Рішення № 90105928, 19.05.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2042/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В,П., з секретарем Гриценко О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою громадянина Сомалі ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Пустовіта Олексія Олександровича, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач громадянин ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Першого заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Пустовіта Олексія Олександровича, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ПН МКМ №002850 та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, маючи цілком обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у країні походження, а також у зв`язку із різким погіршенням безпечності перебування та ситуації загальнопоширеного насильства і систематичного порушення прав людини в Сомалі позивач прибув до України в пошуках захисту. 24 січня 2020 року позивач був незаконно затриманий співробітниками Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, щодо нього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, за порушення правил перебування в Україні. Також Винесено постанову ПН МКМ №002850 від 24 січня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП, однак, вказану постанову позивач вважає незаконною та необґрунтованою у зв`язку з тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при її винесенні позивачем не взято до уваги важливих фактів, які свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 лютого 2020 року відкрито провадження у дані справі та постановлено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового розгляду подав заяву про розгляд справи без його участі, та в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у змісті позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового розгляду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Пунктом 7 ч.1 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Судом встановлено, що позивач є громадянином Сомалі.

24 січня 2020 року головним спеціалістом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Котом Д.В складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПН МКМ №002857, де зазначено, що 24 січня 2020 року о 12-00 годині за адресою: м. Київ, вул. Петропавлівська,11, було виявлено громадянина Сомалі ОСОБА_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме: проживала без документів на право проживання в Україні, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП.

24 січня 2020 року першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Пустовіт О.О. винесено постанову серії ПН МКМ №002850, згідно якої ОСОБА_3 порушила ст. 4 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як встановлено в ході судового розгляду, та вбачається з матеріалів справи, що останні не містять доказів, того, що позивач намагався звернутися до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області із заявою-анкетою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту після прибуття на територію України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Згідно ст. 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.

Встановлено, що позивач проживає на території України без будь-яких дозвільних документів. Статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, на момент винесення оскаржуваної постанови, не набув.

Статтею 203 КУпАП визначено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Як встановлено в суді, позивач прибув та перебуває на території України без дозвільних документів, на час винесення оскаржуваної постанови, та час розгляду даної справи в суді статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, не мав та не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог громадянина Сомалі ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Пустовіта Олексія Олександровича, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, слід - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 КАС України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 242-246, 250, 286, 288, 295, 297 КАС України, ст. ст. 7, 9, 33, 203, 245, 248, 251, 252, 268, 274, 278-280 КУпАП, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, -

У Х В А Л И В:

В задоволені позовних вимог громадянина Сомалі ОСОБА_1 до Першого заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Пустовіта Олексія Олександровича, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом.

Повний текст постанови суду складено 19 травня 2020 року.

Учасники справи:

Позивач: громадянин ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Перший заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області Пустовіт Олексій Олександрович (02125, м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 42552598).

Відповідач: Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області (02125, м. Київ, вул. Березняківська, 4а, код ЄДРПОУ 42552598).

Суддя: