Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.12.2009 № 37/501
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Соснова Т.В.,
від відповідача - Олійник О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління з переробки газу та газового конденсату
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.09.2009
у справі № 37/501 (суддя
за позовом Приватна фірма "Орнатус"
до Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 41197,44 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватна фірма „ОРНАТУС” звернулась з позовом про стягнення з Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 40479,89 грн. заборгованості за поставлений товар, 637,82 грн. пені, 79,73 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 40479,89 грн. основного боргу, 637,82 грн. пені, 79,73 грн. 3% річних, 411,97 грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та надав доповнення до апеляційної скарги, в яких просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Підставами для скасування рішення відповідач вважає неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач надав відзивна апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
17.09.2007 між Приватною фірмою „ОРНАТУС” як постачальником та Дочірньою компанією „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” як покупцем укладено договір поставки № 624/11 на підставі Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, згідно умов якого постачальник зобов’язався передати, а покупець - прийняти і оплатити в порядку та строки, встановлені договором продукти харчування, алкогольні та табачні вироби.
Відповідно до п. 2.1 договору кількість та асортимент кожної партії товару, що постачається, визначаються у накладних, складених на підставі рознарядки покупця, які є невід’ємною частиною цього договору.
Загальні кількість товару та ціна товару, що підлягає поставці по даному договору визначається у Додатку № 1 до договору – Специфікації (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 2.6 договору сторони підтверджують, що ціни, визначені в Специфікації до договору, є звичайними цінами.
Відповідно до п. 3.1 договору поставка кожної окремої партії товару здійснюється на підставі рознарядки покупця. Рознарядки надаються постачальнику за допомогою електронної пошти, факсимільного зв’язку чи іншими засобами зв’язку, що забезпечують фіксування тексту та дати замовлення. Обсяг, асортимент та граничний термін постачання кожної окремої партії визначається в рознарядках покупця.
Умови постачання товару визначені у пункті 3.2 договору, згідно якого постачальник здійснює поставку товару партії продукції протягом двох календарних днів з моменту отримання рознарядки покупця; поставка товару здійснюється на умовах DDP, місце доставки – Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти – 64220, Харківська область, Балаклійський район, с. Андріївка, „склад покупця” (у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів „Інкотермс 2000”).
Ціна товару, загальна вартість договору та умови розрахунків встановлені в розділі 4 договору. Так, ціна товару встановлюється в національній валюті України (п. 4.1 договору); ціна товару включає ПДВ і вказується в Специфікації (п. 4.2 договору).
Відповідно до п 4.3 договору ціна на продукцію може бути змінена за умови, якщо постачальником буде направлено пропозицію про зміну ціни товару у зв’язку із зміною рівня цін, що має бути підтверджено оригіналами прайс-листами заводів-виробників чи висновками Державного комітету статистики та метрології України, Торгово-промислової палати України або іншого уповноваженого органу. Такі зміни погоджуються шляхом підписання додаткових угод до договору поставки, за згодою сторін, після отримання відповідного позитивного висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що покупець здійснює сплату на умовах оплата по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно з п. 4.5 договору загальна вартість договору визначається загальною вартістю поставленого товару відповідно до Специфікації та становить 910563,40 грн.
Відповідно до п. 9.1 договору, даний договір набирає силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.
Позивач у період з 20 травня 2009 року до червня 2009 року на виконання договору № 624/11 від 17.09.2007 передав відповідачу товар за видатковими накладними (а.с. 27-33, 35-48, 50, 52-59) на суму 40479,89 грн. Товар відповідачем був прийнятий відповідно до довіреностей на отримання товару: серії ЯНЛ 135403/295 від 18.05.2009, ЯНЛ 135412/304 від 27.05.2009, ЯНЛ 135425/317 від 11.06.2009, ЯНЛ 135431/323 від 17.06.2009 (а.с. 34, 49, 51, 60).
У зв’язку з тим, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого та отриманого товару, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 40479,89 грн. основного боргу, 637,82 грн. пені, нарахованої на підставі п. 6.2 договору, та 79,73 грн. трьох відсотків річних.
Відповідач відмовився оплачувати отриманий товар у зв’язку з тим, що позивач самостійно без погодження з ним змінив ціни на товари.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги вказані доводи відповідача та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що ціни на товар були узгоджені відповідачем, оскільки відповідачу стало відомо про ціни на переданий товар у момент підписання уповноваженою особою товарно-супроводжуючих документів, проте він не виявив незгоду з цими цінами та не повернув позивачу отриманий товар, а, навпаки, цей товар прийняв у встановленому порядку.
З висновком суду першої інстанції про узгодженість ціни сторонами під час спірної поставки товару, колегія суддів не погоджується, виходячи з нижчевикладених підстав.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Дійсно, як вказує суд першої інстанції, згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, частиною першою статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Як встановлено вище, порядок зміни ціни товару передбачений п 4.3 договору, згідно якого постачальник зобов’язаний направити пропозицію покупцю про зміну ціни товару у зв’язку із зміною рівня цін, підтвердити цю обставину оригіналами прайс-листів заводів-виробників або висновками спеціально уповноважених органів. Крім того, для зміни ціни необхідно отримати відповідний позитивний висновок Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель. Внаслідок зазначених дій між сторонами має бути підписана додаткова угода про зміну ціни товару.
Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів вчинення ним дій спрямованих на дотримання порядку, встановленого договором, щодо зміни ціни товару, як і не надано відповідної укладеної між сторонами додаткової угоди договору, яка б могла бути підставою для стягнення заборгованості, у заявленій позивачем сумі.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 40479,89 грн. основного боргу, 637,82 грн. пені та 79,73 грн. трьох відсотків річних, є необґрунтованими та не можуть бути задоволені судом.
За таких обставин, апеляційна скарга Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 у справі №37/501–скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п.2 ст. 103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 у справі №37/501 скасувати.
3. В позові відмовити.
4. Стягнути з Приватної фірми „ОРНАТУС” (61010, м. Харків, вул. Малом’ясницька, 9/11, код 24136224) на користь Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28, код 25976423) 205,99 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.
5. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 37/501 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 9009708, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 17.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 37/501. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: