Ухвала суду № 90102717, 30.06.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/395/18

2/465/37/20

У Х В А Л А

Іменем України

30.06.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова, у складі:

головуючого судді Мигаль Г.П.

за участю секретаря судового засідання Максимович М.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» Скирди В.Є. про передачу цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-розважальний центр «Трускавець», за участі третьої особи: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору поруки від 17.08.2015 року до Господарського суду Львівської області, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» звернулося до Франківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-розважальний центр «Трускавець», за участі третьої особи: ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки від 17 серпня 2015 року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурно-розважальний центр «Трускавець» та ОСОБА_1 .

03 березня 2018 року представник позивача подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог шляхом виключення із прохальної частини позовної заяви пункту 3, а саме: ""Визнати недійсним зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" за договором порки від 17 серпня 2015 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" (код ЄДРПОУ 32404113) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про передачу вищевказаної справи до Господарського суду Львівської області для її розгляду в межах справи № 914/1339/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-розважальний центр «Трускавець».

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, подав суду клопотання про розгляд клопотання про передачу справи за підсудністю у його відсутності.

Відповідачі та 3-тя особа, представники відповідачів в підготовче судове засідання не з`явилися, про час та дату розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв чи клопотань не подали. За таких обставин судом прийнято рішення розглядати клопотання про передачу справи до Господарського суду Львівської області у їх відсутності відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України..

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Пунктом першим частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом восьмим ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Частиною четвертою ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність 21.10.2019 року у зв`язку із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства (№2597-УШ в редакції від 21.10.2019 р.) (ч. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства).

Частиною 4 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до ухвали про відкриття провадження у праві про банкрутство Господарським судом Львівської області від 11 вересня 2018 року відкрито провадження у справі № 914/1339/18 (суддя Артимович В.М.) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 47, ідентифікаційний номер 32404113).

Таким чином, виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Культурно-мистецький центр «Трускавець» перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі відповідача справа належить до виключної підсудності іншого суду - господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що клопотання представника позивача слід задоволити та матеріали справи № 465/395/18 передати до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа № 914/1339/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Культурно-мистецький центр “Трускавець” (вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 32404113).

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 19, 31, 32, 43, 49, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» Скирди В.Є. про передачу цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЛІС» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-розважальний центр «Трускавець», за участі третьої особи: ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору поруки від 17 серпня 2015 року до Господарського суду Львівської області задоволити.

Матеріали справи № 465/395/18 передати до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа № 914/1339/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Культурно-мистецький центр “Трускавець” (вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 32404113).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя Г.П. Мигаль