Ухвала суду № 90097550, 25.06.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.06.2020 Справа № 554/4580/19

Провадження № 4-с/554/45/2020

УХВАЛА

іменем України

25 червня 2020 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Плахотної Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Проніної Л.М., заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло Інвест Полтава», визнання неправомірною та скасування постанови арешт коштів боржника, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

01 червня 2020 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить: скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Проніної Л.М. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 06 лютого 2020 року, якою накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунках: НОМЕР_1 , АТ КБ «Приватбанк», а саме на рахунку №26206742824170 (IBAN: UA583052990000026206742824170) та на рахунку №26200870245768 (IBAN: UA873052990000026200870245768) в межах виконавчого провадження №60829117; визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Проніної Л.М. про арешт коштів боржника, винесену 06 лютого 2020 року в межах виконавчого провадження №60829117 про арешт грошових коштів боржника, які містяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» та в АТ «Універсал банк», а саме на рахунку № НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_3 ) та на рахунку № НОМЕР_4 (IBAN: НОМЕР_5 ) та належать боржнику ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 49935,51 грн.; зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Проніну Л.М. усунути порушення (поновити порушене право заявника). Одночасно зі скаргою заявлено клопотання про поновлення строку подачі скарги на дії державного виконавця з посиланням на продовження процесуальних строків під час дії карантину, оскільки постанова про арешт коштів на його адресу не була надіслана, і тільки після звернення 19.05.2020 року із заявою до відділу ДВС заявник отримав оскаржувану постанову.

На обґрунтування скарги посилається на те, що під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа №554/4580/19, виданого Октябрським районним судом м.Полтави 04.11.2019 року, головним державним виконавцем Проніною Л.М. було винесено постанову від 06.02.2020 року, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Універсал Банк», а також інших відкритих рахунках, які належать ОСОБА_1 у межах суми 49935,51 грн. Вказує, що рахунків в АТ «Універсал Банк» заявник не має, а тому арешт на такі кошти взагалі не може бути накладено. Водночас, в АТ КБ «Приватбанк» має два відкриті рахунки, а саме рахунок № НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_3 ) по картці № НОМЕР_7 , на яку нараховується заробітна плата, та рахунок № НОМЕР_4 (IBAN: НОМЕР_5 ) по картці № НОМЕР_8 , яка є кредитною. На обидва ці рахунки накладено арешт. Заявник із вказаним не погоджується, вважає, що такими діями посадова особа порушила права боржника. Зазначає, що він офіційно працевлаштований вантажником у ТОВ «БаДМ». У зв`язку з тим, що на рахунок по заробітній платі накладений арешт, заявник фактично не має можливості отримувати заробітну плату, розпоряджатися заробленими, коштами, що ставить його та сім`ю у скрутне становище та позбавляє засобів до існування. Крім того, неможливо вносити обов`язкові платежі по кредитній картці, тому кредит постійно збільшується, нараховуються відсотки та штрафні санкції.

Зазначає, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків і зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Тому, посилаючись на положення п.2 ст.48, ч.ч.3, 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», та існуючу судову практику звернувся за захистом до суду.

03 червня 2020 року ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду (а.с.11).

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та представник заявника – адвокат Плахотна Л.Р. скаргу підтримали, надавши пояснення аналогічні викладеним у скарзі. Пояснили суду, що боржник фактично повністю не має змоги отримувати заробітну плату, та погашати кредит, оскільки карткові рахунки заблоковано внаслідок накладеного арешту. При цьому з цих рахунків жодних відрахувань наразі не здійснюється. Разом із тим, сторона заявника не заперечує проти звернення стягнення у розмірах, які передбачені чинним законодавством. Проте постановою державного виконавця накладено арешт на всі грошові кошти на рахунках боржника в АТ КБ «Приватбанк», у тому числі, понад встановлені розміри для відрахування за законом, та не враховано їх цільове призначення. З цих підстав просили задовольнити вимоги поданої скарги.

Державний виконавець Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Проніна Л.М. у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, заперечень по суті скарги до суду не надходило, причини неявки суду невідомі.

Представник заінтересованої особи - стягувача ТОВ «Житло Інвест Полтава» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв не надходило, причини неявки суду невідомі.

Неявка вказаних осіб відповідно до положень ч.2 ст.450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Вислухавши пояснення заявника та його представника, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги скарги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті в їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу положень ст.5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів скарги, на виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавче провадження №60829117, відкрите на підставі виконавчого листа №554/4580/19, виданого Октябрським районним судом м.Полтави 04 листопада 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло Інвест Полтава» боргу в солідарному порядку у розмірі 45256,39 грн.

Вказаний виконавчий документ був виданий на підставі заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 29 серпня 2019 року, яке набрало законної сили, та на даний час оскаржується боржником в апеляційному порядку.

06 лютого 2020 року головним державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). ОСОБА_2 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках: НОМЕР_1 , АТ КБ «Приватбанк»; 21133352, АТ «Універсал Банк» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 49935,51 грн. (а.с.6).

З наданих до скарги копій документів слідує, що на виконання наведеної постанови арешт накладений на кошти, що знаходяться, зокрема, на картковому рахунку (картка для виплат) № НОМЕР_7 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк», а також на кошти кредитної картки «Універсальна» (№ НОМЕР_8 ) в цьому ж банку (а.с.7).

Щодо арешту рахунків в АТ «Універсал банк» заявник вказує на технічну помилку в постанові, оскільки жодних рахунків у цій банківській установі він не має, а лише має картку кредитну картку «Універсальна» в АТ КБ «Приватбанк».

Разом із цим, копією виписки АТ КБ «Приватбанк» від 28 травня 2020 року по картці № НОМЕР_7 / рахунку № НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_3 ), яка призначена для виплат заробітної плати, та на яку накладений арешт, підтверджується, що будь-які відрахування з лютого 2020 року по рахунку відсутні (а.с.8).

Боржник вважає такі дії виконавця щодо арешту коштів на рахунку, з якого він отримує заробітну плату за основним місцем роботи, та звернення на них стягнення без врахування обмежень, встановлених ст.70 Законом України «Про виконавче провадження», протиправними. Крім того, його заборгованість за кредитом постійно збільшується, нараховуються відсотки та штрафні санкції. На усне звернення до державного виконавця для зняття арешту з коштів йому рекомендовано звернутись до суду.

Як установлено під час розгляду, ОСОБА_1 працює у ТОВ «БаДМ» вантажником відділу експедиції, а на картковий рахунок заявника № НОМЕР_2 , який відкритий у АТ КБ «Приватбанк» на його ім`я, проводиться зарахування заробітної плати (а.с.8, 9).

Представник заявника у судовому засіданні пояснила, що кошти, які ОСОБА_1 отримує як заробітну плату, перераховуються йому саме на зазначений рахунок № НОМЕР_2 . Фактично такими діями виконавця проводиться звернення стягнення 100% заробітної плати, оскільки боржник через арешт рахунку позбавлений можливості розпоряджатися своєю зарплатою, чим позбавлений засобів до існування. Вказані обставини не були встановлені на час винесення постанови та не враховані державним виконавцем до теперішнього часу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Розділом IX Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема умови, порядок, розмір такого.

Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 916/1572/19 встановлено, що приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата.

Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а відокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 916/73/19.

Згідно з частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

За змістом ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

При цьому, пунктом 1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 922/808/16, від 16 травня 2018 року у справі 905/294/15, від 11 червня 2018 року у справі № 910/4153/13, від 09 вересня 2019 року у справі № 913/958/16, від 17 січня 2020 року у справі № 340/1018/19.

Відповідно до копії постанови про арешт коштів боржника від 06 лютого 2020 року вона містить застереження щодо арешту коштів, на які законом визначена заборона, проте, в постанові не конкретизується, які саме кошти не підлягають арешту.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про оплату праці» забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Державним виконавцем не було доведено, що грошові кошти, які перебувають на рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , мають інше походження ніж заробітна плата.

Враховуючи зазначене вище, в результаті накладеного арешту на грошові кошти не враховано встановлених законом обмежень, у тому числі, щодо розміру відрахувань із заробітної плати боржника, натомість, арешт накладений лише в межах загальної суми заборгованості за виконавчим документом.

За вказаних обставин, ОСОБА_1 фактично позбавлений можливості своєчасно отримувати гарантовану законом частину його доходу із заробітної плати, як засобу до існування, що є суттєвим та невідворотним порушенням його конституційних прав.

Таким чином, накладення арешту та утримання у такий спосіб заробітної плати, яка зараховується на відповідний банківський рахунок боржника, без врахування вищевказаних вимог чинного законодавства, є неправомірним.

Беручи до уваги викладене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що державним виконавцем не вжито передбачених законом заходів щодо забезпечення ефективного здійснення виконавчих дій в частині звернення стягнення із заробітної плати боржника та недопущення порушення його законних прав і інтересів під час виконавчого провадження, спрямованих на недопущення арешту всіх грошових коштів, які є отриманою боржником заробітною платою, згідно вимог Закону.

Тому суд дійшов до висновку про необхідність захисту прав заявника шляхом визнання неправомірною та скасування оскаржуваної постанови в частині арешту грошових коштів, що надходять як заробітна плата ОСОБА_1 , на рахунок № НОМЕР_2 (IBAN: НОМЕР_3 ), відкритий у АТ КБ «Приватбанк», оскільки накладення арешту на рахунок, який призначено для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, розпорядження ними, суперечить порядку звернення стягнення на кошти та, як наслідок, позбавляє заявника коштів на існування.

Також підлягає скасуванню арешт з рахунку № НОМЕР_4 (IBAN: НОМЕР_5 ), оскільки наявність арешту позбавляє заявника можливості вносити кошти на заблокований рахунок з метою погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями, що становить додатковий тягар для останнього, тягне за собою збільшення боргу, нарахування відсотків, чого не спростовано державним виконавцем.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог скарги, а тому скарга підлягає задоволенню та потрібно зобов`язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом винесення та направлення на адресу банківської установи розпорядження щодо встановлення чіткого розміру відрахувань за виконавчим документом із заробітної плати ОСОБА_1 , що зараховується на відповідний банківський рахунок боржника згідно з вимогами ч.2 ст.70 Закону, а саме - 20 відсотків.

Разом із тим, щодо скасування арешту коштів з рахунків боржника у АТ «Універсал банк» на підтвердження цих вимог заявником не надано будь-яких доказів щодо відкритих рахунків, а тому в цій частині вимог потрібно відмовити.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

Крім того, у скарзі заявник просив поновити пропущений строк для подання скарги.

Відповідно до ч.2 ст.449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Враховуючи, що 19 травня 2020 року боржник звернувся до державного виконавця і в цей день фактично отримав оскаржуване рішення, а до суду зі скаргою звернувся лише 01 червня 2020 року, у зв`язку з чим пропустив строк на оскарження, а тому враховуючи вимоги пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в даному випадку суд вважає можливим задовольнити клопотання заявника та поновити йому пропущений строк звернення до суду зі скаргою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.48, 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.127, 259, 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Поновити заявнику пропущений строк для звернення зі скаргою до суду.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Проніної Л.М. про арешт коштів боржника, винесену 06 лютого 2020 року в межах виконавчого провадження №60829117 про арешт грошових коштів боржника, які містяться на рахунках в АТ КБ «Приватбанк» у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 49935,51 грн.

Скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Проніної Л.М. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_6 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 06 лютого 2020 року, якою накладено арешт в частині грошових коштів, які містяться на рахунках в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк», а саме на рахунку №26206742824170 (IBAN: UA583052990000026206742824170) та на рахунку №26200870245768 (IBAN: UA873052990000026200870245768) в межах виконавчого провадження №60829117.

Зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Проніну Л.М. усунути порушення шляхом винесення розпорядження, відповідно до якого утримувати із заробітної плати боржника ОСОБА_1 , що зараховується на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», заборгованість за виконавчими документами до погашення у повному обсязі – в розмірі 20 відсотків, який встановлений згідно закону.

В задоволенні вимоги про скасування арешту грошових коштів боржника, які містяться на рахунках в АТ «Універсал банк», відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 30 червня 2020 року.

Суддя: Г.В. Андрієнко