Вирок № 90096423, 26.06.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/142/20

Провадження № 1-кп/442/141/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючого - судді Крамара О.В.,

з участю секретаря - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі матеріали кримінального провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140000000790 від 05.11.2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич, Львівської області, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 ,

- у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

з участю прокурора - Войценко А.І., Павича С.В.,

захисника обвинуваченого-адвоката - Цимбрила Я.Я.,

потерпілих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілої - адвоката Кузняка І.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ,05.11.2019, орієнтовно о 09 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «BMW 320» зареєстрованим у Литві за номером НОМЕР_1 та рухаючись ним по автомобільній дорозі Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий в напрямку до м. Дрогобича, при проїзді її ділянки у с. Лішня Дрогобицького району Львівської області, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 п. п. 1.5; 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху»); Розділу 2 п. 2.3 д); Розділу 12 п. п. 12.3; 12.4; 12.9 б), які виразилися в тому, що він рухаючись із перевищенням дозволеної швидкістю руху у населеному пункті, де максимально дозволена швидкість руху не більше 50 км/год., вів свій транспортний засіб зі швидкістю біля 98,9... 113,6 км/год та наближаючись до перехрестя вулиць І.Франка та вул. Шевченка у с. Лішня, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості руху, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який змінював траєкторію руху та здійснював розворот, та як наслідок відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів на смузі руху в напрямку до м. Дрогобич.

Внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , водій автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 324 судово-медичної експертизи від 05.11.2019 отримав наступні тілесні ушкодження: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма у вигляді розтрощення черепа - множинних переломів кісток склепіння, основи черепа та лицьового скелету, з крововиливами в м`які тканини волосяної частини голови з внутрішнього боку, ушкодженням скроневих м`язів з обох сторін, з руйнуванням речовини головного мозку та його оболонок; ранами на волосяній частині голови із локалізацією в лівій передвушній ділянці з переходом на ліву скроневу та обидві тім`яні ділянки, на обличчі на рівні очниць, перенісся, чола; поверхневі забійні рани та садна навколо них на підборідді, в ділянці правої вилиці; садно в лівій скронево-тім`яній ділянці; синці в ділянці лівої очниці та на верхній повіці правого ока, на спинці носа справа з переходом на праве крило носа; поверхневі забійні рани на спинковій поверхні правої китиці; дефект м`яких тканин лівої вушної мушлі. Вказані ушкодження, судячи з їх морфологічних ознак, виникли безпосередньо перед настанням смерті та перебувають у причинному зв`язку із її настанням.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Також суду повідомив, що вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає в повному об`ємі, проте ствердив, що окрім його особистої вини в настанні ДТП має місце також вина іншого водія, тобто ОСОБА_4 . Цивільний позов потерпілих визнав частково. По суті подій пояснив наступне: Посвідчення водія на право керування транспортними засобами отримав 22.03.2018 року. 05 листопада 2019 року приблизно о 08 годині 30 хвилин їхав своїм автомобілем «BMW-320» з с. Долішній Лужок Дрогобицького району до м. Дрогобича. Окрім нього в салоні автомобіля знаходились двоє пасажирів. На передньому сидінні пасажира перебував ОСОБА_5 та на задньому сидінні ОСОБА_6 , яка є дружиною його брата. Керуючи автомобілем в`їхав в межі населеного пункту с. Лішня Дрогобицького району, рухався з швидкістю біля 90 км/год. Причиною по якій ним була перевищена швидкість була та обставина, що він спішив до Дрогобицької міської лікарні, оскільки у дружини брата ОСОБА_6 вдома погіршився стан її самопочуття та виникла необхідність її доставити до лікарні. На обочині зустрічної смуги його руху, поблизу пішохідного переходу поряд з перехрестям доріг стояв інший автомобіль сірого кольору «Рено-Кенго», який був розвернутий передом до нього. В автомобілі «Рено-Кенго» не були ввімкнені будь-які сигнальні вогні, а тому він не передбачав, що водій автомобіля «Рено-Кенго» буде розпочинати рух своїм автомобілем та здійснювати на дорогі маневр розвороту. В певний час побачив, що водій автомобіля «Рено-Кенго» в ділянці розташування пішохідного переходу почав рух з метою здійснити розворот автомобіля у зворотному напрямку та тим самим своїм автомобілем виїхав на його смугу руху таким чином, що автомобіль «Рено-Кенго» опинився на смузі руху автомобіля «BMW» поперек дороги та призупинив свій рух. Він, почав гальмувати щоб уникнути зіткнення проте цього не сталося. Присутні на місці ДТП інші люди викликали швидку та поліцію. Після ДТП від отриманого переляку та перенесеного стресу впродовж біля 6-ти місяців почував себе погано, звертався за консультацією до лікаря-психіатра та іншою медичною допомогою. На момент ДТП погодні умови були нормальними, видимість хороша, опадів не було. Його автомобіль був технічно справний. Безпосередньо перед настанням ДТП попереду його автомобіля, а також на зустріч ніяких інших транспортних засобів не рухалось. Через декілька днів після настання ДТП його бабця та брат мали зустріч з дружиною загиблого водія автомобіля «Рено-Кенго» з наміром надати певну матеріальну допомогу, допомогти в ремонті та відновленні пошкодженого автомобіля проте конкретної домовленості не сталося. Він усвідомлює, що потерпілі понесли моральні втрати, а відтак бажає та має намір хоча б частково, в міру наявності власних можливостей, провести відшкодування завданої шкоди. Здійснити повне відшкодування моральної шкоди згідно заявлених позовних вимог потерпілих (по 300 тис. грн.) на даний час він не спроможний. Вважає, що його особиста вина в настанні ДТП у відсотковому співвідношенні в порівнянні з іншим винуватцем ДТП складає 20 процентів. Він щиро розкаюється в тому, що сталося та жаліє за свій проступок, визнає та просить суд суворо його не карати.

Окрім того, що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, його вина у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується і іншими доказами, зібраними по справі, а саме:

- потерпіла ОСОБА_2 , яка є дружиною покійного ОСОБА_4 в судовому засідання повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Лішня Дрогобицького району в дорожньо-транспортній пригоді загинув її чоловік ОСОБА_7 факт настання ДТП повідомив по телефону священнослужитель отець ОСОБА_8 , якого чоловік в цей день підвозив до с. Лішня Дрогобицького району. Разом з сином ОСОБА_9 приїхала одразу на місце події. На час їх приїзду чоловік уже був без ознак життя. Від шлюбу з чоловіком у неї 3 дітей, які є інвалідами. На час ДТП чоловік ніде офіційно не працював, підробляв на таксі. Стаж водіння чоловіка становив біля 30 років, вважає, що чоловік завжди був уважним під час керування автомобілем. Підтвердила, що через декілька днів після настання ДТП мала зустріч та розмову з бабцею обвинуваченого проте будь-яких конкретних домовленостей між ними досягнуто на той час не було. Щодо міри покарання обвинуваченому покладається на думку суду. Свої позовні вимоги, згідно заявленої позовної заяви підтримує. На час розгляду справи судом офіційної письмової заяви до страхової компанії вона не подавала. Погоджується хоча б частково прийняти від обвинуваченого відшкодування. Також ствердила, що позовні вимоги від свого імені подала також в інтересах двох дітей (дочки ОСОБА_10 , яка є повнолітньою особою, інвалідом з дитинства 1 групи та неповнолітнього сина ОСОБА_11 ).

- потерпілий ОСОБА_3 , який є сином покійного ОСОБА_4 в судовому засідання повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 . в с. Лішня Дрогобицького району в дорожньо-транспортній пригоді загинув його батько ОСОБА_4 Очевидем ДТП він не був. Про факт настання ДТП мамі повідомив по телефону священнослужитель отець ОСОБА_8 , якого батько в цей день підвозив до с. Лішня Дрогобицького району. Разом з мамою приїхав одразу на місце події. Батько був без ознак життя. Щодо покарання винному покладається на думку суду, проте просить суд не позбавляти обвинуваченого волі, бажає щоб йому була відшкодована моральна шкода.

Крім наведеного, вина стверджується матеріалами справи, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, а саме:

- з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та Схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (слідчого експерименту) з фото таблицею до нього від 05.11.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 , 05.11.2019, орієнтовно о 09 годині 30 хвилин на автодорозі зі сполученням Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий в напрямку до м. Дрогобича, при проїзді її ділянки у с. Лішня Дрогобицького району Львівської області, автомобіль марки «BMW 320» зареєстрованим у Литві за номером НОМЕР_1 порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, які виразилися в тому, що він рухаючись із перевищенням дозволеної швидкістю руху у населеному пункті, де максимально дозволена швидкість руху не більше 50 км/год., вів свій транспортний засіб зі швидкістю біля 98,9... 113,6 км/год та наближаючись до перехрестя вулиць І.Франка та вул. Шевченка у с. Лішня, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості руху, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який змінював траєкторію руху та здійснював розворот, та як наслідок відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів на смузі руху в напрямку до м. Дрогобич, внаслідок чого загинув водій автомобіля «RENAULT KANGOO» ОСОБА_4 . В протоколі описуються механічні пошкодження транспортних засобів, на погодні умови вказано: ясно, без опадів (а.с. 97-111);

- 03.12.2019 року слідчим складено додатковий протокол огляду місця події та вилучено запис з відео спостереженням в Лішнянській НВК І-ІІІ ступенів, які охоплюють проїздну частину. (а.с. 112-113);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_4 від 05.11.2019 (а. с. 114-115);

- з Висновку експерта № 324 від 05.11.2019 року вбачається, що проведено експертизу трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з якої вбачається, що смерть настала внаслідок важкої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння, основи черепа та лицьового скелету, крововиливами в м`які тканини та інші ушкодження, що перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. (а. с. 116-118);

- з Висновку експерта № 4201/2019-т від 05.11.2019 року вбачається, що проведено експертизу крові з трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з якої вбачається, що етилового, метилового, пропілового, бутилового та алілового спиртів не виявлено. (а. с. 119);

- з Висновку експерта № 1459/2019-ім від 05.11.2019 року вбачається, що проведено експертизу крові з трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з якої вбачається, що вона відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти - В за ізосерологічною системою АВО. (а. с. 120-121);

- з Висновку судової авто технічної експертизи за № 6428 від 23.12.2019 року вбачається, що робоча гальмівна система автомобіля «BMW 320» зареєстрованим у Литві за номером НОМЕР_1 була працездатною і могла забезпечити функції по зменшенню швидкості автомобіля та його зупинки. Система рульового керування автомобіля була в стані часткової відмови внаслідок деформації лівої рульової тяги. На момент огляду автомобіля система зовнішнього освітлення автомобіля знаходилась в стані повної відмови внаслідок пошкодження розсіювача передньої лівої фари, пошкодження розсіювачів передніх ліхтарів повороту лампочок. Дані пошкодження утворилися в наслідок ДТП і до настання ДТП вказана система була працездатною. (а.с. 122-127);

- з Висновку судової авто технічної експертизи за № 6429 від 23.12.2019 року вбачається, що робоча гальмівна система автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 була працездатною і могла забезпечити функції по зменшенню швидкості автомобіля та його зупинки. Система рульового керування автомобіля була в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачуваних конструкцією функцій по підтриманню заднього напрямку руху автомобіля та його зміні. На момент огляду автомобіля система зовнішнього освітлення автомобіля знаходилась в справному стані. (а.с. 128-133);

- з Висновку експерта судової транспортно-трасологічної експертизи за № 6247 від 11.12.2019 року вбачається, що мало місце перехресне зіткнення автомобілів при якому їхні повздожні осіб розміщувались під кутом біля 95*; у момент зіткнення автомобілів повздовжня вісь автомобіля «БМВ-320» розміщувалась паралельно повздовжній осьовій лінії дороги, а повздовжня вісь автомобіля «Рено Кенго» знаходилсь від кутом 95* до неї розвернутим в сторону м. Дрогобич; місце зіткнення автомобілів знаходиться на правій смузі руху, виходячи з напрямку руху в сторону м.Дрогобич в районі розміщення початку сліду бокового юзу право заднього колеса автомобіля «Рено Кенго», тобто на відділі 1,75 м. від пішохідного переходу в сторону м.Дрогобич та на віддалі 1,9 м. від правого узбіччя; (а.с. 134-144);

- з Висновку експерта комплексної судово-автотехнічної та криміналістичної експертизи відео-звукозапису за № 6532/6533 від 26.12.2019 року вбачається, що причинами настання даної ДТП, з технічної точки зору, є:

…… з технічної точки зору в даній дорожній ситуації водій автомобіля «БМВ-320» ОСОБА_1 виконуючи рух в населеному пункті повинен був дотримуватись дозволеної швидкості 50 км/год, а з моменту виникнення небезпеки в даному випадку повинен був діяти у відповідності до вимог п. 2.3 (підпункт «д»), п. 12.3, п. 12.4, п. 12.9 (підпункт «б») Правил дорожнього руху;

…….з технічної точки зору в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Рено Кенго» ОСОБА_4 виконуючи маневр розвороту повинен був діяти у відповідності до вимог п. 2.3 (підпункт «д»), п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху;

….. з технічної точки зору обидва водії мали технічну можливість уникнути зіткнення автотранспортних засобів за умови належного виконання кожним з них вищевказаних вимог підпунктів Правил дорожнього руху;

…… з технічної точки зору дії обидвох водіїв знаходяться у причинному зв`язку із настанням даної ДТП. (а.с. 145-160);

- з медичного Висновку №330 складеного 05.11.2019 року о 14 год. 40 хв. лікарем ОСОБА_13 КП Дрогобицької міської лікарні вбачається, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 161);

- згідно постанови про визнання речовим доказом від 05.11.2019 року визнано речовим доказом автомобіль «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 165-168);

- згідно постанови про визнання речовим доказом від 05.11.2019 року визнано речовим доказом автомобіль «BMW 320» зареєстрованим у Литві за номером НОМЕР_1 (а.с. 169-172);

- згідно постанови про визнання речовим доказом від 06.11.2019 року визнано речовим доказом CD- диск із відеозаписом механізму розвитку ДТП. (а.с. 173-176);

Таким чином співставляючи покази обвинуваченого, який вину визнав, з сукупністю доказів на які покликається державний обвинувач є очевидними, що вони підтверджують фактичні обставини справи, та те, що ОСОБА_1 , 05.11.2019, орієнтовно о 09 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем «BMW 320» зареєстрованим у Литві за номером НОМЕР_1 та рухаючись ним по автодорозі сполученням Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий в напрямку до м. Дрогобича, при проїзді її ділянки у с. Лішня Дрогобицького району Львівської області грубо порушив Правила дорожнього руху, в результаті чого відбулася ДТП, внаслідок якої настала смерть потерпілого ОСОБА_4 , тобто ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, як ним, так і іншими особами, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворішим покарань, тому таке покарання слід призначити до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

При призначенні покарання особі, яка вчинила злочин суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого, щодо суворості покарання та правом підсудного на справедливе покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому (визнав свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого, просить вибачення у потерпілих та бажає виправити ситуацію, що склалася).

При призначенні покарання суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України вчинений злочин відноситься до тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, що ґрунтується на повному визнанні ним вини та здійсненні добровільних дій під час проведення досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи, часткового відшкодування шкоди завданої злочином.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

При обранні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинив необережний тяжкий злочин в якому наступила смерть потерпілого, вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше і по тому ні в чому протиправному помічений не був, раніше судимий не був, позитивно характеризується за місцем свого проживання, сирота, батько загинув, мати залишила його у двохрічному віці, проживає з бабусею пенсіонеркою та дідусем інвалідом ІІ групи (трудове каліцтво), його молодий вік, винуватість визнав повністю та обставини даної ДТП, а в даному випадку вину двох учасників ДТП.

При призначенні покарання підсудному враховуються вимоги п.п.2-5,8 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання ( із наступними змінами) та те, що санкція ч.2 ст. 286 КК України встановлює широку межу покарання у вигляді позбавлення волі.

Аналізуючи встановлені судом обставини, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 його поведінку до та після вчинення злочину, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, потерпілі просять визначити міру покарання на думку суду та без позбавлення волі, дані про особу обвинуваченого. які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і впливають на можливість пом`якшення йому основного покарання, а тому виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75, п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Потерпілі ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах своїх дітей: дочки ОСОБА_14 (інваліда з дитинства 1А групи) та неповнолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 подали цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «СК «Український страховий стандарт» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

За змістом позовної заяви позовні вимоги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо ОСОБА_1 стосуються лише відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю.

Згідно ст. 23.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

За змістом ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати на поховання є однією із складових частин, що входять в шкоду, пов`язану із смертю потерпілого.

Зокрема, згідно ст. 27.4 Закону, передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Оскільки заявлена потерпілою ОСОБА_2 в цій частині позовна вимога про стягнення витрат на поховання в сумі 15874,10 грн. не перевищує, визначений законом розмір (12 мінімальних заробітних плат) стягнення зазначених витрат повинно проводитись не з обвинуваченого ОСОБА_1 , а з іншого відповідача - страховика ПрАТ СК «Український страховий стандарт» в межах ліміту страхового відшкодування, визначеного полісом № АМ/6046289, що в даному випадку становить 200000 гривень.

Відтак суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з витрат на поховання в сумі 15874,10 грн. з обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено щодо нього безпідставно.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами від 25.05.2001 та від 27.02.2009), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності та інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими та при настанні інших негативних явищ.

При вирішені спору про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в який матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Щодо позовних вимог потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині моральної шкоди:

У відповідності до змісту позовної заяви потерпілі (цивільні позивачі) ОСОБА_2 (дружина померлого) та ОСОБА_3 (син померлого) просять суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 по 300 тис. грн. моральної шкоди.

При розгляді та вирішенні у справі цивільного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд враховує, що ДТП сталась не лише з вини обвинуваченого. В причиновому зв`язку із настанням ДТП є також дії водія автомобіля «Рено-Кенго» ОСОБА_4 ..

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 , заявлених в інтересах дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в частині моральної шкоди:

Питання відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні, вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні врегульовані вимогами глави 9 Кримінального процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно вимогам ч.1 ст. 127 КПК України законодавцем визначено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

За зазначеною нормою закону, а також відповідно до положень ст. 128 КПК України передбачено, що саме вищевказані суб`єкти наділені процесуальними правами пред`явлено позову в своїх інтересах.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України передбачено, що на захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними цивільний позов може бути пред`явлено їхніми законними представниками.

Положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст.ст. 1.3, 3, 4, 6, 23, 27) визначено, що суб`єктами страхового відшкодування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , у т.ч. в частині заявлених позовних вимог ОСОБА_2 в інтересах дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 щодо відшкодування моральної шкоди, обґрунтований положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Поряд з тим, у кримінальному провадженні ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не є потерпілими, у визначеному кримінально-процесуальним законом порядку вони до участі в справі як потерпілі не залучались, жодних процесуальних документів з цього приводу в справі немає, клопотань про залучення їх як потерпілих не подавалось.

З змісту документів долучених до позовної заяви вбачається, що ОСОБА_15 , 2010 року народження, є неповнолітньою особою. Для захисту інтересів неповнолітнього, як це передбачено ч. 3 ст. 128 КПК України, в кримінальному процесі правом пред`явлення позову наділений законний представник цієї особи. У справі ніхто законним представником неповнолітнього ОСОБА_15 на залучався, процесуального рішення з цього приводу не приймалось, клопотань з цього приводу не заявлялось.

До матеріалів кримінальної справи долучено рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 07.05.2020 в якому суд визнав ОСОБА_14 , 1996 року народження, недієздатною та призначив ОСОБА_2 опікуном над нею, однак в матеріалах кримінальної справи відсутні відомості про те, щоб будь-хто залучався до кримінального провадження як її законний представник, процесуальних рішень з цього приводу не приймалось, клопотань такого характеру не заявлялось.

ОСОБА_2 - мати ОСОБА_16 та ОСОБА_14 у кримінальному провадженні перебуває в статусі потерпілого та вона не наділена процесуальними правами пред`явлення позовних вимог в інтересах ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , оскільки такими процесуальними правами може бути наділена лише особа, яка залучена законним представником в порядку, визначеному ст.ст. 44,59,64 КПК України.

Тим самим, в частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди в інтересах ОСОБА_14 та ОСОБА_15 заявлені позовні вимоги є безпідставними, оскільки такі вимоги пред`явлено не у відповідності до норм кримінального процесуального законодавства та вони не можуть обгрунтувуватись положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Виходячи з наведеного, вимоги цивільного позивача про відшкодування моральної шкоди та стягнення її з цивільного відповідача суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи, що саме протиправними діями обвинуваченого заподіяно смертьОСОБА_4 , а тому безперечно потерпілим такими діями обвинуваченого завдано моральну шкоду й спричинило моральні переживання і страждання.

Згідно розписки наданою потерпілою ОСОБА_2 , вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000 грн.. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної в наслідок ДТП.

З огляду на вище вказане, виходячи із характеру вчиненого обвинуваченими діяння, конкретних обставин справи та із врахуванням засад розумності та справедливості, підлягає відшкодуванню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральна шкода у розмірі 20000 грн. та на користьОСОБА_3 моральну шкода у розмірі 30000 грн.

З Приватного акціонерного товариства «СК «Український страховий стандарт» слід стягнути суму в межах ліміту страхового відшкодування, визначеного полісом № АМ/6046289, що в даному випадку становить 200000 гривень в користь потерпілих.

Судові витрати слід стягнути з обвинуваченого.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження.

З речовими доказами слід поступити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведення експертиз в сумі 17714,00 грн.. в користь держави.

Цивільний позов ОСОБА_2 , яка також діє в інтересах своїх дітей: дочки ОСОБА_14 (інваліда з дитинства 1А групи) та неповнолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «СК «Український страховий стандарт» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкода у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Український страховий стандарт» в користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму в межах ліміту страхового відшкодування, визначеного полісом № АМ/6046289., що становить 200000 (двісті тисяч) гривень, а саме по 100000 (сто тисяч) гривень кожному.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Скасувати заходи по забезпеченню кримінального провадження, вжиті на підставі ухвал слідчого судді Галицького міського суду м. Львова від 06.11.2019 року, та зняти арешти на вилучене майно, а саме:

-автомобіль «BMW 320» зареєстрованим у Литві за номером НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_17 , яка зареєстрована за адресою: Республіка Литва, KAUNAS, EUROPOS PR.; 122 та який вилучений у ОСОБА_1 .

-автомобіль «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Речові докази:

- автомобіль «BMW 320» зареєстрованим у Литві за номером НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_17 , яка зареєстрована за адресою: Республіка Литва, KAUNAS, EUROPOS PR АДРЕСА_4 ; 122 та який вилучений у ОСОБА_1 - повернути ОСОБА_1 .

-автомобіль «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який

відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

- CD- диск із відеозаписом механізму розвитку ДТП, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя О.В. Крамар