Ухвала суду № 90104321, 23.06.2020, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №701/171/20

Провадження №1-кп/701/46/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді : Мазай Н.В.

з секретарем судового засідання: Шевчук О.А.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2019 за № 12019250000000227

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження прокурора- Луговського І.С.,

захисника – адвоката - Каплунової В.В.

представника потерпілих- Дерев`янчука В.А.,

потерпілого: ОСОБА_2 ,

перекладача: Жаравіна О.С.

обвинуваченого – ОСОБА_1

потерпілі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Офенхаузен ОСОБА_6 , представник Монастирищенського РС філії Державної установи "Центр пробації" в Черкаській області: не з`явились,

в с т а н о в и в :

До Монастирищенського районного суду Черкаської області згідно ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 06.05.2020 надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України (справа № 701/171/20).

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Монастирищенському районному суду відповідно до ст. 32, 34 КПК України.

Ухвалою суду від 23.06.2020 у задоволенні клопотання адвоката Каплунової В.В. про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України судом відмовлено.

Інших підстав для прийняття судом рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

Учасники підготовчого судового засідання не заперечують проти призначення справи до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні з`ясовано питання про можливість розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні, про що не заперечували сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Сторони кримінального провадження не заперечували проти виклику в судове засідання, як склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурора, адвоката, потерпілих, представника потерпілих, обвинуваченого, а тому суд визначив склад осіб, які братимуть участь у судовому засіданні: прокурор, адвокат, потерпілі, представника потерпілих, обвинувачений.

В судовому засіданні задоволено клопотання представника потерпілих Дерев`янчука В.А. про виклик та допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 .

Заперечень проти надання досудової доповіді в порядку ст. 314-1 КПК України Монастирищенським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області не надходило.

ТОВ «Вікторія» заявлено цивільний позов, подано позовну заяву про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

Проти прийняття позову для спільного розгляду з кримінальним провадженням та відповідно визнання потерпілим ТОВ "Вікторія" цивільним позивачем, обвинуваченого - цивільним відповідачем заперечень від учасників підготовчого судового засідання не надходило.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Луговський І.С. підтримав надіслане ним на електронну адресу суду 15.06.2020 клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке просив задоволити та у відповідності до якого органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

ОСОБА_1 20.05.2019 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 358 КК України. Повідомлення про підозру надіслано засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з не встановленням місця знаходження підозрюваного ОСОБА_1 13.06.2019 його оголошено в розшук.

ОСОБА_1 08.08.2019 повідомлено про зміну підозри за ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України.

03.03.2020 Маньківським районним судом Черкаської області винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 строком на 2 місяці, тобто до 01.05.2020 з визначенням можливості внесення застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн.

27.04.2020 Маньківським районним судом Черкаської області винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 строком на 60 діб, тобто до 30.06.2020 з визначенням можливості внесення застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн.

Метою обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 є не тільки порушення вимог ч. 6 ст. 182 КПК України, а і забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Таку поведінку можливо спрогнозувати, враховуючи попередні дії підозрюваного, які полягали у систематичній неявці для проведення слідчих (процесуальних) дій до органу досудового розслідування та суду. Також, встановлено, що ОСОБА_1 не зареєстрований за жодним місцем проживання.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (засуджений Любомльським районним судом Волинської області 28.03.2017 за ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до штрафу у розмірі 30 005 грн.) Також, ОСОБА_1 має документи для виїзду за кордон та у 2019 році виїжджав за межі України.

Установлено, що ОСОБА_1 офіційно не зареєстрований за місцем проживання, ухиляється від явки до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій, перебував у розшуку, не має міцних соціальних зав`язків, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, виїжджав за межі України у 2019 році, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому є достатньо підстав вважати, що останній може продовжити переховуватися від органу досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України, а також вчиняти нові злочини.

На підставі викладеного та враховуючи той факт, що строк запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 закінчується 30.06.2020, з метою проведення об`єктивного, повного та всебічного судового розгляду по даному кримінальному провадженню просить продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб з визначенням можливості внесення застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що складає 2017050 грн.

В підготовчому судовому засіданні захисник адвокат Каплунова В.В. та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою, підтримали клопотання захисника адвоката Каплунової В.В. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, просять його задоволити, відповідно до якого в рамках зазначеного кримінального провадження, 16.10.2019 ОСОБА_1 було затримано та в цей же день слідчим суддею йому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 38420 грн з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КК України, строком до 13.12.2019.

18.10.2019 ОСОБА_1 звільнено з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у зв`язку з внесенням застави в розмірі 38420 грн, розмір якої змінено ухвалою Черкаського апеляційного суду на 2017050 грн.

11.12.2019 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про зміну запобіжного заходу.

24.12.2019 Черкаським апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді про відмову у зміні запобіжного заходу.

13.01.2020 слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

06.02.2020 Черкаський апеляційний суд застосував відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто до 06.03.2020 з можливістю внесення застави в розмірі 1050 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2017050 грн.

03.03.2020 Маньківським районним судом ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто по 01.05.2020 з можливістю внесення застави у розмірі 1050 прожиткових мінімумів для працездатних осіб тобто в сумі 2017050 грн. 27.04.2020 строк тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено до 30.06.2020 включно, з аналогічним розміром застави.

В даному випадку не було належним чином досліджено питання матеріального становища обвинуваченого, а розмір застави визначено з розміру ймовірних збитків у кримінальному провадженні.

Вважають, що застосований запобіжний захід може бути змінений на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, що в повній мірі може забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, оскільки відсутні ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

ОСОБА_1 не має на меті переховуватись від органу досудового розслідування та суду. З моменту його затримання, а саме з 16.10.2019, останній з`являвся на виклики органу досудового розслідування, та суду. Такими викликам були тільки необхідність ознайомитись з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, та виклики з приводу вручення копій клопотання про зміну запобіжного заходу, а згодом й про вручення клопотання про обрання запобіжного заходу.

Будь-яких інших викликів, з метою проведення слідчих або процесуальних дій для встановлення обставин в кримінальному провадженні органами досудового розслідування не вчинялись.

Крім того, 05.11.2019 на виконання ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2019, ОСОБА_1 здав слідчому на зберігання свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон. З 16.10.2019 стороні обвинувачення достеменно відомо, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання в Києві, а тому вважати, що останній може переховуватись є безпідставними.

ОСОБА_1 не може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі докази у кримінальному провадження вже зібрані, про що 18.10.2019 слідчим за дорученням прокурора було повідомлено останнього, будь-яким чином впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, оскільки останні мають постійне місце проживання у Федеративній Республіці Німеччина, та інших областях України.

Ризик незаконного впливу на свідків, експерта, потерпілих, спеціаліста в даному кримінальному провадженні сторона захисту вважає формальним.

В силу п. 5 ч. 1 ст. 89 КК України ОСОБА_1 є не судимим, має міцні соціальні зв`язки, не має на меті переховуватися, а тому наявні усі підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі.

Крім того, згідно заяви громадянки ОСОБА_8 , вона більше понад шість місяців проживає однією сім`єю із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .

До моменту затримання ОСОБА_1 , вони спільно проживали та вели спільне господарство. Та останній себе зарекомендував, як відповідальний та турботливий чоловік, який не може нести будь-які загрози для суспільства.

Таким чином, слід врахувати, що ОСОБА_1 має родинні відносини, є відповідальною особою та такою, що не буде ухилятися від суду під час розгляду справи щодо його обвинувачення, має постійне місце проживання, перебуває під вартою понад два місяці, стороною обвинувачення не надаються докази того, що з`явились нові ризики або існуючі ризики не зменшилися, а тому наявні усі підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Враховуюче вищевикладене, з метою належного виконання завдань кримінального провадження та забезпечення дотримання прав і свобод ОСОБА_1 , просять змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, на більш м`який запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Луговський І.С. проти задоволення клопотання адвоката Каплунової В.В. про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК заперечував повністю, просить в його задоволенні відмовити.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав представника потерпілих. Заперечив проти зміни обвинуваченому запобіжного заходу. Повідомив, що обвинувачений буде проживати в будинку де проживають його діти, що його дуже хвилює.

Представник потерпілих Дерев`янчук В.А. заперечує проти задоволення клопотання адвоката Каплунової В.В. про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, передбачений ч. 1 ст. 176 КПК України, просить у задоволенні клопотання відмовити, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підтримав та просить його задоволити.

В підготовче засідання потерпілі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 не з`явились по невідомій суду причині. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені.

Заслухавши думку учасників підготовчого засідання, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження в межах клопотань, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, вирішення якого відбувається в порядку передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 206 – 2 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 206 – 2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Метою продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Така поведінка обвинуваченого в подальшому можлива з огляду на попередні дії обвинуваченого, які полягали у систематичній неявці для проведення слідчих (процесуальних) дій до органу досудового розслідування та суду та які були встановлені слідчим суддею при обранні обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (засуджений Любомльським районним судом Волинської області 28.03.2017 за ч. 1 ст. 305, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до штрафу у розмірі 30 005 грн.) і не дивлячись на те, що ОСОБА_1 в силу ст.. 89 КК України є не судимим, вищезазначене може свідчити про те, що він може вчинити інший злочин чи продовжити злочин за яким він обвинувачується.

Також, при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлено, що ОСОБА_1 офіційно не зареєстрований за жодним місцем проживання, ухилявся від явки до органу досудового розслідування для проведення слідчих та процесуальних дій, перебував у розшуку, немає міцних соціальних зав`язків, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому є достатньо підстав вважати, що останній може продовжити переховуватися від органу досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України.

Згідно з практикою ЄСПЛ до ризиків, на які можна посилатись при вирішенні питання про взяття особи під варту, належать: 1) ризик переховування і тоді в рішенні суду мають бути зазначені обставини, які дають підстави очікувати, що такий ризик може справдитись, наприклад дані, що ця особа раніше ухилялась від слідства та суду, 2) перешкоджання здійсненню правосуддя. Цей ризик може полягати у вчиненні підозрюваним особисто чи спільно з іншими особами незаконних дій, спрямованих на фальсифікацію чи знищення доказів; небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, 3) вчинення нових кримінальних правопорушень. Він може згадуватись тоді, коли попередня поведінка особи дає підстави очікувати, що вона не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, які передбачені ст. 178 КПК України.

Враховуючи вимоги ст. 177, 178, 183 КПК України, суд вважає, що на даний час не змінилися та не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання та продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Судом встановлено, що по вказаному кримінальному провадженню на даний час проводиться лише підготовче судове засідання, тобто судовий розгляд не розпочато, а строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , який був обраний та продовжений закінчується 30 червня 2020 року.

Суд, розглянувши питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою та доцільності зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оцінивши доводи всіх учасників підготовчого судового засідання, дійшов висновку, що оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні докази обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, збереження на даний час тих ризиків, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу і які передбачені у ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, враховуючи попередні дії обвинуваченого, які полягали у систематичній неявці для проведення слідчих (процесуальних) дій до органу досудового розслідування, суду дотепер не надано доказів поважності його не прибуття на виклики, та те, що ОСОБА_1 не зареєстрований за жодним місцем проживання, перебував у розшуку, немає міцних соціальних зав`язків, порушував вимоги ухвали слідчого судді від 16.10.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому є достатньо підстав вважати, що останній може продовжити переховуватися від органу досудового розслідування та суду, суд вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановлених ст. 177 КПК України, а тому вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Каплунової В.В. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, та вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 23 червня 2020 року по 21 серпня 2020 року включно із визначенням розміру застави на підставі ст. 182, 183 КПК України, у зв`язку з чим клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом і повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах, щодо особи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину.

Суд вважає, що застава в розмірі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн., яка визначена раніше, буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покласти на обвинуваченого у разі внесення застави.

Суд вважає, що посилання захисника, як на підставу зміни запобіжного заходу, на те, що підозрюваний має постійне місце проживання на протязі 6 місяців та, що він зарекомендував себе як відповідальний та турботливий чоловік, здав свій паспорт для виїзду за кордон, вважається не судимим в силу ст. 89 КК України, не може слугувати надійною підставою виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні та убезпечити наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існують дотепер та не змінилися.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Інших, доповнень, заяв клопотань не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 314, 314-1, 315, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Призначити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.08.2019 за № 12019250000000227 (справа № 701/171/20) про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України до судового розгляду на 02 липня 2020 року на 14 год 00 хв у відкритому судовому засіданні в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області та з проведенням судового розгляду кримінального провадження суддею одноособово.

Прийняти цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину, визначивши за ТОВ "Вікторія" статус цивільного позивача та за ОСОБА_1 статус цивільного відповідача.

В судове засідання викликати прокурора, адвоката, потерпілих, представника потерпілих, обвинуваченого, свідка ОСОБА_7 , представника РС з питань пробації.

Представнику Монастирищенського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області скласти досудову доповідь щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку надати у судове засідання 02 липня 2020 року на 14 год 00 хв.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задоволити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, починаючи з 23 червня 2020 року до 21 серпня 2020 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 1050 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 017 050 грн., у випадку внесення якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти.

У випадку внесення застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього строком 60 днів з дня внесення застави наступних обов`язків:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження відносно нього;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження відносно нього;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) носити електронний засіб контролю.

Застосування електронного засобу контролю здійснюється слідчим або уповноваженими працівниками органу поліції визначеного слідчим.

Роз`яснити ОСОБА_1 та заставодавцю (якщо особа буде відмінна від ОСОБА_1 ), що у разі якщо ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причини чи не повідомить причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом.

У задоволенні клопотання захисника – адвоката Каплунової Валерії Валеріївни про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід відмовити повністю.

Копії ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору, представнику потерпілих, потерпілому та направити уповноваженій службовій особі Державної установи "Черкаський слідчий ізолятор", начальнику ІТТ № 2 ГУНП в Черкаській області, в Монастирищенський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 30 червня 2020 року о 14 год 30 хв.

Суддя Н.В. Мазай