про що свідчить підпис останнього.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Згідно ст. 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.

Встановлено, що позивач проживає на території України без будь-яких дозвільних документів. Статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, на момент винесення оскаржуваної постанови, не набув.

Статтею 203 КУпАП визначено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Як встановлено в суді, позивач перебуває на території України без дозвільних документів, на час винесення оскаржуваної постанови, та на час розгляду даної справи в суді статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог громадянина Російської Фелерації ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київський області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення, слід - відмовити. оскільки позивача було затримано за порушення правил перебування іноземців в Україні, з огляду на проживання без документів на право проживання в Україні. Докази звернення позивача до органів міграційної служби із заявою про надання посвідки на тимчасове проживання або дозволу на імміграцію в Україну або статусу біженця в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242-246, 250, 286, 288, 295, 297 КАС України, ст. ст. 7, 9, 33, 203, 245, 248, 251, 252, 268, 274, 278-280 КУпАП, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, -

У Х В А Л И В:

В задоволені позовних вимог громадянина Російської Фелерації ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київський області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом.

Повний текст постанови суду складено 25 березня 2020 року.

Учасники справи:

Позивач: громадянин Російської Фелерації ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області (02125, м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 42552598).

Суддя: